Методи формування художніх інтересів учнів в процесі гурткової роботи

Педагогіка і освіта » Формування художніх інтересів учнів основної школи в процесі гурткової роботи » Методи формування художніх інтересів учнів в процесі гурткової роботи

Сторінка 1

Ефективність процесу навчання залежить від психологічної підготовленості учнів до навчально-пізнавальної діяльності, яка передбачає: усвідомлення учнем мети навчання, що стимулює його навчально-пізнавальну діяльність; фізіологічну і психологічну готовність до навчання; бажання вчитися та активність у процесі навчання, вміння зосередитися на навчальній діяльності; належний рівень розвитку.

Вчитель повинен знати і враховувати під час уроку та занять в гуртках переконання учнів, їхнє ставлення до знань, глибину усвідомленості, світоглядні ідеї та риси характеру, які формуються у результаті навчання. Першочергове завдання педагога - навчити школярів мислити, виховувати в них прагнення до пізнання нового, до самостійного опанування знаннями. Така здатність формується і розвивається, коли вони мають змогу виявляти самостійність і активність.

Теоретичний аналіз наукової та методичної літератури дають змогу стверджувати, що однією з методичних вимог до реалізації процесу трудового навчання, дотримання якої дасть змогу підвищити ефективність виховного впливу уроків з трудового навчання на підростаюче покоління, є актуалізація змісту і оновлення форм організації урочного і позаурочного часу учнів. Ефективність цього процесу буде підвищуватись за умови здійснення кваліфікаційного відбору і систематизації матеріалів про народні трудові традиції, виділення основних світоглядних ідей у процесі трудового виховання учнів з використанням матеріалів народних традицій.

Сучасні умови нестабільності, ускладнюють роботу науковців та вчителів трудового навчання у напрямку впровадження прогресивних сучасних наукових розробок у практику трудового виховання підростаючого покоління, і взагалі, сучасний стан економіки повністю відповідає стану народної освіти. Одне з найактуальніших питань - нестача наукової, методичної та художньої літератури, зміст якої відповідав би проблемам оновлення національної освіти. Організація занять певним видом декоративно-прикладного мистецтва ставить на меті як навчання так і виховання.

Навчальна результативність занять визначається за наслідками оцінювання кінцевого продукту - одержаного виробу. У кожному виробі декоративно-прикладного мистецтва відображається рівень опанування технологічної і мистецької складових художньої обробки тканини.

До технологічної сторони процесу виготовлення виробу декоративно-прикладного мистецтва відноситься визначення функціональних параметрів виробу: призначення виробу, що надає вимоги до форми, розміри, знання властивостей тканини, що використовується для виготовлення виробу та майстерність обробки тканини.

Мистецька сторона предметної діяльності учнів в процесі трудового навчання полягає, насамперед, у визначенні художньої ідеї твору, тобто образу, який виникає в уяві дитини, тих думок і почуттів, які вона хоче передати оточуючим.

Важливим те, що технологічні і мистецькі сторони в процесі оздоблення виробу тісно переплітаються. Художній задум обов'язково співставляється з призначенням - основною функцією виробу. Адже не можна собі уявити, щоб при оздобленні, пошитті різних виробів, таких як, наприклад, вишита сорочка І рушник, виникали близькі художні образи.

Для того, щоб твори декоративного мистецтва викликали в свідомості дитини почуття естетичної насолоди, розуміння того, що майстер хотів виразити своїм виробом, сама дитина повинна мати певну підготовку в сфері народної культури.

Методи, які використовуються у практиці трудового навчання для формування художніх інтересів можна поєднати з методами, що існують в педагогічній теорії та практиці, але з урахуванням певних особливостей. Кожен із цих методів може бути використаний у різних формах: масовій, груповій, індивідуальній. При цьому засобом впливу цих методів може виступати як слово, так і дія. Використання будь-якого з методів передусім підпорядковане єдиній меті: розвитку художньо-творчих здібностей, які включають у себе розвиток творчого мислення, вміння у кожному конкретному випадку ставити передумову, обирати серед них проблему, розв'язувати її, робити висновки.

Саме художня творчість і розвиває у підлітка ці риси.

При вивченні розділу "Матеріалознавство", коли учні знайомляться із видами волокон, їх властивостями, використовувалась бесіда про обробку натуральних волокон нашими предками, яких традицій вони дотримувались, які способи обробки у них були, а також про властивості цих волокон. Також розповідали учням про традиційну народну технологію фарбування тканин, відбілювання виробів з волокон рослинного походження, зокрема, полотняних тканин.

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Нове про педагогіку:

Організація навчально-виховного процесу у вищих школах поліції Німеччини
Підготовка поліцейських кадрів у ФРН здійснюється в рамках програм, складених Поліцейською академією. До навчання поліцейських у ФРН відносяться дуже серйозно - це єдина країна, де на навчання одного ...

Результати перевірки ефективності застосування експериментальної методики підготовки студентських баскетбольних команд
Проведене дослідження переконливо показало доцільність застосування комплексної методики підготовки баскетбольних команд вищих навчальних закладів. Про це свідчать результати порівняльного аналізу по ...

Навігація по сайту

Copyright © 2021 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com