На відміну від традиційної оцінки, рейтингова є сумою оцінок окремих видів робіт: лабораторних, практичних, колоквіумів тощо. Основними формами контролю, які застосовуються при рейтинговому оцінюванні успішності студентів, є тестові завдання, самостійні й контрольні роботи, індивідуальні завдання тощо. Головними вимогами застосування рейтингу є: готовність викладачів та студентів, методичне забезпечення, самостійна робота студентів, здійснення відповідної підготовчої роботи.
Впровадження рейтингового оцінювання успішності студентів вищих навчальних закладів формує більш відповідальне ставлення до навчання, підвищує об’єктивність в оцінці, посилює мотиваційний компонент, зменшує психологічне навантаження під час іспиту, запроваджує здорову конкуренцію, формує самостійність дій та перетворює контроль у дієву складову управлінського процесу.
Використання рейтингової системи має цілу низку відчутних переваг як для студентів, так і викладачів, а також для організації самого навчального процесу.
Для організації навчального процесу:
відчутно впливає на його характер і є фактично його новою технологією;
усуває упереджений підхід до оцінки знань, істотно розширює шкалу оцінок ("міряємо", образно кажучи, не метрами, а сантиметрами), що дає можливість об’єктивніше порівнювати успіхи студентів;
зумовлює нові фактори заохочення до праці, підвищує роль змагання чи навіть конкуренції, а також відповідальність студента за результати навчання, що дуже важливо для утвердження культу навчання;
розширює рамки і значення самостійної роботи студентів;
знімає штурмівщину і проблеми відвідування занять;
дає можливість продовжити семестр шляхом скорочення заліково-екзаменаційної сесії;
дозволяє успішно впроваджувати в навчальний процес гнучкі навчальні плани, різноманітні форми індивідуального навчання;
сприяє підвищенню якості навчання, а відтак – рівня підготовки конкурентноспроможних фахівців;
змінює взаємостосунки викладачів і студентів у напрямі утвердження сучасної педагогіки співпраці.
Для викладача:
дає змогу реалізувати його прагнення до диференційованого, індивідуального підходу в роботі зі студентами;
сприяє більш активно, творчо, методично обґрунтовано вести викладання дисциплін;
підвищує точність та об’єктивність оцінки успішності навчання;
дозволяє бути не "озвучувачем" (рупором) інформації з дисципліни, а помічником студентів у здобутті знань.
Для студента:
орієнтує його на всебічне розкриття своїх здібностей;
активізує його роботу, робить її ритмічною і систематичною протягом усього періоду навчання;
вносить більше вмотивованості в його дії;
формує самостійність, ініціативність, творчість і відповідальність;
сприяє підвищенню якості знань завдяки систематичній роботі;
стимулює загальну активність завдяки елементу змагання;
підвищує об’єктивність оцінювання його знань, майже повністю виключає випадкову залежність від вдалої (невдалої) відповіді на заліку чи екзамені;
допомагає уникнути психологічних, емоційних і фізичних перевантажень у ході заліково-екзаменаційних сесій;
Нове про педагогіку:
Визначення кваліфікаційних вимог фахівця
Для того, щоб отримати спеціальність «Інженер з механізації та автоматизації виробничих процесів» потрібно закінчити вищий навчальний заклад відповідного напрямку підготовки. По закінченню вищого нав ...
Експериментальне підтвердження запропонованої
методики для вивчення мовленнєвого етикету
В основу нашого експерименту покладене припущення, що використання розробленої нами системи роботи, пов’язаної з роботою над мовленнєвим етикетом, позитивно вплине на мовленнєвий і інтелектуальний ро ...