Мета, завдання, зміст, форми, методи та засоби виховання культури взаємин батьків та підлітків в сім’ї і школі

Метою виховної діяльності педагога у загальноосвітніх навчальних закладах є створення умов для розвитку і самореалізації особистості школярів, виховання у них високої гуманістичної культури, здатності протидіяти проявам бездуховності, формування у шкільної молоді умінь міжособистісного спілкування та взаємодії.

Виходячи із мети, ми визначили основні завдання педагога щодо формування культури міжособистісних взаємин підлітків з батьками в сім’ї та школі: засвоєння підлітками етичних знань, активізація їх інтересу щодо вивчення культури взаємин, вироблення стійких звичок і навичок моральної поведінки, розвиток умінь конструктивної взаємодії у взаєминах із батьками; забезпечення сприятливого психологічного клімату в підлітковому колективі: розвиток самооцінки й навичок оцінки інших суб’єктів взаємин, корегування взаємин; інтеграція зусиль батьків, учителів, підлітків у забезпеченні сприятливих умов для виховання культури взаємин батьків та підлітків в сім’ї і школярів у забезпеченні сприятливих умов для розвитку культури міжособистісних взаємин підлітків з батьками в сім’ї та школі.

Зміст формування культури міжособистісних взаємин відображає в єдності його загальну мету і завдання постає як сукупність дій і взаємовпливів вихователя і вихованця у процесі виховання.

До змісту формування культури взаємин підлітків відносимо:

– набуття знань про оптимальні форми і способи виявлення культури у взаєминах з іншими;

– розвиток уявлення про власну цінність і цінність іншої людини, самоствердження, самовираження, утвердження власної позиції;

– усвідомлення різних видів мотивів міжособистісних взаємин, розвиток позитивної мотивації підлітків у взаєминах із іншими, формування етичної позиції, моральних переконань;

– розвиток адекватної оцінної діяльності, спрямованої на аналіз власної поведінки і дій інших людей, вироблення рефлексивних умінь і умінь самоконтролю й саморегуляції поведінки у ситуаціях взаємодії;

– вироблення навичок й умінь етичної взаємодії та самоорганізації поведінки;

– розвиток культури спілкування;

– формування у школярів установки на творчу поведінку, пошук оптимальних способів взаємодії у кожній конкретній ситуації взаємин;

корекція у підлітків неадекватно сформованих моральних знань і форм міжособистісної взаємодії.

Зміст формування культури міжособистісних взаємин підлітків з батьками реалізовується у процесі організації різних видів позаурочної діяльності, зокрема ціннісно-орієнтованої, громадсько-корисної, трудової, ігрової, культурно-дозвіллєвої, соціально-комунікативної.

Відповідно до змісту формування культури міжособистісних взаємин підлітків обираються відповідні форми роботи.

Зупинимося на аналізі форм організації педагогічного процесу Березнівської гімназії №1 Рівненської області з виховання культури взаємин батьків і дітей.

Так, найпоширенішими формами роботи з батьками є:

1) індивідуальні (бесіди, консультації, відвідування педагогами окремих сімей, анкетування, листування, телефонний зв’язок тощо);

2) наочно-письмові (батьківські куточки, тематичні стенди, виставки, скриньки ідей та пропозицій тощо);

3) групові (лекторії; тренінги, сімейний клуб, відеолекторії, зустрічі зі спеціалістами, практикуми, ігрові програми, конкурси між підлітками і батьками, тематичні виставки-консультації «Одяг дітей різного віку», «Яка література необхідна дітям» тощо);

4) колективні (батьківські збори, дні відкритих дверей, вечори запитань і відповідей, засідання «круглого столу» з дискусійних проблем, родинні вогники, виставки творчих робіт батьків і дітей, батьківські конференції, аукціон ідей сімейного виховання тощо).

Нове про педагогіку:

Рівні ЗНМ та їх загальна характеристика у дітей дошкільного віку з порушеннями мовлення
Порушення мовлення у дітей із ЗНМ зумовлені несформованістю або розладом на ранніх етапах онтогенезу власне мовленнєвих, психологічних і нейрофізіологічних механізмів при первинно збереженому слухові ...

Сутність культурного підходу до навчання
Що відбуваються в Україні політичні, соціокультурні, духовні і економічні перетворення привели до того, що суспільство зайняте сьогодні фундаментальним переглядом своїх рушійних соціальних механізмів ...