Загальна структура діяльності за рішенням задачі

Хотілося б підкреслити, що вся проведена робота не дасть позитивного результату, якщо ми не врахуємо важливі психологічні аспекти, пов'язані з будь-яким видом тестування людей. Вчені-психологи вважають, що успішне проходження геста більшою мірою відображає рівень стресостійкості випробуваного-готовність концентрувати увагу і пам'ять і точно діяти в умовах дефіциту часу. Враховуючи це, необхідно забезпечити психологічний супровід учнів у процесі підготовки до складання єдиного державного іспиту формуючи відповідні психотехнічні навички саморегуляції і самоконтролю. При цьому основну частину роботи слід проводити не прямо напередодні іспитів, а значно раніше, відпрацьовуючи окремі деталі при здачі заліків та в інших випадках, не настільки емоційно напружених. Психотехнічні навички здачі - іспитів не тільки підвищують ефективність підготовки до іспитів, дозволяє більш успішно вести себе під час іспитів, але і взагалі сприяють розвитку навичок розумової роботи, вмінню мобілізувати себе у вирішальній ситуації, опановувати власними емоціями.

Більшість задач з фізики можна умовно розділити на якісні, кількісні, графічні, експериментальні. Рішення кожного виду завдань має свої особливості.

Для вирішення якісних завдань пропонується наступний алгоритм:

1 етап - уважно ознайомитися з умовою задачі;

2 етап - з'ясувати, які тіла взаємодіють;

3 етап - з'ясувати, про якому фізичному явищі або групі явищ йде мова;

4 етап - з'ясувати стан тіла при початкових умовах;

5 етап - з'ясувати, що відбувається з фізичними тілами в результаті дії фізичного явища (наприклад, зміна форми, об'єму або агрегатного стану, а також сили, що виникають при цьому);

6 етап - з'ясувати, як це позначається на взаємодіючих тілах;

7 етап - відповісти на питання завдання.

Для якісних завдань перераховані етапи умовні. Завдання другого типу - кількісні. Це завдання, в яких всі фізичні величини задані кількісно якимись числами. При цьому фізичні величини можуть бути як скалярними так і векторними.

Для успішного вирішення фізичних завдань цього типу необхідно виконання наступних етапів:

1 етап - записати коротко умову задачі у вигляді "Дано";

2 етап - перенести розмірність фізичних величин в си ¬ стему "СІ";

3 етап - виконати аналіз завдання (записати яке фізичне явище розглядається

в задачі, зробити малюнок, позначити на малюнку всі відомі і невідомі величини, записати рівняння, які описують фізичне явище, вивести з цих рівнянь шукану величину у вигляді розрахункової формули);

4 етап - зробити перевірку розмірності розрахункової формули;

5 етап - зробити обчислення за розрахунковою формулою;

6 етап - обміркувати отриманий результат (Чи може бути таке з точки зору здорового глузду?);

7 етап - записати відповідь задачі.

Графічні завдання.

До завданням цього типу відносяться такі, в яких всі або частина даних задані у вигляді графічних залежностей між ¬ ду ними. У вирішенні таких завдань можна виділити наступні етапи:

1 етап - прочитати уважно умову задачі;

2 етап - з'ясувати з наведеного графіка, між якими величинами представлена зв'язок; з'ясувати, яка фізична величина є незалежною, тобто аргументом; яка величина є залежною, тобто функцією; визначити по виду графіка, яка це залежність; з'ясувати, що потрібно - визначити функцію або аргумент; по можливості записати рівняння, яке описує наведений графік;

3 етап - відзначити на осі абсцис (або ординат) задане значення і відновити перпендикуляр до перетину з графіком. Опустити перпендикуляр з точки перетину на вісь ординат (або абсцис) і визначити значення шуканої величини;

4 етап - оцінити отриманий результат; записати відповідь.

Завдання четвертого типу - експериментальні. Це завдання, в яких для знаходження невідомої величини потрібно частина даних виміряти дослідним шляхом. Пропонується наступний порядок роботи:

1 етап - прочитати уважно умову задачі; чітко визначити мету роботи;

2 етап - визначити, яке явище, закон лежать в основі досвіду;

Нове про педагогіку:

Порівняльний аналіз результатів експериментальної роботи
Результати формувального експерименту довели, що спостереження – один із головних засобів формування логіко-математичних уявлень у дошкільників, і це здійснюється шляхом постійного розширення та вдос ...

Біполярні транзистори
Біполярний транзистор – монокристал напівпровідника, в якому створені три ділянки з типами провідності, що чергуються (p-n-p або n-p-n). Середню ділянку називають базою, а крайні – колектором і еміте ...