Засоби та етапи формування інтересу в учнів

Сторінка 1

Властивостями людини, що становлять суб'єктивний чинник інтересу, є її потреби. Це не що інше, як закладена в нас природою І суспільством програма життєдіяльності, це ставлення людини до природи, до навколишньої діяльності, до інших людей. Коли дитина починає розмовляти виникає потреба в самій мові як в найбільш доступному і зручному засобі розумінні дорослих людей і спілкуванні з ними.

У школі можливості дитини пізнати значно розширюються. З набуванням навичок самостійності виникає потреба в науковій творчості, яка поступово перетворюється в самостійну. З часом вона проходить досить складний шлях розвитку від елементарного дослідницького рефлексу „що таке?" до стабільної глибокої потреби в самоосвіті.

Спілкування дитини з дорослими та однолітками в подальшому дає їй змогу правильно оцінювати людей, їхні якості, а водночас і себе, орієнтуватися у власних якостях і можливостях.

Завдяки спілкуванню зростає інтерес до навколишніх, встановлюються різноманітні зв'язки між ровесниками, відбувається обмін знаннями і досвідом, думками. Коли дитина приходить до школи, потреба в самоствердженні виражається в бажанні зайняти в колективі помітну роль серед однокласників, товаришів у дворі.

Як відомо, важливе значення для збудження інтересу до навчальної діяльності мають форми її організації - як індивідуальні, так і колективні. Одна річ, коли дитина окремо, незалежно від товаришів, працює над навчальним матеріалом, інша - коли учень в процесі виконання навчальних завдань включається в багатопланову і безпосередню взаємодію, встановивши багатогранні стосунки: відповідальної залежності, контролю, взаємодопомоги. У першій ситуації створюється лише ілюзія колективної роботи. Кожний учень відповідає насамперед сам за себе. Взаємини і стосунки в класному колективі одноманітні.

У другій ситуації кожний школяр почуває себе частиною класного колективу розглядає свою діяльність як необхідну частину загальної праці. При цьому особисті успіхи або невдачі окремих учнів оцінюються на загальному фоні успіхів усього класу. Це привчає школярів дивитися на навчання як на спільну, колективну справу: твій успіх - це загальний успіх; твоя невдача - це невдача всього класу. Усвідомлюючи свої досягнення на фоні досягнень класного колективу, дитина включається в активне навчання, у неї створюється бадьорий робочий і життєрадісний настрій. Спільне переживання загальних і особистих успіхів справляє згуртуванню учнів у єдиний колектив, в якому зростає їхня активність. Вони вчаться не тільки в учителя, а й один в одного колективно мислити, спільно здобувати знання. Навчальний процес у молодших класах, як відомо, складається з багатьох різноманітних трудових операцій: письма, читання, опанування граматичних правил. Допомогти учневі оволодіти ними, перейти від одних операцій до інших, виробити вміння, навички може не тільки вчитель, а й товариш.

Робота без мети - нецікава. А та діяльність, яка пов'язана з перспективою, „завтрашньою радістю”, - завжди цікава.

Школярі старанно вчаться тоді, коли добре розуміють завдання освіти, коли бачать в перспективі роботу, яку потрібно виконати, і ступінь розвитку, якого вони досягнуть після закінчення навчання. Крім того, треба врахувати й опосередковані чинники-умови, за яких інтерес до навчання може посилюватись або послаблюватись незалежно від його об'єктивних властивостей як об'єкта інтересу. Серед цих чинників-умов важливе значення має система оцінювання навчальної діяльності учня. Оцінка може відігравати протилежну роль у процесі формування інтересу до навчання.

В одних ситуаціях інтерес учня до знань практично може змінюватися інтересом до оцінки; в інших стати фактором, що сприяє підвищенню інтересу до знань.

Формування пізнавальних інтересів процес тривалий. Він вимагає певних умов і залежить від педагогічного керівництва. Це зобов'язує класовода при формуванні пізнавальних інтересів враховувати характерні особливості навчальної діяльності як об'єкта інтересу учнів, зокрема наявність елементів новизни в змісті навчального матеріалу, функціональний зміст навчальної діяльності як об'єкта інтересу учнів, зокрема наявність новизни в змісті навчального матеріалу, функціональний зміст навчальної праці, форми організації навчальної діяльності.

Учні оволодівають дійовими знаннями тоді, коли під керівництвом учителя активно, з інтересом працюють над джерелами знань - дидактичним матеріалом. Головна умова формування інтересу - це розуміння дитиною змісту і значення виучуваного. Друга важлива умова збудження інтересу - це наявність нового як у змісті виучуваного, так і в самому підході до його розгляду. Не можна повторювати відомі істини на одному й тому самому пізнавальному рівні; треба розширювати горизонти пізнання учнів вчити відшуковувати в добре відомому питанні нове, раніше не відоме, але істотне для глибокого розуміння матеріалу.

Страницы: 1 2 3

Нове про педагогіку:

Логіка як наука про мислення
Як самостійна наука логіка склалася більше двох тисяч років назад в ІV ст. до н.е. Її засновником є давньогрецький філософ Арістотель (384322 рр. до н.е.). В своїх працях, які отримали назву “Органон ...

Професійно важливі якості педагога
Напевно кожний педагог пам’ятає свій перший урок у школі, перше знайомство з класом. Кожен вчитель пам’ятає перше відчуття схожості, нероздільності всіх тих дітей, які дивляться на вас розплющеними о ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com