Трактування "нестандартних форм організації навчання" в науковій літературі. Класифікація нестандартних форм навчання

Педагогіка і освіта » Методика використання нестандартних форм організації навчання при вивченні теми "Домашнє господарство як економічний суб’єкт" » Трактування "нестандартних форм організації навчання" в науковій літературі. Класифікація нестандартних форм навчання

Сторінка 1

Підвищення якості знань школярів і стимулювання їхнього інтересу до навчання – важливі задачі удосконалювання процесу навчання, а в зв'язку зі стандартизацією освіти вони набувають особливої актуальності. Їхнє рішення бачиться в даний час у збагаченні змісту, методів і організаційних форм навчання.

70–80-ті роки характеризуються участю педагогів-новаторів і регіональних вчительських об'єднань у пошуку шляхів удосконалювання структури уроку. Впроваджувалися нові форми навчання, заохочувались нестандартні уроки, діяли різноманітні майстерні, студії і т.д. Більшість педагогів прагнули до інтеграції різноманітних організаційних форм, де урок був би сполученою ланкою. При цьому вчителя випробують структурні елементи різноманітних організаційних форм навчання, що виражається в таких назвах, як урок-дискусія, урок-студія і т.д. Сучасний урок, зберігаючи властиві йому характерні ознаки. являється не як статична, а як форма навчального процесу, що постійно розвивається.

Необхідно бачити удосконалювання процесу навчання в розвитку класно-урочної системи, у використанні сучасного уроку в якості сполученої ланки в інтеграції різноманітних організаційних форм. Звідси буде змінюватися і структура класичного уроку. У надрах класно-урочної системи народжуються нестандартні уроки, що залучають до творчої діяльності, дозволяють гнучко використовувати результати методичних досліджень, врахувати інтереси вчителя й учнів.

На теперішній час в психолого-педагогічній літературі мало уваги приділяється нетрадиційній формі організації навчання, відсутні детальний опис і трактування поняття нестандартного заняття. Проаналізував сутність проблеми, систематизуючи отриманні дані і спираючись на книгу Підласого И.П. "Педагогика", можна дати слідуюче визначення даного терміну.

Нестандартне заняття – це імпровізоване навчальне заняття, яке має нестандартну (невстановлену) структуру. Ця структура складається з двох головних компонентів: моделі (опис границь дії, наближеність її до дійсності) та безпосереднього самого процесу проведення.

Таке заняття складається з 4 фаз. Вони є наступними:

Фаза підготовки - на цій фазі здійснюється знайомство з вихідною ситуацією, правила дій, розподіл ролей і ситуацій;

Фаза вияснення додаткових питань;

Проведення самого нестандартного уроку;

Фаза підведення підсумків, тобто фаза рефлексії.

Таким чином, давши трактування вище розглянутому терміну, визначивши його структуру і складники (фази), є сенс перейти саме до виділення певної класифікації таких занять з метою правильного впровадження їх в систему шкільного навчання при вивченні економічних дисциплін, щоб подолати відрив викладення практичного матеріалу від реальної дійсності життя.

Проаналізував наявну психолого-педагогічну літературу, зокрема підручники Підкасистого П.И., Підласого И П., Бондарчук Е.И. та Бондарчук Л.И., Аксьонової О.В., а також періодичний матеріал "Педагогика" і "Географія та основи економіки в школі" тощо, можна зробити висновок, що жоден з авторів не дає повної класифікації нестандартних форм навчання. Вони лише пояснюють поняття "нетрадиційності" через розгляд окремих типів занять, поверхнево згадуючи про них в темах класно-урочної системи учбового процесу. Хоча на сучасному етапі існує нагальна потреба впровадження форм і методів активного навчання для подолання відриву традиційного навчання від реальної, конкретної діяльності.

Лише в методичних порадах до виконання практичної частини курсової роботи з "Методики викладання економіки" виділяється декілька десятків типів нестандартних занять. Їх назва дає уявлення про мету, задачі, методику проведення таких занять.

1. Уроки - "занурення".

2. Уроки – ділова гра.

3. Уроки – прес-конференції.

4. Уроки – змагання.

5. Уроки типу КВК.

6. Театралізовані уроки.

7. Уроки – консультації.

8. Комп'ютерні уроки.

9. Уроки з груповими формами роботи.

10. Уроки взаємонавчання учнів.

11. Уроки творчості.

12. Уроки – аукціони.

13. Уроки, які ведуть учні.

14. Уроки – заліки.

15. Уроки – сумніви.

16. Уроки – творчі звіти.

17. Уроки - формули.

18. Уроки - конкурси.

19. Бінарні уроки.

20. Уроки – узагальнення.

21. Уроки – фантазії.

22. Уроки – гра.

23. Уроки - "суд".

24. Уроки пошуку істини.

25. Уроки – лекції "Парадокси".

Страницы: 1 2

Нове про педагогіку:

Дидактична гра як метод навчання: характеристика основних понять проблеми
Гра і світ цікавого не перестають впливати на розвиток дитини в навчальному процесі школи. Гра допомагає активізувати навчальний процес, розвиває спостережливість дітей, увагу, пам'ять, мислення, збу ...

Сутність методів самостійного набуття знань студентами
Проблема активності і самостійності студентів у навчанні має досить давнє коріння і розв'язувалась по-різному ще гербартизмом та прогресивізмом. Перша з цих систем позбавляла студентів ініціативи, на ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com