Методи формування художніх інтересів учнів в процесі гурткової роботи

Педагогіка і освіта » Формування художніх інтересів учнів основної школи в процесі гурткової роботи » Методи формування художніх інтересів учнів в процесі гурткової роботи

Сторінка 3

Ефективність навчального процесу великою мірою залежить від активності учнів під час сприймання і засвоєння матеріалу: від напруженої роботи їх уяви, пам'яті, мислення, інтересу до предметів і явищ. Тому вчителі повинні дбати про максимальну активізацію пізнавальної діяльності учнів.

Для досягнення максимальної ефективності дуже важливо визначити місце кожного уроку або позакласного заняття в загальній системі навчання, одним із найважливіших завдань якої є послідовний розвиток в учнів фундаментальних понять, які забезпечують формування наукового світогляду у школярів, закладають основи аналітичного мислення. Після цього, важливо сформулювати основні завдання кожного заняття. Чітко визначені завдання дозволяють вчителеві виділяти вузлові питання, які повинні бути міцно засвоєні учнями. Навколо таких питань групується підпорядкований матеріал, який служить для їх підтвердження, допомагає розкрити їх зміст. Правильно поставлені завдання уроків дозволяють вчителеві виділяти в кожному з них головне; встановлювати зв'язки з раніше вивченим; націлювати школярів на суспільно-корисну діяльність; орієнтувати їх на вибір професій.

Після того, як встановлена мета заняття, важливо визначити його раціональну структуру, яка б найбільш відповідала змісту навчального матеріалу. Обов'язковою умовою підвищення ефективності занять з учнями є вдосконалення методики їх проведення. Сучасна школа має багатий досвід в цьому відношенні. При підготовці до заняття вчителеві важливо продумати і чітко сформулювати такі питання до учнів, які дозволяють визначити наявність у них опорних знань, які необхідні для засвоєння нового матеріалу, а також впорядкувати ці знання в певну систему. Доцільно також визначити місце цих питань в загальному ході уроку, встановивши, коли кожне з них найбільш раціонально запропонувати - на початку уроку, в ході бесіди при вивченні нового або перед формулюванням висновків за змістом вивченого матеріалу. Важливо під час перевірки знань учнів розширяти коло знань. Одним із цінних прийомів, який сприяє накопиченню інформації школярами є перевірка знань.

Пора юнацтва - важливий етап в становленні людини як особистості. Значущу роль на цій сходинці відіграє формування духовних цінностей індивіда, пошук шляху вираження свого ставлення до життя та мистецтва. Крізь сприйняття та осмислення творів мистецтва людина залучається до світу духовних цінностей, виховує культуру взаємовідносин та розвиває свій творчий потенціал.

Сучасні шкільні програми пропонують школярам розмаїття спеціальних мистецьких дисциплін протягом всього навчання. Вони охоплюють образотворче мистецтво, музику, літературу, українську та світову культуру, трудове навчання. Ці предмети мають на меті особистісний художньо-естетичний розвиток учнів, формування їх світогляду та культури їх почуттів, пробудження особистісно-позитивного ставлення до мистецьких цінностей, виховання культури міжнаціонального спілкування через вивчення художніх традицій народів різних країн. Тому перед вчителями та вихователями постає проблема визначення рівня художньої вихованості учнів.

Мистецькі цінності важливі також з огляду на сучасне існування дітей і молоді в полікультурному просторі. Завдяки універсальності художньо-образної мови вони передають зрозумілу для різних народів смислову інформацію, дають змогу вступати в діалог з різними культурами минулого і сучасності, розуміти інших і розвивати в такий спосіб власний духовний світ. Мета мистецької освіти - виховувати в учнів цілісне ставлення до дійсності і мистецтва, розвивати художню свідомість і компетентність, здатність до самореалізації, потребу в духовному самовдоволенню.

Загальна мета конкретизується в основних завданнях, що інтегрують навчальні, розвиваючі, виховні аспекти мистецької освіти:

Навчальні:

Формування уявлень про сутність, види, жанри мистецтва, особливості художньо-образної мови мистецтв-музичного, образотворчого, хореографічного, декоративного.

Засвоєння системи знань, художньо-естетичних понять і категорій.

Розширення і збагачення естетичного досвіду, опанування художніми уміннями та навичками у практичній діяльності.

Формування художньої компетентності - здатності керувати набутими знаннями та уміннями.

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Нове про педагогіку:

Вимоги програми з читання для учнів початкової школи
Котрий раз я опираюсь на свою практику, проаналізувавши проведену роботу я можу сказати, що уроки читання в початкових класах поєднують мету і засоби навчання, виховання та розвиток учнів. На уроках ...

Концептуальні засади ідей вальдорфської педагогіки у сучасних школах
Протягом усього життя Р. Штейнер розвивав і пропагував ідею існування надчуттєвої дійсності, яку можна пізнати за допомогою інших, ніж фізичні, органів чуття. Такий шлях пізнання він назвав антропосо ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com