Загальна характеристика мовного розвитку молодших школярів

Педагогіка і освіта » Вдосконалення мовної культури молодших школярів » Загальна характеристика мовного розвитку молодших школярів

Сторінка 1

Зміст і форма мови людини залежать від його віку, ситуації досвіду, темпераменту, характеру, здібностей, інтересів, станів. З допомогою мови учні вивчають учбовий матеріал, спілкуються, впливають друг на друга і впливають на себе в процесі самонавіяння. Чим активніше учні удосконалюють усну, письмову і інші види мови, поповнюють свій словник, тим краще рівень їх пізнавальних можливостей і культури. Як відзначає Р. С. Немов, «зі вступом дитини до школи в число ведучих разом із спілкуванням і грою висувається учбова діяльність. У розвитку дітей молодшого шкільного віку цієї діяльності належить особлива роль. Саме вона визначає характер інших видів діяльності: ігровою, трудовою і спілкування».

Розширюється сфери і зміст спілкування молодших школярів з навколишніми людьми, особливо дорослими, які виступають в ролі вчителів, служать зразками для наслідування і основним джерелом різноманітних знань. «Вислови дошкільника і молодшого школяра, як правило не посередні. Часто це мова-повторення, мова-назва; переважає стисла, мимовільна, реактивна (діалогічна) мова», - висловлюється в своїх працях психолог Л. Зеньковській.

Проте шкільний курс сприяє формуванню розгорненій мові, учить її планувати. На заняттях вчитель ставить перед учнями завдання навчитися давати повні і розгорнені відповіді на питання розповідати по певному плану, не повторюватися, говорити правильно закінченими пропозиціями, зв'язно переказувати великий за об'ємом матеріал. Передача розповідей, висновок і формулювання правил будується як монолог. В процесі учбової діяльності учні повинні опанувати довільною, активною, програмованою, комунікативною і монологічною мовою.

Діти у віці від 9 до 11 років в середньому вживають близько 5000 нових слів. Дитина шкільного віку вживає слово точніше по його значенню, семантичні знання все краще систематизуються і розташовуються в ієрархію. Дорослішаючи дитина все краще може пояснити значення слова. Наприклад: на початку дитина характеризує слово по його функціях або зовнішньому вигляді, пізніше характеризує більш абстрактно, вживає синоніми, розділяє предмети по категоріях. Це означає, що діти більш старшого віку уміють абстрактно пояснювати значення слів, переходити від значення, заснованого на власних відчуттях і досвіді, до більш узагальненому, одержаному з інформації інших людей.

Піклуючись про збагачення лексикону дітей, ми повинні розуміти, що і слова, що засвоюються дітьми, розпадаються на два розряди. У перший з них який можна назвати активним запасом слів, входять ті слова, які дитина не тільки розуміє, але активно, свідомо, при всякому відповідному випадку вставляє в свою мову. До другого, пасивного запасу слів відносяться слова, які людина розуміє, пов'язує з певним уявленням але які в мову його не входять. «Нове пропоноване слово поповнить словесний активний запас дітей тільки в тому випадку, якщо воно буде закріплено.

Н.В. Новотворцева пише : «Письмова мова позбавлена жесту, інтонації і повинна бути (у відмінності від внутрішньої) більш розгорненою, проте для молодшого школяра переклад внутрішньої мови в письмову спочатку дуже важкий».

Можна сказати, що письмова мова молодшого школяра бідніша, ніж усна. Проте, при правильному розвитку мови дитини, ця різниця швидко пропадає. «Кожне слово вивчене дитиною здається йому важливим. Часто нове слово має загальний корінь з вже знайомим словом, тому дитині легше за нього запам'ятати. Якщо дитині шкільного віку допомогти зрозуміти, чим одні слова пов’язані з іншими, їх словник швидко збільшується», - радить в своїх роботах психолог Е.И. Тихеева.

За даними дослідження М.Д. Цвіянович, вони показують, що вже в 3-ему класу, в письмовій мові учнів вище відсоток іменників і прикметників, в ній менше займенників і союзів, що засмічують усну мову. Тут присутні прості поширені пропозиції (71%). Кількість слів коливається від 30 до 150. Письмові роботи коротші, в них менше слів-повторень. Отже, вже до 3-4-го класу письмова мова учнів в деякому відношенні перевершує усну, набуваючи форми книжкової, літературної мови. Возрастная и педагогическая психология.

Страницы: 1 2

Нове про педагогіку:

Навчання мовної системи
Формуючись як особистість в оточенні сучасного багатомовного і міжкультурного простору, молодший школяр з достатнім розумінням сприймає інформацію про норми поведінки і культуру мовлення. Тому навчан ...

Форми організації трудового виховання сільських школярів
Важлива складова системи трудового виховання — трудове навчання, що здійснюється від першого класу до закінчення школи. Його зміст визначається навчальною програмою з трудового навчання для кожного к ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com