Характеристика категорії роду іменників

Сторінка 1

Для переважної більшості сучасних індоєвропейських мов характерна наявність особливої лексико-граматичної категорії роду. Вона виявляється в здатності іменників уподібнювати собі у виразі граматичних значень форми залежних від них слів — прикметників, займенників і т.д.

В українській мові категорія граматичного роду має широке розповсюдження. Кожен іменник в складі своїх сем, що визначають його граматичну суть, обов'язково має сему роду — чоловічого, жіночого або середнього. Категорія роду в іменників української мови носить формальний характер, окрім іменників, що позначають людей і тварин, оскільки вже немає можливості встановити які-небудь семантичні підстави наявності даної категорії у цілого класу іменників, наприклад встановити реальні підстави того, що іменники міст, склад, місяць відносяться до чоловічого роду, іменники зірка, земля, вода — до жіночого, іменники сонце, море, яблуко — до середнього роду. Семи роду разом з семами відмінка і числа входять як семантичні компоненти в морфеми афіксації іменників. Так, в морфему -ем в іменнику місяцем входять семи наочності, одиничності, чоловічого роду, відмінка, а в морфему -ою в іменнику зіркою — семи наочності, одиничності, жіночого роду, відмінка. Із зіставлення набору сем цих двох морфем виявляється, що відмінність в роді виражається матеріальною відмінністю морфем -ем для чоловічого роду і -ою для жіночого роду.

Категорія граматичного роду в українській мові має здатність поєднуватися з визначеними для кожного родового різновиду формами слів, що узгоджуються, — прикметників, порядкових числівників, присвійних і вказівних займенників, утворюючи з ними вільні словосполучення; порівняймо: Ревла, збожеволівши, заметіль, але крізь її рев Філька чув тонкий і короткий свист. (К. Г. Паустовський) Біля Спас-Клепіков проходить вузькоколійна залізниця. (К. Г. Паустовський)

Як особливу характеристику морфологічної структури української мови, що відсутня в інших мовах, у тому числі і в англійській, слід зазначити здатність іменників узгоджуватися в роді з формами дієслова минулого часу.

Категорія роду в українській мові має формальний вираз в афіксальних морфемах. Так, іменники чоловічого роду в початковій формі характеризуються наявністю нульової морфеми після кінцевого твердого або м'якого приголосного кореня (хлопчик, день, дощ, клен і т. д.) або морфеми -й після останнього голосного кореня (край, рій і т. д.).

Семи жіночого роду входять в морфеми -а, -я початкової форми або ж відбиваються в нульовій морфемі після м'якого приголосного кореня: хмара, нога, пісня, фортеця і т.д.

Семи середнього роду входять в морфеми -о, -е, -я початкової форми: обличчя, серце, стремено і т.д.

Відчуття сем роду настільки сильне в українській мові, що воно робить вплив на віднесення до певного роду запозичених слів, залежно від їх оформлення. Так, неживі іменники з кінцевим -о типу лото, кіно, бюро і т.д. українською мовною свідомістю були віднесені до середнього роду.

Іменник чоловічого роду метрополітен в своїй збереженій формі перейшло в клас іменників середнього роду: московський метрополітен, але московське метро.

Категорія граматичного роду — чоловічий, жіночий, середній — була колись властива іменникам староанглійського періоду. Проте історичний розвиток морфологічної структури англійської мови привів до того, що категорія граматичного роду, позбавлена морфологічних засобів виразу, перестала існувати. На зміну їй приходить нова категорія, яку проф. В. Н. Ярцева назвала категорією активності — пасивності

Суть цієї нової граматичної категорії полягає у виділенні в системі іменників двох класів слів: активних іменників і пасивних іменників.

Активні — це ті іменники, які, будучи суб'єктом пропозиції, управляють доповненням. Сюди можуть відноситися як особи, тобто люди, так і не-особи, тобто предмети, які через ситуацію, що склалася, розглядаються такими, що говорять як активні.

Пасивні — це ті іменники, які, будучи суб'єктом пропозиції, доповнення не вимагають. Як відзначає В. Н. Ярцева, «визначеним є відношення що говорить до даного факту, породжуване конкретною ситуацією об'єктивної дійсності».

Страницы: 1 2

Нове про педагогіку:

Основні причини, що приводять до виховання педагогічної занедбаності учнів
У педагогічних працях розглянуто широкий спектр проблем, пов'язаних з вихованням підростаючого покоління. Зокрема, це проблема родинного виховання дітей та підлітків, оскільки «сім'я . — це первинний ...

Мета і завдання гуртка образотворчого мистецтва
Метою гуртків є забезпечення для дітей цілісного сприймання сучасного культурного простору України, розвиток у дошкільників творчої активності. Розв'язуються наступні завдання: 1. Ознайомлення з обра ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com