Аналіз проблеми дидактики вищої школи

Педагогіка і освіта » Аналіз проблеми дидактики вищої школи

Сторінка 2

між об'єктивним змістом фундаментальних знань та суб'єктивністю форм і способами їх передачі й засвоєння;

між суспільною обумовленістю змісту фундаментальних знань та індивідуально суб'єктивними особливостями формування студентських потреб і диспозицією його засвоєння;

між притаманною сукупним людським знанням і досвіду універсальністю й відсутністю абсолютних, універсальних способів передачі цих знань студентам;

між зростаючою технологізацією підходів до формування змісту фундаментальних знань та їхньою покликаністю служити гуманістичній меті.

Педагоги вищої школи прагнуть пом'якшити або загладити зазначені суперечності. Зокрема основні напрямки сучасного реформування вищої освіти в Україні в галузі формування змісту фундаментальних знань вищої освіти підпорядковано в основному саме цій меті.

Професійна підготовка майбутніх фахівців не може обмежуватись лише накопиченням суто професійних знань, навичок, умінь. Виконуючи ті чи ті професійні функції, людина завжди реалізує собі особистісно, цілісно реагує на певні ситуації, взаємодіє з іншими учасниками професійної діяльності. Саме через неготовність до виконання професійних обов'язків на особистісному рівні багато випускників вузові не можуть повністю реалізувати свій індивідуальний потенціал, у них утруднюються процеси соціальної і професіональної адаптації. Психологічно непідготовлена людина частіше підпадає під вплив негативних чинників, що супроводжують професійну діяльність, відчуває особистісні деформації, сама починає вдаватися до неоптимальних форм взаємин з іншими людьми.

Безпосередні спостереження та дослідження свідчать про ті, що більшість студентів відчувають значні труднощі в навчанні саме з психологічних причин: нездатність взяти на собі відповідальність за своєї професійної підготовки та життєве самовизначення, порушення в емоційній та пізнавальній сферах, що годиною спричиняють негативні психічні стани (депресії, неврози) та ін. Ці труднощі виникають через конфлікти з викладачами, адміністрацією або іншими студентами, навчальні перевантаження, невпорядкований режим праці і відпочинку та поглиблюються під впливом стресів, фрустрацій. Не завжди відчувають допомогу студенти збоку викладачів, тому що в їхній системі життєвих та професійних цінностей психологічні аспекти найчастіше зовсім не визначені, і як наслідок такої психологічної неграмотності, за даними аналізу-73% студентів і 57% викладачів визначають у собі наявність чи тихнув ознак неврозові.

Практичний досвід і аналіз психолого-педагогічної літератури показує, що в сучасних умовах розбудови вищої освіти набувають значності тенденції індивідуалізації навчально-виховного процесу. Існуюча система дидактичних принципів вищої школи має низьку педагогічну віддачу, вона не відповідає процесові психолого-педагогічних демократичних перетворень і має досить імперативний характер, не повністю відповідає вимогам сучасної вищої освіти, характеризується недостатньою практичною спрямованістю. Вусі це переконує в тому, що сучасні умови виникнення психолого-педагогічних процесів, тенденцій потребують нового узагальнення методології і методів індивідуалізації процесу навчання та виховання студентів.

Основу обґрунтування індивідуалізації процесу навчання і виховання становлять такі методологічні та методичні вимоги, як:

концептуальність;

ієрархічність;

Викладання психології у вищий школі більш орієнтовано на науку, а не на задоволення потреб студента, що знижає їх психологічну грамотність-систему психологічних знань, засвоєних психологічних засобів, за допомогою яких студент розв'язує ті чи ті завдання .

Вузівська психологія не може бути обмежена процесом викладання, а і винна вивчати психологію сучасного студента, викладача та тенденції її змін, досліджувати ефективність запроваджуваних педагогічних технологій, професійної підготовки студента, психолого-педагогічної підготовки та перепідготовки професорсько-викладацького складові, створювати психологічні служби (психологічного супроводження навчальної діяльності студентів, консультування, та ін.), зорієнтовані на споживи практики.

Психологія вищої школи формує в студентів систему професійних якостей особистості фахівця, яка визначена ієрархією цінностей :

загальнолюдськи, національні, гуманістичні, творчі, що створюють умови для актуалізації і підвищення індивідуального потенціалу студента;

Страницы: 1 2 3 4 5

Нове про педагогіку:

Зміст екологічної освіти
Екологічне виховання - складова частина морального виховання. Тому під екологічним вихованням треба розуміти єдність екологічного свідомості і поведінки, гармонійного з природою. На формування еколог ...

Ефективність дослідницького навчання другокласників умінню складати текст
Формуючий експеримент мав на меті перевірити ефективність методики вивчення теми "Текст". В завдання формуючого експерименту входило: виявити рівень знань про текст, його основні ознаки; ви ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com