Наочно-образне мислення в навчальній діяльності першокласників

Педагогіка і освіта » Наочно-образне мислення в навчальній діяльності першокласників

Сторінка 3

Один і той самий предмет відображається наочно-образним мисленням як рухомий образ зміни цього предмета, а понятійним - як конкретна єдність загальних понять про його властивості. В обох відображеннях враховуються, хоч і на різному рівні, індивідуальність, конкретність предмета і його загальні властивості, важливі для людської діяльності. Цілісний наочний образ максимально відтворює індивідуальні риси предмета, а зв'язок загальних понять задає цю індивідуальність схематично, - тією мірою, яка потрібна для застосування теоретичних знань. Асоціювання наочних образів відображає, хоча й неповно, загальні властивості, закономірності зміни, розвитку предмета, а поняття відтворюють ці властивості абстрактно і точно. Таким чином, якісно різні психічні явища - ланцюжок образних асоціацій і конкретна єдність загальних понять - мають явну аналогію функцій у відображенні реальності. Це дає змогу визначити основну лінію розумового розвитку учнів: перехід операційних компонентів наочно-образного мислення в змістові компоненти понятійного.

Не варто застосовувати один і той самий спосіб для керування розвитком понятійного мислення під час вивчення формалізованих розділів навчального матеріалу (математики, граматики тощо) і розділів, де не встановлено чіткого логічного взаємозв’язку фактів і понять (природничих, гуманітарних предметів).

Вивчаючи гуманітарні предмети, необхідно більшою мірою спиратися на наочно-образне мислення учнів, зокрема на конкретність образного відображення предмета.

Розвиток у дітей повноцінного понятійного мислення полягає в тому, щоб формувати абстрактні знання, загальні поняття на основі вже розвиненого наочно-образного мислительного процесу. Зберігаючи характерну для молодших школярів активність наочно-образного мислення в навчальній діяльності, треба послідовно організовувати і спрямовувати їхній пізнавальний процес на виділення й усвідомлення саме того змісту, який відображено в поняттях, непередбачених навчальною програмою.

Узагальнене уявлення як рухомий образ певного об’єкта формується в навчальному процесі за допомогою спеціальних методичних прийомів. Прийоми створення суперечності між рухомими образами в мисленні учня ґрунтується не на прямих рекомендаціях чи допоміжних запитаннях, а виключно на підготовці матеріалу для міркувань: від розрізнених стихійних спостережень учень переходить до розгляду варіантів взаємодії одних і тих самих тіл, а потім - єдиного способу їхньої взаємодії. Такі прийоми, з одного боку, забезпечують самостійність учнів у здійсненні всіх етапів узагальнення, а з другого боку, забезпечують самостійність учнів у здійсненні всіх етапів узагальнення, а з другого - активізують мислительні операції узагальнення саме в тих формах, які відповідають змістові стихійних міркувань молодших школярів. Завдяки цьому не тільки основний продукт навчання (сформовані загальні відношення - поняття), а й побічний (розвинуті загальномислительні операції) виявляється підготовленим до перенесення на інші об’єкти самостійної діяльності учнів.

Саме підготовленість сформованого узагальненого уявлення до органічного поєднання з наочно-образним змістом дитячого досвіду і водночас наявність у такому уявленні певного понятійного компонента - опорного елемента теоретичного міркування - такі основні переваги його в розвитку від наочно-образних до понятійних форм мислення.

Однак у реалізації цих переваг учителі зустрічаються з істотними труднощами. Навіть на етапі початкового навчання потрібно формувати в учнів поняття за певною системою. Саме завдяки цьому наукові поняття стають ефективним засобом теоретичного мислення. Наочне моделювання широко використовується в роботах для поетапного формування розумових дій і понять, виступаючи в якості одного з основних засобів побудови орієнтовної основи дії.

У ранньому дитинстві в дитини накопичується певний запас уявлень про різноманітні властивості предметів, і деякі з цих уявлень починають відігравати роль зразків, з якими дитина порівнює властивості нових предметів в процесі їх сприймання. Так, наприклад, при сприйманні форми зразками служать уявлення про геометричні фігури (коло, квадрат, трикутник та ін.), при сприйманні кольору - уявлення про 7 кольорів спектру, білий і чорний кольори. В природі існує безкінечна різноманітність фарб і форм. Людство зуміло їх впорядкувати, звести до типових різновидностей, що дає можливість сприймати навколишній світ якби крізь призму суспільного досвіду. Будь-який колір можна визначити або як відтінок одного з кольорів спектру (темно-червоний), або як результат їх поєднання (жовто-зелений), або, на кінець, як проміжний між чорним і білим (сірий). Так само форму будь-якого предмета можна або звести до визначення геометричної фігури (овальна, прямокутна), або позначити як поєднання декількох нових фігур, певним чином розташованих в просторі (наприклад, сніговика можна зобразити з допомогою кругів, зображених один над одним). І справа тут не тільки в словесних позначеннях: ми саме сприймаємо властивості предметів як різновидності і поєднання знайомих нам зразків.

Страницы: 1 2 3 4

Нове про педагогіку:

Особливості розвитку рухових здібностей у молодших школярів
Вітчизняні і зарубіжні дослідники в галузі фізичного виховання і спорту констатують, що у віковому розвитку рухових здібностей спостерігається гетерохронність: наявність активного темпу розвитку, пас ...

Моделювання при вирішенні задач
"Завдання - це така ситуація, яка пов'язана з числами і вимагає виконання арифметичних дій над ними". "Текстова завдання - це словесна модель деякого явища (ситуації, процесу). Щоб вир ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com