Роль загальних розумових дій і прийомів розумової діяльності у навчанні інформатики

Педагогіка і освіта » Роль загальних розумових дій і прийомів розумової діяльності у навчанні інформатики

Сторінка 1

Розумові дії класифікуються за різними основами. У психолого-педагогічній літературі достатньо обґрунтоване положення про те, що в процесі навчання необхідно виділяти дві самостійні та взаємопов'язані задачі: опанування студентами змістом того чи іншого предмета і цілеспрямоване формування в них прийомів розумової діяльності.

Прийоми розумової діяльності можна поділити на дві групи за ступенем використання в різних галузях людської діяльності:

1. Загальні розумові дії.

2. Специфічні розумові дії.

Загальні розумові дії (операції) як механізми, необхідні для успішною протікання розумових дій, найбільш повно відображені у працях С.Л. Рубінштейна та психологів його школи. Такими діями вважають: аналіз, синтез, аналіз через синтез, порівняння, абстрагування, узагальнення, аналогія, класифікація.

Навчальну діяльність не можна звести лише до одного з цих компонентів. Тільки у взаємопоєднанні вони забезпечують повноцінну навчальну діяльність. Студент добре усвідомлює лише те, що виступає як предмет і мета його діяльності. Тому діяльність студента передбачає виконання дій з навчальним матеріалом і перетворення матеріалу, що засвоюється, на пряму мету цих дій (розв'язування задач). Важливо, щоб з діяльності, що виконується, і її результатів студент здобував інформацію про істотні властивості реального світу. Активне формування навчальної діяльності приводить до суттєвих змін в особистості студента, в його свідомості, тобто сприяє становленню студента як суб'єкта діяльності (індивідуальності). Інтелектуальний розвиток відбувається в процесі засвоєння студентами знань і способів діяльності.

Формування таких прийомів дає можливість студенту самостійно організовувати свою продуктивну навчальну діяльність, оцінювати її результати (що є необхідною умовою для саморегуляції навчальної діяльності), коригувати її у процесі виконання.

У процесі навчання інформатики викладач може використовувати в поєднанні стихійний, непрямий і прямий шляхи формування прийомів розумової діяльності. Залежно від індивідуальних особливостей і ступеня підготовленості студентів, складності і обсягу матеріалу, що вивчається, в одних випадках викладачу необхідно добирати спеціальну систему вправ для вивчення і закріплення нового матеріалу, за допомогою якої і формуються прийоми діяльності, в інших випадках доцільно знайомити студентів відразу із структурним складом прийому, його сутністю, правилом-орієнтиром. Такий підхід породжує деякі перехідні варіанти. Одним з таких варіантів є методика формування прийомів розумової діяльності, розроблена О.Н. Кабановою-Медлер, за якою в центрі уваги на семінарі перебувають певні прийоми розумової діяльності, але структура цих прийомів студентам жорстко не задасться. Тому вони часто ставляться в умови самостійного виділення послідовності дій, яка задає прийом, або знаходження загального орієнтиру. Доцільно, щоб студенти підводилися до розуміння прийомів і оволодіння ними у процесі засвоєння нових знань.

Розглянемо характеристику деяких прийомів загальних розумових дій студентів та можливості їх формування при вивченні інформатики.

Аналіз і синтез. Аналіз — розбір, розчленування цілого на частини. Розв'язування будь-якої задачі починається з аналізу умови, виділення вихідних даних (аргументів) і результатів. Далі синтезується розв'язок, зіставляються аргументи і результати. Ці процеси чітко виражені при розв'язуванні задач на побудову різного роду алгоритмів і запису їх алгоритмічною мовою або подання за допомогою графічних схем. Аналізуючи умову задачі, вихідні дані, необхідно насамперед з'ясувати, які властивості вихідних даних, виявлені в процесі аналізу, синтезуватимуться у висновки, що приведуть до розв'язку. Будь-який алгоритм утворюється в результаті синтезу окремих кроків, на кожному з яких відбувається перетворення інформації за тими чи іншими правилами або аналізуються наявність певних властивостей окремих доз інформації.

Синтез – поєднання, об'єднання частин у ціле. Аналіз і синтез у методиці називається міркуванням від того, що вимагається в умові, від того, що дано, до того, що треба знайти.

Операції аналізу і синтезу мають специфіку під час навчання інформатики. Існують очевидні їх прояви: аналіз постановки задачі, синтез її розв'язку за допомогою програмних чи інших засобів.

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Нове про педагогіку:

З досвіду роботи керівників ботанічних гуртків Сумської області
Робота педагогічних колективів позашкільних закладів Сумської області спрямована на створення для дітей Сумщини такого креативного освітнього простору та комфортного позашкільного соціуму, в якому пи ...

Вікові особливості розвитку дітей шестилітнього віку
Початкова школа виростає з дошкілля. Цей період психологи і педагоги визначають як унікальний у психічному становленні людини, оскільки саме тоді закладаються фундаментальні основи розвитку, пробуджу ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com