Характеристика реліктових видів рослин Кам’янець-Подільського ботанічного саду

Кам’янець-Подільський ботанічний сад у природо-заповідному фонді України становить загальнодержавне значення, охороняється законом і з 2004 року слугує базою для підготовки фахівців спеціальності садово-паркове господарство Подільського державного аграрно-технічного університету.

Студенти університету мають можливість на базі саду проходити учбову практику та лабораторні заняття по ботаніки, екології, фізіології рослин, кормо виробництва, садівництва.

Загальна площа ботанічного саду 17,5 га, а площа закритого ґрунту – біля 1,5 тис м2, куди входять оранжерея тропічних, субтропічних рослин і теплиці.

Колекційний фонд ботанічного саду нараховує:

колекцію дерев і кущів, яка представлена 370 видами, сортами і формами;

колекцією тропічних і субтропічних рослин, яка представлена 400 видами;

колекцією раритетних видів – 45 видів;

колекцією лікарських і інших рослин – 110 видів;

колекцією одно-, дво- та багаторічних рослин, яка нараховує 200 видів.

Розпочато роботу по створенню плодового саду голландської селекції.

Ботанічний сад є ініціатором впровадження в зелене будівництво нових видів декоративних рослин.

З історії Кам’янець-Подільського ботанічного саду відомо:

в 1925 році були закладені перші ботанічні ділянки при Інституті Народної освіти;

в 1927 році – видається перший список насіння для обміну з іншими ботанічними садами;

1928 рік – створюється ботанічний кабінет при сільськогосподарському інституті;

1 жовтня 1930 року – Народний комісаріат освіти України виділяє Кам’янець-Подільський ботанічний сад в окрему науково-дослідну установу. Перший директор і засновник Гаморак Н.Т., професор.

1931-1933 роки – проводиться велика науково-дослідна робота з фізіології рослин геоботаніки, фітопатології, акліматизації. Організовано такі відділи:

відділ фізіології та акліматизації;

систематики та геоботаніки;

лікарських та технічних культур;

1932 рік – підпорядкування саду Вінницькому обласному відділу народної освіти;

1944 рік – післявоєнна відбудова ботанічного саду;

1962 рік – розпорядження Міністерства освіти УРСР, постановою виконкому Хмельницької облради ботанічний сад відділено як Кам’янець-Подільський обласний ботанічний сад Міністерства освіти УРСР;

1963 рік – розпорядженням Ради Міністрів УРСР №1180 від 17.03. 1963 року надано статус "пам’ятка природи республіканського значення";

1983 рік – Постановою Ради Міністрів УРСР №311 від 22.07. 1983 року ботанічному саду присвоєно статус "Кам’янець-Подільський державний ботанічний сад";

1996 рік – рішенням Х сесії Кам’янець-Подільської міської ради ХХІІ скликання №46 від 23.05. 1996 року та рішенням виконавчого комітету Кам’янець-Подільської міської ради №558 від 04.06. 1996 року ботанічний сад з 01.07. 1996 року передано Подільській державній аграрно-технічній академії зі статусом "пам’ятка природи загальнодержавного значення";

за період 1996-2000 роки інструктовано 33 види рослин.

Співробітники ботанічного саду спільно з науковцями ПДАТУ проводять роботу по збереженню та вивченню генофонду природної та культурної флори на основі живих колекцій і експозицій.

Першим директором Кам’янець-Подільського ботанічного саду був професор Гаморак Нестор Теодорович, який являється його засновником.

У Кам’янець-Подільському ботанічному саду ростуть на відкритій місцевості реліктивних рослин як: Гінкго дволопатеве, Тюльпанове дерево, Тис ягідний, Магнолія тубос, Метасеквойя гліптостробусовидна або китайська та ін.

Нове про педагогіку:

Програмно-нормативне забезпечення методики гармонізації фізичного і розумового компонентів розвитку, яка спрямована на досягнення оздоровчого ефекту в учбовий процесі з фізичної культури
Експериментальний варіант методики гармонізації фізичного і розумового компонентів розвитку молодших школярів, який спрямований на досягнення оздоровчого ефекту, в навчальному процесі передбачає дифе ...

Роль Болонського процесу для системи освіти обох країн
Болонський процес почався 25 травня 1998 р., коли Великобританія, Німеччина, Італія и Франція прийняли в Болоньї спільну декларацію. Сьогодні в процесі беруть участь уже 40 країн. Якщо коротко, то Бо ...