Специфіка культурологічного знання

Педагогіка і освіта » Специфіка культурологічного знання

Сторінка 1

На сучасному етапі ведеться інтенсивний пошук і впровадження нових форм і методів навчання студентів. Про це свідчать, зокрема, публікації журналу культурологічного журналу "Ї" за останні п'ять років. Але, "новації" в навчанні - це поняття умовне. У зв'язку з цим, не можна не погодитись із сучасним педагогом І.П. Підласим, що в педагогічній практиці є такі методи, які періодично з'являються, і знов про них забувають.

Культурологія певною мірою узагальнює, систематизує, ознайомлює зі специфічними методиками аналізу філософського, політологічного, соціального розуміння і бачення культуротворчих процесів, що відбуваються в соціумі. Ці методики розглядають також як окремий напрямок соціальної філософії або політичної теорії зі спрямуванням культуротворчої діяльності людей.

План семінарського заняття:

1. Культурологія як наука та навчальна дисципліна

2. Еволюція поглядів на культуру

3. Сутність культури, її структура, функції та характерні ознаки

4. Традиційна і сучасна культура

Я використала на семінарі елементи гри і вікторини

Ось, чому завдання вищого навчального закладу полягає не тільки в тому, щоб надати якісну професійну підготовку, але й у тому, щоб створити умови для всебічної самореалізації особистості, її духовно-культурного потенціалу. А це можливо, на нашу думку, за умов посилення як у навчальній, так і в поза навчальній діяльності гуманітарної компоненти. Засвоєння знань повинно відбуватись через розуміння того, що знання знеціняться, якщо цей процес буде потребувати лише механічного запам'ятовування та розумової роботи.

Гра благотворно впливає ще й тим, що змушує долати бар'єр рольової трансформації. Тобто студент, побувавши в іншій соціальній ролі, зможе краще зрозуміти те, над чим у житті він майже не замислюється - почуття інших людей - причини того чи іншого поводження в різних ситуаціях, тих чи інших вчинків. У грі важливий не стільки результат, скільки сам процес, тому що гра змушує переживати, співчувати та знаходити ті рішення, які б відповідали нормам моралі. Адже, протиріччя між людьми, нерідко являються результатом нерозуміння соціальної ролі іншого.

Творчий пошук та нетрадиційні методи навчання, здатні зробити аудиторне заняття не тільки цікавим та різноманітним, але й допомогти у вихованні загальнолюдських цінностей. Дана практична робота висвітлює деякі методи активного навчання, а саме: письмові аналітичні роботи, аналіз фольклорного твору, ігрові технології.

Тільки бачення поруч із собою іншої людини, розуміння того, що знання здобуваються задля принесення користі людям і суспільству, а не як засіб заробляння грошей на свої особисті потреби, створить умови для кращого засвоєння знань і формування гуманних стосунків. І якщо немає можливості збільшити кількість предметів загально гуманітарного циклу, необхідно надати більшого гуманітарного спрямування тим предметам, які включені до навчальних планів.

Актуалізації творчих можливостей у навчальному процесі сприяють методи активного навчання, які, хоча й не є інноваційними, але нові підходи щодо використання і взаємодоповнення сприятимуть значній результативності.

Мова йде про ділові, рольові ігри, тренінги, колоквіуми, дискусії, діалоги, "круглі столи" тощо.

Подальший розвиток активних методів обумовлений тим, що перед навчанням постали нові завдання: не тільки дати вихованцям знання, але й забезпечити формування й розвиток пізнавальних інтересів і здібностей, творчого мислення, умінь і навичок самостійної розумової праці.

Виникнення нових завдань обумовлено бурхливим розвитком інформації.

Якщо раніше знання, отримані в школі, технікумі, вузі, могли слугувати людині довго, іноді протягом усього його трудового життя, то в еру інформаційного буму їх необхідно постійно обновляти, що може бути досягнуто, головним чином, шляхом самоосвіти, а це вимагає від людини пізнавальної активності й самостійності.

Російський вчений Л. Вербицький інтерпретує сутність цього поняття в такий спосіб: "активне навчання знаменує собою перехід від переважно регламентуючих, алгоритмізованих, програмованих форм і методів організації дидактичного процесу до розвиваючих, проблемних, дослідницьких, пошукових, таких, що забезпечують народження пізнавальних мотивів й інтересів, умов для творчості в навчанні".

Інший російський педагог М. Новик виділяє такі відмінні риси активного навчання:

- вимушена активізація мислення, коли той, кого навчають, активізується незалежно від його бажання;

- досить тривалий час залучення тих, кого навчають, у навчальний процес, оскільки їхня активність повинна бути не короткочасною й епізодичною, а в значній мірі стійкою й тривалою (тобто протягом усього заняття);

- самостійне творче вироблення рішень, підвищений ступінь мотивації й емоційності тих, кого навчають.

Страницы: 1 2

Нове про педагогіку:

Поняття про здоров'я
Поняття «Здоров'я людини», на перший погляд, представляється простим та ясним. Здорова людина зовсім не замислюється над сенсом цього стану. Встановити чітку грань між здоров'ям та хворобою неможливо ...

Номенклатура принципів навчання та їх реалізація
При організації навчально-виховного процесу вчителі актуалізують свої знання про закони діалектики, закономірності виховання чи навчання. У практичній роботі процес навчання організовується таким чин ...

Навігація по сайту

Copyright © 2022 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com