Наочно-образне мислення в навчальній діяльності першокласників

Педагогіка і освіта » Наочно-образне мислення в навчальній діяльності першокласників

Сторінка 2

Щоб виявити ці передумови, а також способи їх реалізації в навчальному процесі початкової школи, розглянемо основні структурні особливості наочно-образного мислення.

Психологічний механізм наочно-образного мислення порівняно простий і досить добре досліджений у психології. Під час сприймання будь - якого життєвого явища в дитини виникає неперервний ланцюжок зорових, слухових та інших образів, об’єднаних просторово - часовими асоціаціями. Саме цей ланцюжок в цілому, а не той чи інший статичний образ, відображає явище, яке сприймається в його розвитку. Коли дитина знову зустрічається з тим самим явищем чи предметом, асоціативний ланцюжок образів відтворюється, збагачуючись новими варіаціями та зв’язками, набуваючи все більшої стійкості. Серед життєвих вражень, що становлять світосприймання дитини, він виділяється певною мірою як цілісна одиниця відображення дійсності; якщо дитина згадує один з об’єднаних нею образів, то відтворюється як ціле на основі просторово-часових асоціацій і відображає більш-менш повний і типовий для певного предмета процес його зміни й перетворення, називатимемо рухомим образом цього предмета.

Рухомий образ становить основну одиницю наочно-дійового та наочно-образного мислительних процесів дитини дошкільного віку. У молодшого школяра механізми просторово-часових асоціацій уже підпорядковані складнішим і загальнішим способам психічного відображення (цілеспрямоване порівняння, аналіз і синтез, словесне узагальнення тощо). Але не можна забувати, що ці нові способи розвиваються як надбудова на базі асоціативних ланцюжків. Як би яскраво, детально й повно не відображувався предмет в уявленні дитини, які б складні операції над ним не виконувалися, вони існують лише постільки, поскільки неперервність рухомого образу забезпечується його опорними елементами - просторово-часовими асоціаціями. А такі асоціації завжди встановлюються дітьми від попередньої події до наступної. Звідси й визначається важлива структурна особливість наочно-образного мислення: рухомий образ осмислювального явища в цілому і будь-яка окрема мислительна операція, що здійснюється на його основі, не можуть бути оберненими, тобто виконуватись у зворотньому порядку. Ланцюжок дитячих асоціацій не можна зупинити чи повернути назад, але його легко доповнити або уточнити під час повторного відтворення.

Істотну роль у навчанні молодших школярів відіграє така структурна особливість наочно-образного мислення, яка зумовлена самим процесом асоціювання образів. Йдеться про конкретизацію опредмечування знань, які надходять в результаті словесного повідомлення. Наочний образ стає рухомим в образі дитини постільки, поскільки він відображає індивідуальні особливості предмета, які легко асоціюються з такими самими індивідуальними особливостями інших предметів. Загальні знання сприймаються і запам’ятовуються тільки в такій мірі, в якій вони осмислені на рівні предметного образу. Якщо ця особливість не враховується в методиці навчання то навіть елементарні уміння і навички формуються протягом тривалого часу. Асоціативний ланцюжок рухомого образу стає тим гнучкіший, а відповідно і більш узагальненим, чим більше окремих ланок він охоплює. Тому для вироблення узагальнених умінь треба не скорочувати, а доповнювати рухомий образ розглянутого явища. Якщо не враховувати особливостей наочно-образного мислення учнів, його зв'язок з поняттями, що формуються, навряд чи вдасться підвищити теоретичний рівень навчання молодших школярів. Наочна опора в мисленні учнів початкових класів не зникає, а набуває інших форм.

Справжній розвиток дитячого мислення дитини можливий тільки тоді, коли наукове поняття формується на основі розвиненого рухомого образу явища. Передумови такого органічного переходу до понятійного мислення закладені безпосередньо в структурі наочно-образного мислительного процесу.

Щоб ефективно формувати поняття в дітей, необхідно повніше враховувати досягнення їх наочно-образного мислення як опору в самостійному навчанні, Така опора є дуже важливою, оскільки понятійне мислення, яке треба розвинути в учнів, зовсім не зводиться до оперування загальними поняттями. У професійних видах діяльності здебільшого понятійне осмислення предмета відбувається в нерозривній єдності з безпосереднім його сприйманням, наочним уявленням реальних і можливих змін цього предмета. Повноцінне теоретичне мислення обов’язково включає елементи наочно-образного мислення.

Взагалі, продуктивне теоретичне мислення здійснюється в безперервних переходах між образним і понятійним осмисленням предмета діяльності. Специфіка цих переходів і визначає раціональні шляхи використання наочно-образного мислення в учінні молодших школярів.

Страницы: 1 2 3 4

Нове про педагогіку:

Сутність морального виховання
Важко назвати щось більш важливе для людини, ніж її взаємини з іншими людьми. Від характеру цих взаємин багато що залежить в нашому житті: настрій, моральне самопочуття, працездатність тощо. Стосунки ...

Аналіз практики роботи дошкільних закладів м. Бердичева по вихованню любові до рідного міста у дітей дошкільного віку
В дошкільних навчальних закладах м. Бердичева здійснюється систематична , планомірна робота по формуванню у дітей почуття любові до рідного міста за такими напрямками: організаційно – методична робот ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com