Особливості професійної діяльності педагога

Педагогіка і освіта » Сутність та цілі педагогічної діяльності » Особливості професійної діяльності педагога

Сторінка 1

Професійна діяльність педагога є дуже складною: як за своїм змістом, так і за своєю формою. Педагогічна діяльність - особливий вид суспільно корисної діяльності людей, свідомо спрямованої на підготовку підростаючого покоління до життя відповідно до економічних, політичних, моральних, естетичних цілей. Педагогічна діяльність може розглядатися як процес послідовного вирішення різноманітних навчально-виховних завдань. Вона складається із системи дій, спрямованих сукупно на реалізацію виховних завдань, і пов'язана з різними факторами педагогічного процесу, зокрема з діяльністю студентів і конкретними цілями та змістом навчання і виховання. Така діяльність здійснюється в умовах, які постійно змінюються, і конкретних ситуаціях з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей студентів, що постійно розвиваються.

Педагогічна діяльність має, передусім, велике соціальне значення, бо йдеться про формування людської особистості. Педагог - здійснює одну з найважливіших функцій суспільства, навчаючи молодь творчо засвоювати здобуті людством знання, формуючи особистість як суб'єкта пізнання і праці, здатного рухати вперед науку, техніку і мистецтво. Розвиток продуктивних сил суспільства значною мірою залежить від здійснюваного студентом і викладачем цілеспрямованого розвитку прогресивних творчих сил особистості.

Педагогічну діяльність можна вважати професіональною за умови, якщо якість виконуваних дій досягає високого рівня та позитивно впливає на оточуючих. Високий рівень виразності виконуваних дій у системі "людина - людина", що демонструє істинне ставлення до реальної ситуації, навколишньої дійсності в сфері професійної діяльності, зокрема у педагогічній, характеризується терміном "артистизм". Таким чином, артистизм є вищим ступенем професіоналізму.

Професійна діяльність передбачає наявність певних здібностей до конкретної діяльності з метою більш менш успішного її виконання. Здібності можуть бути вродженими (генетичне наслідування схильності до певного виду діяльності) й набутими (сформованими у процесі діяльності). Здібності до певних видів діяльності можуть бути взагалі відсутніми, в такому разі їх неможливо сформувати та розвинути. Якщо наявність здібностей та природних задатків до певного виду професійної діяльності усвідомлюється людиною, її рух в обраній професійній діяльності буде свідомим та цілеспрямованим.

Певні задатки та схильності можуть не усвідомлюватися людиною або не виявлятися у потребах і мотивах протягом тривалого часу. Проте, у будь-якому випадку наявність та розвиток здібностей створює сприятливі умови для формування умінь, навичок та компетенцій у професійній діяльності, що сприяє становленню фахівця-професіонала при доцільній організації навчання та виховання. Власне, наявність здібностей та сформованих умінь не є гарантією становлення людини як професіонала, чому перешкоджають, зокрема, неефективне навчання й виховання, тиск на особистість, лінощі, небажання самовдосконалюватися тощо.

Наявність педагогічних здібностей є необхідною структурною одиницею професійної готовності. Вирішальним для становлення такої готовності є: педагогічне мислення, уява, спостережливість, рефлексивні здібності. Рефлексивний рівень педагогічних здібностей звернений до об’єкта-суб’єкта педагогічного впливу і спрямований на перцепцію студентів. Рефлексія - це не тільки розуміння, аналіз себе і своїх вчинків, а й з’ясування того, як навколишні люди розуміють тебе, твої особистісні якості, емоційні реакції та когнітивні уявлення. У тому разі, коли змістом цих уявлень є предмет спільної діяльності, розвиваються предметно-рефлексивні відносини. Зміст рефлексивного керування полягає в тому, що педагог не примушує студента до прийняття необхідного рішення і дій, а надає йому для цього засіб - інформацію. Цим і визначається хід міркувань та готовність до певної поведінки студентів. У навчальному процесі прийоми рефлексивного керування складаються зі створення в студента адекватного уявлення про ситуацію, предмет, явище, у формуванні необхідної для нього мети навчання. Рефлексивний рівень педагогічних здібностей включає почуття міри, такту, причетності. Педагог повинен мати не тільки власну думку про досліджуваний предмет, а й знати, які уявлення про цей предмет має студент. Педагог повинен стати на його точку зору, імітувати хід його міркувань, розуміти, як студент сприймає ситуацію, знати мотиви його вчинків. Рефлексивна природа діяльності педагога визначається тим, що для цієї професії характерна міжособистісна взаємодія. Педагог може координувати свої дії з діями студентів лише тією мірою, в якій здатний їх розуміти. Наступний компонент готовності до педагогічної діяльності - професійно значущі якості. До них належать професійна компетентність, яка включає такі поняття: володіння матеріалом, розвиненість, ерудиція, інформованість, начитаність тощо. Рефлексивна природа керування навчально-виховним процесом тісно пов’язана з емпатією, тобто розумінням емоційного стану студента, здатності співпереживати йому, співчувати. Педагог має розуміти внутрішній світ студента, бути до нього доброзичливим, ставитися до нього з повагою. До професійно значущих якостей відносять емоційну стабільність, що виявляється у витримці, умінні володіти собою та саморегулюватися. Педагогові притаманна домінантність - уміння керувати, діловитість, сміливе взяття на себе відповідальності за інших, розподіл обов’язків у колективі, схильність до лідерства. Принципове значення для готовності до педагогічної діяльності має така якість, як динамізм особистості, тобто здатність педагога до активного впливу на студента. Вона виявляється в ініціативі, швидкості адаптації у змінених педагогічних ситуаціях, умінні чуйно їх уловлювати й у зв’язку з цим змінювати варіанти педагогічного впливу. Цілеспрямованість також необхідна для педагогічної діяльності, тому що ця якість включає прагнення до досягнення мети, енергійність, наполегливість, відданість своїй справі. До професійно значущих якостей, що характеризують готовність до педагогічної діяльності, належать експресивність: артистизм, емоційність, яскраве подання навчального матеріалу, розвиненість мови, багата міміка, гарні манери. Усі названі ознаки готовності до педагогічної діяльності можна конкретизувати в такий спосіб: педагогічна свідомість; емоційно-позитивне ставлення до суб’єкта (студента), об’єкта (педагогічного процесу) і засобу діяльності (виховання та навчання); знання про структуру особистості студента, її вікові зміни, цілі й засоби педагогічного впливу в процесі її формування і розвитку; педагогічні уміння щодо організації і здійснення навчального та виховного впливу на особистість, що формується; прагнення спілкуватися з студентами, передаючи їм свій досвід, знання відповідно до змісту і способів досягнення соціально значущих цілей.

Страницы: 1 2 3

Нове про педагогіку:

Методика виховання молодших школярів на засадах християнської моралі
У демократичному громадянському суспільстві гуманістична мораль, як форма суспільної свідомості, не може бути відірвана від цінностей християнської етики. Останнім часом держава надає великої уваги д ...

Вдосконалення педагогічної техніки викладача
Теоретичний і практичний рівні опанування вихователем педагогічним досвідом людства становлять методологічну і технологічну основу його педагогічної діяльності та є важливою передумовою поступового п ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com