Методи формування художніх інтересів учнів в процесі гурткової роботи

"Н" - низький рівень, тобто відсутність певних якостей, чи мінімальний їх прояв.

"С" - середній рівень, тобто показник виявлено, але існування певних якостей у недосконалій формі.

"В" - високий рівень прояву особистісних якостей, які визначають візуальні можливості учнів.

Далі пропонується розрахунок коефіцієнта, за такою формулою:

де "в" - кількість показників, що мають високий рівень прояву;

"с" - кількість показників, що мають середній рівень прояву;

"н" - кількість показників, що мають низький рівень прояву;

"5" - загальний показник, що розраховується за формулою:

3 = В + С + Н

Відповідно до значення коефіцієнта К вводиться чотири рівні сформованості художнього інтересу учнів: репродуктивний; частково-репродуктивний; проблемно-пошуковий і творчий.

Якщо К знаходиться між 0 та 0,28, то рівень сформованості художнього інтересу учня репродуктивний.

Якщо К знаходиться між 0,28 та 0,33, то рівень сформованості художнього інтересу учня частково-репродуктивний.

Якщо К знаходиться між 0,33 та 0,66, то рівень сформованості художнього інтересу учня проблемно-пошуковий.

Якщо К знаходиться між 0,66 та 1,00 то рівень сформованості художнього інтересу учня творчий.

Частково-репродуктивний рівень художнього інтересу учнів виявляється в умінні створювати інтегральні уявні образи і цілеспрямовано оперувати ними. Учні, які мають частково-репродуктивний рівень розвитку художнього інтересу, демонструють під час виконання тестових завдань вміння схематичного зображення, прийоми гармонійної єдності композиції, володіють усіма видами знаково-символічних перетворень.

Розвиток художнього інтересу учнів прямо пропорційно залежить від гнучкості художнього мислення, що виявляється у здатності учня легко реконструювати структуру інформації з використанням набутого раніше досвіду. Тому розвиток художнього мислення впливає на формування асоціативних та почуттєвих процесів в особистості учня, а показником його виявлення є здатність учнів до утворення знаково-символічних і фантастичних аналогій, які в подальшому виявляються у цілеспрямованому комбінуванні, комбінаториці, групуванні, виділенні опорних пунктів, створенні композиційних сукупностей, класифікації та структуруванні.

Учні, які мають проблемно-пошуковий рівень розвитку художнього інтересу демонструють сформованість таких якостей як оригінальність, кмітливість, винахідливість, що обумовлені розвитком образного мислення. Учні вільно оперують уявними образами, володіють методами візуального комбінування і моделювання, здатні до почуттєвого "активного асоціювання". Показниками сформованості цього рівня є здатність учнів утворювати візуальні метафори і вільно оперувати ними в процесі виконання тестових завдань.

Творчий рівень розвитку художнього інтересу учнів характеризується вмінням цілеспрямованої трансформації будь-якої інформації відповідно до мети, з використанням оптимальних форм. Показником, цього рівня, виступає наявність в учнів індивідуального дизайнерського стилю. Учні, які мають творчий рівень розвитку художнього інтересу вільно володіють творчими методами візуалізації і "вільного асоціювання", що виявляється в маніпулюванні суб'єктивними образами і сприяє "інтуїтивному" розв'язанню поставлених завдань.

Одним із завдань вчителя трудового навчання - всіма можливими засобами сприяти формуванню творчої активності учнів, адже людина виконує роботу, що приносить радість, відчуває приплив творчих сил, робота йде швидко і успішно.

Головною діючою особою в навчальному процесі має стати кожна дитина, як індивідуальність, як потенціальний творець усіляких цінностей. Якщо предмет посильний учневі, якщо мета вивчення ясна, якщо він відчуває рух вперед, якщо йому цікаво і він чекає цих уроків, то результат буде швидким і позитивним. Щоб розвивати творчі здібності учнів, поступово та систематично включати їх у самостійну пізнавальну діяльність, щоб забезпечити співпрацю між учнями та вчителями, практикуються такі методичні прийоми, що підтримують у школярів інтерес до навчання, стимулюють їх активність протягом цілого уроку.

Нове про педагогіку:

Астрономічна культура – невід’ємна складова сучасної людини
Астрономія, як затверджував відомий історик астрономії кінця 19 ст. О. Буше-леклерк, – «це віра, яка говорить на мові науки, і це наука, яка не в змозі нічим, окрім віри, підтвердити свої принципи». ...

Психолого-педагогічні основи формування комунікативних умінь і навичок молодших школярів
Коли йдеться про гармонійне виховання особистості, насамперед мають на увазі музичну освіту людини, вміння розумітися на мистецтві, знання іноземних мов, фізичний розвиток тощо. Та чи часто доводитьс ...