Мета, завдання, зміст, форми, методи та засоби виховання культури взаємин батьків та підлітків в сім’ї і школі

Метою виховної діяльності педагога у загальноосвітніх навчальних закладах є створення умов для розвитку і самореалізації особистості школярів, виховання у них високої гуманістичної культури, здатності протидіяти проявам бездуховності, формування у шкільної молоді умінь міжособистісного спілкування та взаємодії.

Виходячи із мети, ми визначили основні завдання педагога щодо формування культури міжособистісних взаємин підлітків з батьками в сім’ї та школі: засвоєння підлітками етичних знань, активізація їх інтересу щодо вивчення культури взаємин, вироблення стійких звичок і навичок моральної поведінки, розвиток умінь конструктивної взаємодії у взаєминах із батьками; забезпечення сприятливого психологічного клімату в підлітковому колективі: розвиток самооцінки й навичок оцінки інших суб’єктів взаємин, корегування взаємин; інтеграція зусиль батьків, учителів, підлітків у забезпеченні сприятливих умов для виховання культури взаємин батьків та підлітків в сім’ї і школярів у забезпеченні сприятливих умов для розвитку культури міжособистісних взаємин підлітків з батьками в сім’ї та школі.

Зміст формування культури міжособистісних взаємин відображає в єдності його загальну мету і завдання постає як сукупність дій і взаємовпливів вихователя і вихованця у процесі виховання.

До змісту формування культури взаємин підлітків відносимо:

– набуття знань про оптимальні форми і способи виявлення культури у взаєминах з іншими;

– розвиток уявлення про власну цінність і цінність іншої людини, самоствердження, самовираження, утвердження власної позиції;

– усвідомлення різних видів мотивів міжособистісних взаємин, розвиток позитивної мотивації підлітків у взаєминах із іншими, формування етичної позиції, моральних переконань;

– розвиток адекватної оцінної діяльності, спрямованої на аналіз власної поведінки і дій інших людей, вироблення рефлексивних умінь і умінь самоконтролю й саморегуляції поведінки у ситуаціях взаємодії;

– вироблення навичок й умінь етичної взаємодії та самоорганізації поведінки;

– розвиток культури спілкування;

– формування у школярів установки на творчу поведінку, пошук оптимальних способів взаємодії у кожній конкретній ситуації взаємин;

корекція у підлітків неадекватно сформованих моральних знань і форм міжособистісної взаємодії.

Зміст формування культури міжособистісних взаємин підлітків з батьками реалізовується у процесі організації різних видів позаурочної діяльності, зокрема ціннісно-орієнтованої, громадсько-корисної, трудової, ігрової, культурно-дозвіллєвої, соціально-комунікативної.

Відповідно до змісту формування культури міжособистісних взаємин підлітків обираються відповідні форми роботи.

Зупинимося на аналізі форм організації педагогічного процесу Березнівської гімназії №1 Рівненської області з виховання культури взаємин батьків і дітей.

Так, найпоширенішими формами роботи з батьками є:

1) індивідуальні (бесіди, консультації, відвідування педагогами окремих сімей, анкетування, листування, телефонний зв’язок тощо);

2) наочно-письмові (батьківські куточки, тематичні стенди, виставки, скриньки ідей та пропозицій тощо);

3) групові (лекторії; тренінги, сімейний клуб, відеолекторії, зустрічі зі спеціалістами, практикуми, ігрові програми, конкурси між підлітками і батьками, тематичні виставки-консультації «Одяг дітей різного віку», «Яка література необхідна дітям» тощо);

4) колективні (батьківські збори, дні відкритих дверей, вечори запитань і відповідей, засідання «круглого столу» з дискусійних проблем, родинні вогники, виставки творчих робіт батьків і дітей, батьківські конференції, аукціон ідей сімейного виховання тощо).

Нове про педагогіку:

Вчені ступені в Німеччині
Академічні ступені, що присвоюються німецькими університетами, відрізняються від прийнятих в англомовних країнах. У Німеччині прийнято видавати диплом про вищу освіту. Його одержують випускники більш ...

Методи формування суспільної поведінки
Ці методи передбачають організацію діяльності вихованців та формування досвіду суспільної поведінки. До них належать вимога, громадська думка, вправляння, привчання, доручення, створення виховуючих с ...