Вдосконалення мовної культури

Сторінка 2

Мовний розвиток молодшого школяра – одна з центральних проблем в сучасній методиці початкового навчання мові. Навчання рідній мові повинне сприяти розвитку учня як особі, мовою, що повноцінно володіє, у всіх її формах (читання, лист, говір, слухання). Педагог повинен розвивати у дітей уміння спілкуватися, слухати і говорити так, щоб їх слухали, уміння оцінювати чужу і свою мову, словесно імпровізувати, разом з розвитком етичних, естетичних, соціально значущих якостей особи. Мовний досвід дитини, що приходить в школу, практично не виходить за рамки побутової сфери спілкування, тому основне завдання розвитку мови школяра, на мій погляд, полягає у включенні його в безперервний ланцюг мовного спілкування, в розширенні сфер цього спілкування.

Для цього необхідно надати дітям можливість вільно говорити і писати – про що б їм хотілося, що їх хвилює, цікавить, говорити і писати щиро, з упевненістю, що їх зрозуміють. Тому важливо, щоб школярі жили в атмосфері взаємного загального інтересу один до одного, в атмосфері довіри. Моє завдання як одного з учасників спілкування – створювати цю атмосферу своєю поведінкою.

Важливо також, щоб діти розуміли значення для життя того, чим вони займаються, усвідомлювали, відчували своє просування в оволодінні конкретними комунікативно-мовними уміннями. Вдосконалення комунікативно-мовної культури припускає розвиток наступних якостей мови: змістовності, актуальності; логічності, чіткості побудови, обґрунтованості і довідності; виразності як усної, так і письмової мови; ясності; чистоти.

Велике значення має розвиток правильності мови, тобто її відповідність літературній нормі (граматичною, орфографічною, пунктуацією, орфоепічною).

Система роботи по вдосконаленню комунікативно-мовної культури молодших школярів спирається на розвиток основних видів мовної діяльності в їх єдності і взаємозв'язку: здатності усвідомлено сприймати звучну мову (уміння слухати), нашвидку, осмислено і виразно читати, грамотно, точно, логічно і виразно передавати свої думки в усній і письмовій формі (уміння говорити і писати).

Такий підхід вимагає введення елементарних понять про те, для чого потрібна мова, що таке текст, які різновиди текстів зустрічаються, як вони будуються. Перед учнями в доступній формі розкриваються основні функції мови, тобто мова як засіб спілкування, обміну думками, відчуттями між людьми; засіб передачі і засвоєння певної інформації; засіб організації і планування діяльності людей; засіб дії на відчуття і поведінку людей. З такими складними поняттями діти знайомляться, осмислюючи свою мовну практику. Так найбільш природна форма, в якій реалізується комунікативна функція мови – діалог. Дитина вступає в діалог з народження: спочатку це діалог з дорослими, а потім з однолітками. Тому роботу по вдосконаленню комунікативно-мовної культури першокласників починають з організації роботи малими групами: спочатку парами. Робота в парі учить дітей слухати і чути іншого, давати і приймати ради, працювати дружно в єдиному темпі. Цьому сприяють парне читання, гра з одним м'ячем та інше.

Діти в малих групах працюють за принципом «Знаєш сам, скажи іншому», «Умієш сам, навчи іншого». Важливо також, що в малих групах дитина вчиться об'єктивно порівнювати власне уміння з уміннями однолітків, зіставляти свою думку з думками інших. Вже в першому класі кожна дитина дізнається, що головне – пошана чужих відчуттів, думок, досвіду.

Невід'ємною частиною роботи по вдосконаленню комунікативно-мовної культури молодших школярів є і збагачення мови дитини такими словами, оборотами, конструкціями, які необхідні в повсякденному спілкуванні, тобто введення в активну мову формул мовного етикету. Це дозволяє виховувати уважне, вдумливе відношення дитини до мови, уміння вибирати мовні засоби, доречні в конкретній мовній ситуації. Як допомога дітям використовують різні схеми, транспаранти.

У другому класі на перший план виходить створення ситуацій, при яких спілкування набуває ділового характеру. Цьому сприяє організація дітей в групах, де розвиваються взаємини, що дозволяють перейти до співпраці, ділової розмови. В рамках ділової розмови даються нові знання, уточнюються існуючі знання і досвід. Діти обговорюють наміри, плани, яким чином виконати те або інша дія, завдання.

Широко можна використовувати в роботі прийоми групового читання, інсценування, твори по заданій римі, які розвивають терпляче і шанобливе відношення до однолітків.

Страницы: 1 2 3

Нове про педагогіку:

Методика ознайомлення дітей дошкільного віку з величиною предметів
При формуванні уявлень про величину предметів використовується спеціальний дидактичний матеріал. У другій молодшій групі для порівняння достатньо взяти два предмети, пропонуючи дітям визначити як абс ...

Профорієнтаційні ігри проведені у процесі виховної роботи
«Знавці професій» Учні сідають у коло. У центрі — вчитель. Він говорить: «Увага!» — і вказує на будь-якого гравця, голосно й чітко називаючи будь-яку літеру (крім ь, ї, й). Учень, на якого вказав вед ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com