Соціокультурний характер цілей педагогічної діяльності

Педагогіка і освіта » Сутність та цілі педагогічної діяльності » Соціокультурний характер цілей педагогічної діяльності

Сторінка 2

Таким чином, одним з важливих показників продуктивного та вищого рівнів навчально-виховної діяльності педагога є сформованість уміння ставити (складати) педагогічні (дидактичні) цілі, знаходити ефективні шляхи їх розв’язання засобами організації навчального матеріалу і навчального процесу як системи навчально-пізнавальних задач. Науковці-педагоги І.А. Зязюн і Н.В. Гузій, зазначають, що саме культура цілепокладання педагога є чинником професіоналізму педагогічної діяльності, педагогічної майстерності. "Обґрунтованість, цілісність самостійність постановки педагогічних цілей, гуманістичність їх орієнтації загалом визначають культуру цілепокладання педагога як чинника професіоналізму педагогічної діяльності". Вищий рівень професіоналізму передбачає результатом педагогічної діяльності вчителя досягнення у студентів вміння ставити перед собою цілі своєї навчально-пізнавальної діяльності. Отже, професійний розвиток є значенно руху вчителя до професіоналізму, а комплексним показником його є вміння педагога розуміти і аналізувати причини зміни періодів професійних досягнень і невдач, а також вміння здійснювати самопрогноз подальшого професійного росту на основі власного цілепокладання. Уміння професійного цілепокладання нерозривно пов’язані з умінням формулювати педагогічні цілі у навчально-виховному процесі. Це такі уміння:

1. Усвідомлювати необхідність і доцільність цілепокладання у власній професійно-педагогічній діяльності;

2. Визначати ближні цілі навчання, виховання;

4. Швидко змінювати і переформульовувати цілі у зв’язку зі зміною педагогічною ситуації та необхідністю швидкої адаптації до неї;

5. Точно формулювати систему цілей;

6. Виділяти головну ціль і завдання на кожному етапі та моменті діяльності, правильно оцінюючи і розставляючи їх за значущістю;

7. Визначати ступінь досягнення поставленої мети на кожному етапі професійної діяльності;

8. Мобілізувати власні ресурси у подоланні перепон на шляху досягнення поставленої мети.

Педагогічні цілі поділяють на такі: за ступенем узагальненості - вихідні й загальні для всіх педагогів; етапні - для різних навчальних курсів, навчальних предметів; оперативно-конкретні для певного контингенту учнів; орієнтовані на різні сторони їхнього психічного розвитку (навчальні, виховні). Сукупність умов, у яких педагог ставить цілі й приймає рішення, має назву педагогічної ситуації. Це ситуації, в межах яких розв'язуються завдання навчання й виховання. Вони можуть бути запланованими й несподіваними, прогнозованими й малоочікуваними, спокійними й конфліктними. У склад педагогічної ситуації як одиниці аналізу педагогічної діяльності включають: завдання (осмислення ситуації з метою її розв'язання), дії її учасників (учителя і учня), умови, етапи її розв'язання (аналітичний, проектувальний, виконавський). Під технологією праці педагога розуміють попереднє проектування навчально-виховного процесу з урахуванням перспектив діяльності й розвитку самих студентів і дальший контроль за цим процесом.

Педагогічна діяльність розглядається як процес послідовного вирішення різноманітних навчально-виховних завдань. Вона складається із системи дій, спрямованих сукупно на реалізацію виховних завдань, і пов'язана з різними факторами педагогічного процесу, зокрема з діяльністю студентів і конкретними цілями та змістом навчання.

Педагогічна діяльність має, передусім, велике соціальне значення, бо йдеться про формування людської особистості. Педагог - здійснює одну з найважливіших функцій суспільства, навчаючи молодь творчо засвоювати здобуті людством знання, формуючи особистість як суб'єкта пізнання і праці, здатного рухати вперед науку, техніку і мистецтво.

Ефективність педагогічної професійної діяльності залежить не тільки від рівня підготовки фахівця, його знань і досвіду, а й від особистісних характеристик, якостей, ціннісних орієнтацій та життєвої позиції педагога, які є базисом для успішного здійснення педагогічної діяльності.

Педагогічна майстерність - це складна, багатогранна гомоморфна система, яку можна змоделювати з метою її більш глибокого пізнання. Дослідження проблеми становлення і розвитку педагогічної майстерності педагога потребує чіткого визначення змістової моделі "педагогічної майстерності", тобто її основних складових, інтеграція яких забезпечує високу результативність праці викладача.

Головною ознакою професійного росту педагога є самостійне цілепокладання, а також уміння без тиску ззовні, а через усвідомлення необхідності правильно формулювати педагогічні цілі, реалізувати їх, мобілізуючи особисті резерви. Професійне цілепокладання виявляється, тоді, коли педагог спроможний поставити та сформулювати цілі як перед собою, так і перед студентами та реалізувати їх, долаючи всі перешкоди у кожній конкретній педагогічній ситуації.

Страницы: 1 2 

Нове про педагогіку:

Соціально-гігієнічні аспекти здоров'я молоді
У цей час, за даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВІЗ), молоді люди становлять 30% населення земної кулі -1 млрд. 445 млн. чоловік. Єдиної точки зору відносно класифікації віків немає, х ...

Особливості форм організації навчального процесу по спеціальних предметах спеціальності механізація
Вивчення багатьох спеціальних дисциплін в коледжі завершується розробкою курсового проекту. Мета його виконання - реалізувати здобуті студентами теоретичні завдання для розв'язання практичних завдань ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com