Досвід виховання дітей з використанням народної педагогіки

Сторінка 3

В груповій кімнаті, де велося дослідження, був створений етнографічний куточок, де розміщувались речі народно-прикладного мистецтва, ляльки в національному вбранні, символи української землі: гілочки калини, рушник, віття верби. Естетичне оформлення куточка істотно доповнювали: макет ураїнської хати, тин, соняшники. Майже кожного ранку ми поверталися до цього куточку кімнати. Тут я розповідала дітям про обереги та символи української землі: сорочку, писанку, соняшник, рушник, устку, віночок. Організувала цю роботу приміром так: приходила бабуся, чемно віталася з дітьми, а далі виникала певна проблемна ситуація, яку розігрували кілька дітей. Щоб познайомити дошкільників з національним символом – віночком я використала такий випдок з життя: двоє дівчаток сперичаються, чий віночок краще. Розповідь бабусі підводить дітей до висновку, що кожний віночок своєрідний і по своєму красивий, що колір будь-якої квітки і стрічки має певну ознаку або явище. В кінці, закінчуючи свою розповідь, бабуся звертає увагу дітей, що біла барва – жива пам’ять поколінь, що передається у спадок молодшим від старших. “Бачу, ви добре розумієте мої слова. Славні діти, справжні українці! ” – закінчує бабуся.

Таким чином, в ході таких розповідей здійснюється елементарна та важлива підготовка дітей до занять. Мета цієї роботи не в тому, щоб діти вільно оперували такими поняттями, як обереги, символи, а розуміли їх, вміли пояснити що вони означають. Але не тільки розповіді про українські берегині займали ранкові години, з дітьми було проведено ряд спостережень в природі, які були досить цікавими, тому саме під час них ми перевіряли народні прикмети місяця. Наприклад, у квтні перевірили такі спостереження українського народу: “Якщо квітневий дощ починається великими краплинами, то ненадовго”, “Туман стелиться по воді – на ясну погоду, здіймається вгору – на негоду”, “У квітні вітер з південного заходу – чекай тривалої негоди” та ін. Такий нетрадиційний підхід до спостережень в природі по-справжньому зацікавив дітей, активізував спостережливість, допитливість, стимулював до бережливого ставлення до об’єктів природи.

Ефективним та доцільним в ранковий час було вивчення народного фольклору: пісеньок, колисанок, забавлянок та народної мудрості: прислів’я, приказок і застосування їх до окремих випадків життя, художніх творів.

Особливе місце в навчально-виховному процесі я надавала заняттям.

Барвиста палітра народного декоративно-прикладного мистецтва розкривалась перед дошкільниками на заняттях з декоративного малювання, аплікації, конструюваня, у самостійній художній творчості. Під час цих занять я прагнула приблизити діяльність дітей до життя народних умільців України, розкрити зміст їхнього ремесла. Так, на заняттях з ліплення під загальною тематикою “Ознайомлення з гончарними виробами. Виготовлення посуду з глини” я пояснила дітям хто такі гончарі і чому посуд називається гончарним. І таким чином запропонувала дітям побути в ролі гончарів і проявити творчість у виготовленні посуду. На останньому занятті я дала змогу дітям ліпити за задумом і результати приємно вразили мене. Діти скільки наліпили різного посуду. Тут були і опішнянські вази і київські керамічні тарілки та куманці. Діти виявились справжніми майстрами. Таким чином, непомітно даючи елементарні знання про рідний край, ремесло народу, ми проникнули в історію, традиції України.

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Нове про педагогіку:

Зміст екологічної освіти
У сфері формування екологічних уявлень зміст екологічної освіти базується на наступних основних положеннях: а) складність системи внутрішніх взаємозв'язків у природі; б) енергетичний обмін між технос ...

Принципи формування духовності на основі християнських цінностей
Християнські моральні цінності є раціональною сферою, складовими гуманітарної культури, гуманістичними постулатами, значення і суть яких розкриваються завдяки виховному впливу на духовний світ дитини ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com