Використання народних ігор та їх роль у розвитку пізнавальної активності до фізичної культури

Педагогіка і освіта » Методика активізації пізнавального процесу школярів до фізичної культури » Використання народних ігор та їх роль у розвитку пізнавальної активності до фізичної культури

Сторінка 3

Більш як 15 років тому в Шарівській ЗОШ Богодуніаського району Харківської області був введений третій урок фізкультури. Проводили його спочатку як спортивну годину груп подовженого дня, а потім — як факультатив.

Основним змістом цього уроку були українські народні ігри. Внаслідок попередньо пройденого опитування учнів школи було виявлена, що діти грають передусім у жмурки, латки, схованки, квачі. 95,3 % не знали, як грати в галку. 97,8 % — в цурки, 18.1 % респондентів не знали ні однієї української народної гри.

Учням дали завдання з'ясувати у людей старшого покоління, в які ігри вони грали в дитинстві, а потім провести ш ігри з товаришами на уроці.

Таким чином, закріплювались зв'язки між поколіннями, відроджувались національні традиції і культура, виховувалася повага до них.

Творчість, що при цьому виявлялась, надавала дітям особливої чарівності, оскільки творча думка формується в учневі тоді, коли по відношенню до знань він займає свою особисту життєву позицію.

Активне вираження: особистого ставлення до здобутих знань і є тин, що слід назвати розумом особистості, яка формується. Активність виражалась насамперед у тому, що дитина ставала діяльним, зацікавленим учасником процесу оволодіння знаннями.

Аналіз результатів цієї роботи показав, що, по-перше, зросли рухова активність дітей та показники їхньої рухової підготовленості, по-друге, посилився інтерес до уроків фізичної культури, по-третє, виявився позитивний вплив занять на стан здоров'я учта.

Було проведено архівне обстеження українських обрядів, і на сьогодні зібрано більш як 400 українських народних ігор та 70 лічилок.

Ігри упорядковані відповідно до вікових категорій по класах, за характером переважного виду діяльності (біг, єдиноборство, стрибки, метання, розвиток координаційних здібностей тощо), предметна (хороводи, пісні, танці, латки, схованки, жмурки, тихі ігри тощо), а також відповідно до фор" фізичного та естетичного виховання (перерви між уроками, спортивні години у трупах подовженого дня, екскурсії, походи, народні свята тощо).

Мистецтво управління полягає в здатності виконувати завдання системно, комплексно, з урахуванням усіх обставин. Результат управління залежить від рівня знань, професійної підготовки вчителя, його вміння прогнозувати, використовувати сучасні методики, нові технології, форми й методи. Виховання в старших підлітків інтересу до занять фізичною культурою є предметом особливої уваги як у теорії педагогіки, так і в методиці фізичного виховання.

Практика показує що навчання як процес засвоєння знаннь, навичок і умінні протікає успішно лише при досить високій пізнавальній активності дітей — прагненні до навчання, до оволодіння більш повними і глибокими знаннями. При навчанні школярів на уроках фізичної культури виховання пізнавальної активності має важливе значення.

Широкі можливості для підвищення в дітей інтересу до занять полягають, на наш погляд, в організації пізнавальної діяльності учнів та шляхом надання їм більшої самостійності, творчої ініціативи, шляхом ускладнення (у межах доступного) пізнавальних задач, що вимагають застосування набутих знанні і навичок в різних змінних умовах навчальної діяльності. Інший діючий засіб виховання пізнавальної активності — завдання по взаємоаналізу дій учнів. Найбільше реанальный спосіб організації навчальної діяльності учнів у даному випадку — змінний: одна зміна виконує завдання, інша не пасивно очікує черги, а спостерігає, учні, згадуючи відомості про біодинамічну структуру досліджуваних вправ, помічають помилки, допомагають усувати їх. Сприяють вихованню пізнавальної активності так звані пошукові ситуації. Учням називається учбово-пізнавальна задача яку вони повинні вирішувати самі, з частковою допомогою вчителя.

Страницы: 1 2 3 4

Нове про педагогіку:

Ефективність дослідницького навчання другокласників умінню складати текст
Формуючий експеримент мав на меті перевірити ефективність методики вивчення теми "Текст". В завдання формуючого експерименту входило: виявити рівень знань про текст, його основні ознаки; ви ...

Методика організації діяльності в куточку природи
Куточок живої природи у дитячому садку - одна з найнеобхідніших умов наочного і дійового ознайомлення дітей дошкільного віку з природою. Дитячі спостереження під час екскурсій чи заняття у кімнаті ма ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com