Дидактико-психологічні передумови організації творчих писемних робіт

У тeopiї i практиці навчання іноземних мов, у тому числі i навчання писемного мовлення, не приділяється належної уваги цьому питанню. Однак, зрозуміло, що розвиток творчих здібностей школярів не може відбуватися без постановки i рішення найрізноманітніших задач. Задача – це початок, вихідна ланка пізнавального, пошукового i творчого процесу, саме в ній виражається перше пробудження думки.

У практиці шкільного навчання частіше використовуються репродуктивні задачі, що орієнтують учня на однозначні відповіді, що не активізують його розумової діяльності. За даними деяких дослідників лише 10% задач викликають сенсорні продуктивні процеси творчого уявлення, самостійного спостереження, містять елементи невідомості або протиріччя, тобто задачі творчого рівня.

Рівень розвитку творчих здібностей залежить від змісту i методів навчання в школі. Величезне значення для розвитку творчих здібностей відіграють рівень розвитку уваги, пам'яті, уяви. Саме ці якості, за даними психологів, є основою розвитку продуктивного мислення, творчих здібностей учнів i підвищують творчо-пошукову активність.

Тому, методика навчання писемного мовлення має бути зорієнтованою на діяльність, тобто необхідно залучати учнів до процесу навчання, пропонувати такі вправи i завдання, які потребують для їх виконання здійснення активних практичних дій. Методика має також бути особистісно зорієнтованою: не тільки озброювати школярів певними знаннями, але й розвивати їх творчість, здатність навчатися самостійно, формувати вміння самоаналізу.

Творчість у писемному мовленні виявляється у тому, як у мовних одиницях відбивається суб'єктивне ставлення людини до явищ об'єктивної дійсності, як автор структурує повідомлення, добирає лексичні одиниці i граматичні структури із усього наявного мовного арсеналу, вибирає моделі розгортання смислового змісту тексту i розв'язує проблему семантичного наповнення i композиційного оформлення.

Як i усне, писемне мовлення виконує комунікативну функцію i являє собою сукупність умовних знаків, створених людиною для здійснення зв'язку між членами суспільства та для передачі думки одне одному.

У сучасній методичній літературі розрізняють поняття "письмо" та "писемне мовлення". Подібне розмежування, на думку Н.Л. Жинкіна, пов'язане з особливостями механізму письма, який складається з двох ланцюгів: складання слів із букв i складання письмових повідомлень зі слів i словосполучень. В основі здійснення першого ланцюга лежить володіння графікою й орфографією. Причому воно має бути доведене до рівня навички. А для реалізації другого ланцюга властиве вираження думок за допомогою певного графічного коду, тобто необхідно мовленнєве уміння.

3 точки зору методики розрізняють уміння двох ступенів:

Володіння графікою та орфографічною системою мови для фіксування окремих слів.

Уміння сполучати ці слова в письмовій формі для вираження думок згідно потребам спілкування.

Уміння першого типу називають письмом, а другого – писемним мовленням. Тобто під письмом розуміють техніку письма та грамотність, а під писемним мовленням – уміння сполучати слова.

За визначенням С.Ю. Ніколаєвої, "писемне мовлення – це специфічний код мовленнєвої діяльності, кодування інформації з урахуванням графічного способу зв'язку".

Деякі дослідники використовують лише термін "письмо", підкреслюючи його вузьке чи широке значення. На думку Є.Л. Пасова, існує лише одна діяльність, пов'язана з передачею думок письмово – письмо, що може здійснюватися на двох рівнях:

Грамотна графічна й орфографічна фіксація особистої усної мови зі збереженням всіх її особливостей.

Продукування письмового мовлення зі збереженням всіх його особливостей.

Він також виділяє писання – тобто запис мови, що здійснюється на двох рівнях:

Запис букв, слів, фраз (але без комунікативної мети) чи запис мови іншої людини під диктовку.

2. Запис мови іншої людини у вигляді конспектування, реферування.

Таким чином, згідно з Є.Л.Пасовим, запис i письмо розрізняються в комунікативному плані: запис не має мовної цілі. Biн служить лише для фіксування окремих графічних знаків.

Нове про педагогіку:

Загальна характеристика творчої активності дітей старшого дошкільного віку
Розвиток творчих здібностей має важливе значення для всебічного розвитку особистості. Творчість не виростає на порожньому місці, творчість –властивість, як правило, професіоналів своєї справи, які еф ...

Виховання любові до рідного міста у дітей дошкільного віку
Під час виховання у дітей дошкільного віку любові до Батьківщини потрібно розпочинати виховувати любов до рідного міста. Успішний розвиток дошкільнят при ознайомленні з рідним містом можливий лише за ...