Засоби народної педагогіки в роботі дошкільних закладів

Сторінка 2

Окрасою приміщень дитячого садка можуть слугувати вишиті рушники, писанки, килими, серветки, накидки, завіски, тощо. Добре, коли садиба огороджена, як це тардиційно прийнято в Україні, живоплотом, а на ділянці ростуть, характерні для даної місцевості, дерева, кущі, квіти, сільськогосподарські культури. Оскільки дошкільнята, починаючи з 2-гої молодшої групи. Прилучаються до роботи в куточку живої природи, постійні мешканці якого – кімнатні рослини, бажано якнайширше представити в ньому ті, які вирощуються вдома (зрозуміло з урахуванням безпеки їхнього сусідства з дітьми), подавати короткі відомості про їхній розвиток, використання. У вихованні важить кожна деталь, тому й назва дитячого садка справлятиме свій вплив “Сонечко”, “Колобок”, ”Сопілка”, ”Барвінок”, ”Веснянка”, ”Лісова казка”, тощо – подібні власні імена дошкільного закладу також створюють відповідний комфорт, колорит.

Могутніми засобами народної педагогіки є рідна мова, народні ігри, іграшки, дитячий фольклор, музична, пісенна, хореографічна, художня народна творчість, дотримання національних традицій, звичаїв, свят та обрядів. Без перебільшення можна сказати, що без рідної мови дитина жити не може. Загальновизнана істина: запорукою успішного формування особистості виступає вільне володіння рідним словом, яке породжує схильність та інтерес до вивчення інших мов.

Важливу роль у вихованні в дітей любові до материнської мови і прагнення засвоїти її поруч із начальними заняттями, відіграє організація життя дитячого колективу зокрема мовного спілкування, дотримання режиму культури мови й особистий приклад педагогів. Нажаль, значна частина вихователів не виявляє шановливого ставлення до рідно дітям української мови, не володіє нею належним чином, постійно порушує мовний режим.

Генератором поступальних перетворень у формуванні особистості виступають ігри й іграшки. Навіть досить літні люди тримають у пам’яті улюблені забавки дитинства: “Жмурки, “Третій – зайвий”, “Кіт і миші”, “Гуси, гуси, додому”, “Ястреб та курчата” та інші, перейняті колись від ровесників чи старших товаришів. Народ створив ці ігри, він же й визначив порядок їх використання з малечого віку до зрілості. Причому, настільки точно й глибоко, що за ходом просування у них можна визначити рівень розвитку дитини.

Українська іграшка стала цінним надбанням не тільки національної, а й світової культури. Дзвінкоголосі свишики, веселі ляльки, фігурки тварин, птахів, музичні інструменти, знаряддя праці та чимало інших предметів, виготовлених з найрізноманітніших матеріалів, оздоблених розписом, рельєфним декором, приваблюють і дітей, і дорослих.

Отже, слід поповнити ігротеки дитячих садків достатньою кількістю ігрового матеріалу, виготовленого народними майстрами з Опішні, Яворова, Одеси, Києва та інших міст України. Обов’язково сподобаються малечі гуцульськісопілки й знамениті яворівські візочки, пташки на гойдалках та театральні іграшки Г. Карнаук, зокрема чудовий набір театральних ляьок “Ходить гарбуз по городу”, ляльки М. Грибанової, Г. Моринської, Т. Світлицької . Назріла гостра потреба провести виготовлення зразків української народної інрашки у промислове виробництво, зберігши простоту форми, різноманітність сюжетних задумів, барвистість кольорів і зробивши їх доступними всій дітворі.

Вважаю за необхідне звернути увагу на ще один важливий момент: наявність фабричних іграшок аж ніяк не повинна призвести до забуття тардиційної народної саморобки. Не з бідності, як дехто твердить, у трудових сім’ях усіляко заохочують дітей до цього, а з педагогічних міркувань: і справа для дитячих рук, і засіб художнього розвитку.

Дошкільники люблять грати в добре знайомі народні ігри, якими вони розважаються вдома з іншими дітьми й охоче переносять їх в дитячий садок. Це природне прагнення заслуговує на всіляку підтримку, оскільки участь у таких іграх сприяє розвитку винахідливості й витримки, загартовує організм, формує моральні якості, викликає інтерес до народної творчості. Педагог, підтримавши ініціативу вихованців, може скоригувати гру з урахуванням специфіки вікової групи й використовувати одну й ту саму з поступовим ускладненням.

Страницы: 1 2 3 4

Нове про педагогіку:

Моделювання при вирішенні задач
"Завдання - це така ситуація, яка пов'язана з числами і вимагає виконання арифметичних дій над ними". "Текстова завдання - це словесна модель деякого явища (ситуації, процесу). Щоб вир ...

Засоби народної педагогіки в роботі дошкільних закладів
Досвід показує, що вміле звертання до етнопедагогіки у виховній роботі дає змогу забезпечити тісний контакт дошкільного закладу з сім’єю. Завдяки цьому життя в дитячому садку набирає звичного для дит ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com