Ефективні методи комунікації викладача та студентів

Педагогіка і освіта » Шляхи підвищення ефективності навчального процесу у вищій школі » Ефективні методи комунікації викладача та студентів

Відповідно до сучасних уявлень можна виділити кілька комунікативних методик, які можуть використовувати у навчальному процесі:

1. Комунікативні методи, спрямовані на стимулювання когнітивних процесів (вирішення проблемних завдань, використання рольових та ділових ігор тощо);

2. Комунікативні методи, які передбачають використання інтерактивних форм та прийомів навчання, що беруть до уваги інтерес, мотивацію студентів до навчальної та науково-дослідної діяльності;

3. Комунікативні методи, побудовані на моделюванні та імітації реальних чи віртуальних ситуацій;

4. Комунікативні методи, що передбачають чітку взаємодію викладача вищої школи у межах малої творчої групи студентів за принципом єднання індивідів із різним креативним та інтелектуальним потенціалом.

Під час застосування цих комунікативних методів зосереджують увагу на ролі та функції викладача:

він є носієм необхідної для студентів інформації за фахом під час вивчення нового матеріалу;

виконує функції спостерігача, коли студенти працюють у малих творчих групах, та надає їм індивідуальну консультаційну допомогу;

викладач є консультантом у випадках, коли студенти працюють над певним проектом, ситуаційною вправою і потребують порад та рекомендацій щодо змісту завдань;

викладач під час здійснення науково-педагогічної діяльності має бути психологом і психофізіологом, визначати настрій, самопочуття й активність студентів, уміти за допомогою педагогічних і психологічних прийомів підтримувати високий рівень їхньої фізичної та розумової працездатності.

Ця роль викладача вищої школи належать до основного переліку вимог щодо гуманізації суб’єкт-суб’єктних взаємин у сучасному ВНЗ. Вона потребує від нього глибоких знань з психології, педагогіки, психофізіології, валеології, психогігієни, певного досвіду практичного використання ефективних методів оптимізації навчального процесу.

Кожна із педагогічних теорій є досить складною освітньою технологією, оволодіти якою викладач може лише в умовах спеціальної професійної підготовки. Виникає проблема ефективного застосування викладачем особистісного підходу і організації пізнавальної діяльності у вищому навчальному закладі. Для цього він повинен володіти знаннями основних закономірностей розвивального навчання і вміннями застосовувати їх у навчальному процесі.

Важливою передумовою реформування вищої педагогічної освіти має стати принципове оновлення методики і технології освіти, перехід від технологій "до студента - з культурою" до технологій "зі студентом - до культури”. Насамперед у вищій педагогічній школі має змінитися основна форма організації навчання - лекція, яка вибудовується через зіставлення багатоманітності позицій та ідей, коли закладаються основи для внутрішнього діалогу, особистісного самовизначення, ціннісного осмислення знання.

У контексті особистісного саморозвитку як основи вищої педагогічної освіти нового осмислення потребує методика проведення семінарських і практичних занять, оскільки в ній закладені вагомі потенційні можливості їхнього подальшого особистісного розвитку як майбутніх учителів. Набуваючи початкового досвіду з аналізу засад і процесів педагогічної дійсності, за умов компетентної підтримки студенти здатні продовжувати самостійні дослідження.

Більш різноманітною і змагальною, зорієнтованою на глибоку особистісну залученість студентів має стати методика проведення семінарських і практичних занять: дискусії, "диспути”, "дебати” як змагання у побудові аргументації, діалоги з практиками, зустрічі-діалоги зі школярами, проблемні навчальні екскурсії, вирішення складних педагогічних ситуацій, моделювання педагогічних систем тощо.

Отже, на викладача університету покладається подвійна відповідальність: він має не лише дати професійні знання, але й бути взірцем для майбутнього вчителя.

Нове про педагогіку:

Розгляд учіння на основі сприймання
У вітчизняній педагогічній науці відомі дві концепції учіння, які знайшли своє застосування у шкільній практиці. Ці концепції відображають два теоретичні на­прями, один з яких представляє С. Рубінште ...

Психолого-педагогічні основи формування комунікативних умінь і навичок молодших школярів
Коли йдеться про гармонійне виховання особистості, насамперед мають на увазі музичну освіту людини, вміння розумітися на мистецтві, знання іноземних мов, фізичний розвиток тощо. Та чи часто доводитьс ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com