Отже, можна зробити висновок, що більшість дошкільників засвоїли подані знання. Результати заключної бесіди показали:
1. Старші дошкільники знають атрибути державності.
2. Орієнтуються в елементарній історії України.
3. Уміють назвати і пояснити народні й національні символи рідної землі.
4. Активніше сприймають навколишню дійсність, пізнають минуле й сучасне українського народу, його правічну мудрість.
Досягти даних результатів було б нелегко, це коштувало кропіткої праці, систематичної навчальної роботи.
Впроваджувати народну педагогіку в навчально-виховний процес дитячого садка і легко, і важко. Легко, що вона надзвичайно багата щодо змісту, форм і ідеалів, принципів та засобів. Народ, що має такі педагогічні здобутки – непереможний! Разом з тим висвітлювати матеріал дуже важко, адже він фіксується не в книгах і трактатах, а в пам’яті поколінь і в народній практиці виховання дітей. Дотого ж чимало цінних педагогічних знахідок губиться у вирах суспільних подій та лихоліть. І треба докласти зусиль, аби їх розшукати у пластах століть та науково обгругнтувати їх вартісну ціну.
Нове про педагогіку:
Дидактичні умови формування пізнавальної активності
Щоб процес формування пізнавальної активності був ефективним вчитель повинен створити потрібні умови. Наприклад: - забезпечення внутрішнього прийняття дітьми цілі майбутньої роботи, тобто забезпеченн ...
Особливості оволодіння граматичною будовою мови в
онтогенезі і при дизонтогенезе
Ряд авторів (Алексеева М.М., Яшина В.И., Лепская Н.И., Арушанова А.Г., Фомічева М.Ф.) розглядали проблеми розвитку граматичної будови мови дітей з нормою мовного розвитку. Основним джерелом розвитку ...