Аналіз проблеми дидактики вищої школи

Педагогіка і освіта » Аналіз проблеми дидактики вищої школи

Сторінка 5

Виникає потреба в створені наскрізних, збірних, інтегрованих навчальних, робочих навчальних програм, у яких проблему міжпредметних зв'язок і наступності слід визначати точно і методично продумано, При цьому особливо слід наголосити, що така система вивчення навчальних дисциплін у вищої школі сприятиме підвищенню якості не тільки прикладних знань, умінь і навичок, а й творчих позицій випускників вищих навчальних закладів.

Викладання педагогіки вищої школи має певну специфіку. Не треба уявляти, що студенти автоматично визначають потребу в педагогічних знаннях як у професійному, так у життєвому аспектах. Дослідження свідчать про протилежне. Адже та педагогіка, що вивчається в непедагогічних вузах, орієнтована більш на логіку науки, а не на логіку професійно-практичних потреб студента.

Пряме декларування її значущості для професійної діяльності не може орієнтувати студентів на підвищення індивідуальної педагогічної компетентності. Педагогічна компетентність студента-ці познак особистісного рівня, система тихнув засвоєних педагогічних засобів, за допомогою яких він має можливість розв'язувати ті чи ті проблеми, ситуації, завдання. Будь-які знання, окремі навички, уміння лише тоді стають дійовими, коли інтегруються в цю педагогічну систему засобів, вступають у зв'язки з іншими структурними елементами, ієрархізуються, творчо модифікуються, гнучко використовуються відповідно до цілей і розумів діяльності, спілкування. Педагогічна компетентність не може формуватися на сприйнятті педагогіки як рецептурного довідника, котрий визначає, як треба поводитися в чи тихнув ситуаціях. Потрібна особлива послідовність оволодіння педагогічною парадигмою, за якою організується навчально-виховний процес, використовуються окремі прийоми, засоби, методики.

Незважаючи на помітне посилення інтересу до педагогіки, у вищих непедагогічних навчальних заставах педагогіку вивчають у мізерному обсягу. Навіть прийняті останніми роками позитивні рішення, за якими педагогіка обсягом нормативних часів уводитися до вищих навчальних закладів, не гарантує істотних змін. По-перше, цих часів явно недостатньо, щоб засвоїти таку складну галузь науки, як педагогіка. А надте навчитися використовувати теоретичні знання для розв'язання професійно-практичних та життєвих ситуацій і завдань, По-другу, бракує кваліфікованих викладачів-педагогів, котрі мають досвід роботи з відповідним контингентом студентів, здатність враховувати специфіку тієї чи тієї діяльності. Нарешті, більшість педагогів-предметників, представників адміністрації вузів, ще самі не подолали дещо поверхового погляду на педагогіку як на другорядну дисципліну в структурі освіти. До того відсутні ґрунтовні розроблення методики її викладання, не виявлено передумов, за якими педагогічні знання стають дійовим компонентом професійної працездатності та життєдіяльності студента.

Страницы: 1 2 3 4 5 

Нове про педагогіку:

Об’єкти педагогічного спостереження
Спостереження може бути об’єктивним лише за умови, коли предметом вивчення є чітко виражений об’єкт, який можна зафіксувати. Наприклад, способи керування синхронністю виконання вправ (свисток, сплеск ...

Діагностика рівнів пізнавальної активності, самостійності і творчого мислення при вивченні основ інформатики та обчислювальної техніки молодших школярів
Вивчивши і проаналізувавши теоретичний аспект проблеми «Використання нових інформаційних технологій для розхвитку творчих здібностей дітей молодшого шкільного віку» постала необхідність впровадження ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com