Старші класи

Сторінка 1

Відповідно до програмних вимог випускники старшої загальноосвітньої школи повинні володіти іншомовною комунікативною компетенцією в усній і писемній формах, у визначених програмами тематичних межах. Учні повинні вміти коректно оформлювати письмові висловлювання офіційно-ділового, наукового, публіцистичного і побутово-розмовного стилю. Зрозуміло, що формування і розвиток адекватних умінь потребує значних зусиль з боку вчителів в плані як оновлення своїх технологій навчання, так і в плані переосмислення ролі вчителя іноземної мови як носія міжкультурних контактів, про що йшлося на X Міжнародному конгресі викладачів французької мови в Парижі (2001) та на І Національному конгресі в Києві (2002). Тим більше, що сьогодні вчитель отримав право на вибір підходу, методу, прийомів для реалізації навчально-виховних цілей.

Говорячи про учнів старших класів, варто виділити чотири головні структурні складові змісту навчання іноземної мови. Це, по-перше, позамовний компонент, елементами якого можуть виступати сфери діяльності (спілкування), теми, проблеми та ситуації спілкування, в яких передається предметний зміст спілкування (про що говорити, слухати, читати, писати). По-друге, це мовний та мовленнєвий компонент, який традиційно складається з мовного (фонетичного, лексичного і граматичного) та мовленнєвого (зразки мовлення на рівні фрази, понадфразової єдності, тексту; формули мовленнєвого етикету, вільні та стійкі словосполучення) матеріалу. По-третє, це соціокультурний компонент, зміст якого складається із системи країнознавчих та лінгвокраїнознавчих знань, навичок і вмінь вербальної та невербальної поведінки носіїв мови. Нарешті, це психологічний компонент, який полягає у формуванні навичок та вмінь використання мови, що вивчається, з метою спілкування. Соціальний смисл спілкування полягає в тому, що воно виступає засобом передачі форм культури та суспільного досвіду, тобто певного предметного змісту. В ході спілкування передача цього змісту здійснюється комунікантами в певній сфері діяльності і реалізується в конкретних комунікативних ситуаціях. Отже, виникає необхідність у визначенні в структурі позамовного компонента сфер спілкування, в яких українські старшокласники можуть спілкуватися, і типових ситуацій, в яких реалізується спілкування.

Способом організації предметного змісту спілкування у 10-11-х класах слід обирати не тему, а проблему, оскільки традиційно виділені теми можна розцінювати як певний відрізок дійсності, не включений у контекст особистісної діяльності, що відповідно не характеризує їх як мотивуючий чинник спілкування. Конкретизація предметного змісту спілкування та забезпечення його мотиваційної фази, згідно з Л.С.Виготським, здійснюється за допомогою комунікативних намірів, які також повинні знайти своє місце у структурі позамовного компонента змісту навчання. Новітній соціокультурний підхід до навчання іноземної мови, як засобу спілкування, який може забезпечити учням доступ до інших національних культур, вимагає введення соціокультурного компонента, що сприятиме розвитку особистості старшокласника, збагаченню предметно-змістовного плану його мовлення, ознайомленню старшого школяра з соціокультурною інформацією, без якої унеможливлюється процес взаєморозуміння.

Страницы: 1 2

Нове про педагогіку:

Екологічне виховання школярів на народних природознавчих традиціях
Екологічне виховання розглядається як педагогічний процес впливу на людину з метою формування знань, наукових основ природокористування, необхідних переконань і практичних навичок, активної соціально ...

Самостійні заняття школярів фізичними вправами
Результати аналізу передової практики шкіл та численних наукових досліджень свідчать, що процес формування в учнів потреби у фізичному самовдосконаленні складається з ряду взаємопов’язаних напрямів : ...

Навігація по сайту

Copyright © 2022 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com