Культура педагогічного спілкування

Професіоналізм, уміння, навіть талант викладача полягають у тому, щоб запобігати, пом'якшувати труднощі у спілкуванні через різницю у рівні підготовки, різні здібності, характери; допомогти студентам відчути впевненість у собі через спілкування. Культура спілкування викладача як система його соціально-цілісних орієнтацій має деякі нестійкі ознаки, пов'язані із загальною характеристикою професії педагога. Форми спілкування, які відображають рівень професійної культури викладача і зумовлені його віковими, психологічними особливостями, досвідом педагогічної діяльності у вузі, є досить рухливими і динамічними. Вони вимагають постійного творчого підходу педагога до вибору способів спілкування. Спілкування викладача повинно постійно збагачуватися новими прийомами та засобами. Суть його полягає в тому, що воно на різних рівнях вимагає від викладача постійної та обов'язкової адаптації до умов того чи того виду педагогічної діяльності.

Отже, ефективне спілкування можливе за таких умов:

Встановлення відносин довіри на основі визнання іншої людини особистістю.

Безоцінне (некритичне) і безумовне прийняття іншої людини.

Щире виявлення розуміння і співчуття.

Конгруентність (відповідність думок — почуттям — словам — невербальним діям — ситуації) і аутентичність (відвертість, щирість) власної поведінки.

Забезпечення співрозмовникам свободи висловлювання власних думок, почуттів, участі у прийнятті рішень і відповідальності за їх наслідки.

Нове про педагогіку:

Методика вивчення ставлення молодших школярів до здобутків рідного народу
Піднесення ролі виховання засобами народної педагогіки дітей сьогодні є одним із головних завдань школи. Адже відомо, що високий рівень сформованості національної самосвідомості, системи національних ...

Емпіричне дослідження зв’язку уяви та творчого мислення студентів 2-го курсу спеціальності „Психологія”
В даній роботі проводилось емпіричне дослідження зв’язку уяви, творчого мислення та індивідуальних стилів мислення за допомогою таких методик: 1. Визначення рівня продуктивності уяви. 2. Виявлення ін ...