Дидактико-психологічні передумови організації творчих писемних робіт

Педагогіка і освіта » Використання творчих письмових завдань на середньому етапі навчання англійській мові » Дидактико-психологічні передумови організації творчих писемних робіт

Сторінка 3

Але тут з дослідником можна не погодитися. Під час конспектування та реферування той, хто пише, сприймає звуковий i письмовий код інформації, переосмислює та фіксує перероблені фрази чи зрозумілі ним думки. Та той, хто пише, вже дає свою інтерпретацію почутого, тому часто почуте та знову записане не співпадають ні в мовному оформленні (лексика, граматичні структури, стилістичні особливості), ні в змістовному наповненні.

На нашу думку, не слід виокремлювати запис i письмо, а логічно розглядати запис як перший ступінь навчання письма. Але навіть у такому розумінні слід пам'ятати, що запис виконує комунікативну функцію, тому що передає графічне зображення букв, слів, якими користується визначена група людей для спілкування.

Як відмічають такі дослідники, як Н.І.Гез, Є.І.Пасов, писемне мовлення відрізняється від інших видів мовленнєвої діяльності не тільки своєю специфічністю, але й мірою розповсюдження використання її в побуті. Мовознавці та методисти неодноразово показували, що передача та прийом інформації за допомогою людської мови здійснюється головним чином у вигляді усної мови. Навіть ми навчаємось говорити набагато раніше, ніж писати. Таким чином, використання писемного мовлення є значно більш обмеженим у зіставленні з усним мовленням. Ще меншу практичну значність набуває використання писемного мовлення іноземною мовою. Саме тому до недавнього часу в шкільних програмах письму відводилося скромне місце засобу навчання, а не цілі.

Наприклад, Є.І.Пасов вважає, що навчання писемного мовлення не можна ставити головним завданням в умовах школи, тому що більшість людей не буде займатися складанням рефератів, анотацій, статей іноземною мовою.

Як вважає М.Д.Пайвіна, практика та спостереження показують, що учні не оволодівають письмом, щоб використовувати його в якості засобу, а це негативно впливає на розвиток та удосконалення усної мови та читання.

У 2001 році ця проблема отримала новий розв’язок у новій шкільній пpогpaмі з іноземних мов "Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Англійська мова." На нашу думку, надання письму нового статусу буде сприяти кращому оволодінню іноземними мовам учнями. Це пов'язано з тим, що вивчене усно швидко забувається, а в npoцeci письма через залучення всіх аналізаторів відбувається автоматичне запам'ятовування матеріалу.

Є.І. Пасов у своїх роботах виділяє основні навички, на яких базується процес письма:

Навички зображення знаків письма – навички каліграфії.

Навички правильного перекодування звуків мови в відповідні знаки письма – орфографічні навички.

Лексичні та граматичні навички.

Навички побудови письмових висловлювань – навички композиції.

Вироблення цих умінь i навичок необхідне при вивченні будь-якої іноземної мови, тому що під час оволодіння письмом усякої мови необхідно вміти писати букви, знати звуко-буквенні відповідності, володіти навичками побудови висловлювання.

Таким чином, письмо буде виконує єдину роль: зв'язок минулого з майбутнім, передача здобутого досвіду, знань, фіксування інформації. Письмо складається з двох ступенів у зв'язку з механізмом оволодіння цією діяльністю, але не можна ставити межу між письмом, записом i писемним мовленням, бо вони є складовими одного мовленнєвого уміння. Щодо навчання письма англійської мови у школі, то єдиною та необхідною ціллю навчання повинен стати розвиток уміння фіксувати усну мову в комунікативних цілях. Письмо може бути також одночасно i засобом навчання, але воно не виконує роль засобу формування навичок, як писання, а їх удосконалення та розвитку мовленнєвих умінь.

Розглянувши загальні положення з проблеми письма, ми вважаємо за потрібне більш детально вивчити психологічні та фізіологічні особливості оволодіння цим видом мовленнєвої діяльності.

Письмо i писемне мовлення, виступаючи як засіб навчання, відіграють різну роль на різних етапах навчання. Так, на початковому етапі навчання основною задачею є навчання письму, тому що в цей період відбувається формування умінь каліграфії й умінь, зв'язаних зі звуко-буквенними відповідностями. Зазначені уміння являють собою необхідну умову формування читання i письмової мови. На середньому етапі центр уваги в роботі над письмом переноситься на орфографію в зв'язку з нагромадженням нового мовного матеріалу. Одночасно з цим розвивається писемне мовлення як зaciб, що сприяє формуванню умінь i навичок усного мовлення. Hapeшті, на старшому етапі придбані раніше письмові уміння удосконалюються поряд з аналогічним удосконалюванням усного мовлення. Визначене місце займає i робота над орфографією стосовно до нового мовного матеріалу. Kpiм того, писемне мовлення здобуває ще одну важливу роль – вона стає допоміжним засобом у самостійнім роботі учнів над мовою, зокрема у виді складання анотацій i планів по прочитаних текстах.

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Нове про педагогіку:

Характеристика та методика проведення рухливих ігор за характером рухової діяльності
Вітчизняні та зарубіжні спеціалісти вважають, що рухливі ігри є найбільш адекватною формою занять фізичними вправами й сприяють підвищенню рухової активності дітей (Е.С. Вільчковський, А.Я. Вольчинсь ...

Досвід роботи вчителя фізичної культури
Педагоги й лікарі визначають недостатність руху, коли йдеться про руховий режим школярів. Протягом дня школярі сидять за партою в класі, біля телевізора, виконуючи домашні завдання і читаючи, від 5,5 ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com