Методи формування художніх інтересів учнів в процесі гурткової роботи

"Н" - низький рівень, тобто відсутність певних якостей, чи мінімальний їх прояв.

"С" - середній рівень, тобто показник виявлено, але існування певних якостей у недосконалій формі.

"В" - високий рівень прояву особистісних якостей, які визначають візуальні можливості учнів.

Далі пропонується розрахунок коефіцієнта, за такою формулою:

де "в" - кількість показників, що мають високий рівень прояву;

"с" - кількість показників, що мають середній рівень прояву;

"н" - кількість показників, що мають низький рівень прояву;

"5" - загальний показник, що розраховується за формулою:

3 = В + С + Н

Відповідно до значення коефіцієнта К вводиться чотири рівні сформованості художнього інтересу учнів: репродуктивний; частково-репродуктивний; проблемно-пошуковий і творчий.

Якщо К знаходиться між 0 та 0,28, то рівень сформованості художнього інтересу учня репродуктивний.

Якщо К знаходиться між 0,28 та 0,33, то рівень сформованості художнього інтересу учня частково-репродуктивний.

Якщо К знаходиться між 0,33 та 0,66, то рівень сформованості художнього інтересу учня проблемно-пошуковий.

Якщо К знаходиться між 0,66 та 1,00 то рівень сформованості художнього інтересу учня творчий.

Частково-репродуктивний рівень художнього інтересу учнів виявляється в умінні створювати інтегральні уявні образи і цілеспрямовано оперувати ними. Учні, які мають частково-репродуктивний рівень розвитку художнього інтересу, демонструють під час виконання тестових завдань вміння схематичного зображення, прийоми гармонійної єдності композиції, володіють усіма видами знаково-символічних перетворень.

Розвиток художнього інтересу учнів прямо пропорційно залежить від гнучкості художнього мислення, що виявляється у здатності учня легко реконструювати структуру інформації з використанням набутого раніше досвіду. Тому розвиток художнього мислення впливає на формування асоціативних та почуттєвих процесів в особистості учня, а показником його виявлення є здатність учнів до утворення знаково-символічних і фантастичних аналогій, які в подальшому виявляються у цілеспрямованому комбінуванні, комбінаториці, групуванні, виділенні опорних пунктів, створенні композиційних сукупностей, класифікації та структуруванні.

Учні, які мають проблемно-пошуковий рівень розвитку художнього інтересу демонструють сформованість таких якостей як оригінальність, кмітливість, винахідливість, що обумовлені розвитком образного мислення. Учні вільно оперують уявними образами, володіють методами візуального комбінування і моделювання, здатні до почуттєвого "активного асоціювання". Показниками сформованості цього рівня є здатність учнів утворювати візуальні метафори і вільно оперувати ними в процесі виконання тестових завдань.

Творчий рівень розвитку художнього інтересу учнів характеризується вмінням цілеспрямованої трансформації будь-якої інформації відповідно до мети, з використанням оптимальних форм. Показником, цього рівня, виступає наявність в учнів індивідуального дизайнерського стилю. Учні, які мають творчий рівень розвитку художнього інтересу вільно володіють творчими методами візуалізації і "вільного асоціювання", що виявляється в маніпулюванні суб'єктивними образами і сприяє "інтуїтивному" розв'язанню поставлених завдань.

Одним із завдань вчителя трудового навчання - всіма можливими засобами сприяти формуванню творчої активності учнів, адже людина виконує роботу, що приносить радість, відчуває приплив творчих сил, робота йде швидко і успішно.

Головною діючою особою в навчальному процесі має стати кожна дитина, як індивідуальність, як потенціальний творець усіляких цінностей. Якщо предмет посильний учневі, якщо мета вивчення ясна, якщо він відчуває рух вперед, якщо йому цікаво і він чекає цих уроків, то результат буде швидким і позитивним. Щоб розвивати творчі здібності учнів, поступово та систематично включати їх у самостійну пізнавальну діяльність, щоб забезпечити співпрацю між учнями та вчителями, практикуються такі методичні прийоми, що підтримують у школярів інтерес до навчання, стимулюють їх активність протягом цілого уроку.

Нове про педагогіку:

Наочно-образне мислення в навчальній діяльності першокласників
Мислення молодшого школяра носить наочно-образний характер. Наочність мислення проявляється в тому, що цю чи іншу мислительну операцію учень може виконати тоді, коли за словами приховані конкретні пр ...

Експериментальна програма по формуванню лексико-граматичної сторони мовлення у дітей старшого дошкільного віку із ЗНМ III рівня
Основними завданнями корекційно-розвивального навчання дітей із ЗНМ III рівня є продовження роботи по розвитку: 1) розуміння мовлення і лексико-граматичних засобів мовлення; 2) вимовної сторони мовле ...