Сучасні дослідження про домашні завдання як форму самостійної роботи учнів

Педагогіка і освіта » Домашнє завдання як форма самостійної роботи учнів » Сучасні дослідження про домашні завдання як форму самостійної роботи учнів

Сторінка 3

Домашні завдання за своїм змістом містять у собі:

засвоєння досліджуваного матеріалу за підручником.

виконання усних вправ (придумування прикладів на досліджувані правила з мови, визначення ознак подільності чисел по математиці, завчання хронологічної таблиці по історії і т.д.).

виконання письмових вправ по мовах, математиці, фізиці й іншим предметам.

виконання творчих робіт з літератури.

підготовку доповідей по досліджуваному матеріалі в старших класах.

проведення спостережень за природою.

виконання практичних і лабораторних робіт.

виготовлення таблиць, діаграм, схем по досліджуваному матеріалі і т.д.

Поряд із загальними для всіх учнів, нерідко даються індивідуальні домашні завдання. Вони розраховані на подолання пробілів у знаннях учнів з окремих тем, на посилення тренувальних вправ для вироблення практичних умінь і навичок. Крім того, даються завдання підвищеної складності для добре встигаючих школярів з метою розвитку їхніх творчих здібностей і схильностей. Істотне значення має правильне дозування обсягу і ступеня складності домашніх завдань, що попереджає перевантаження учнів.

Шкільна практика показує, що в домашній навчальній роботі учнів є істотні недоліки.

По-перше, багато учнів при підготовці домашніх завдань за підручником збиваються на напівмеханічне читання досліджуваного матеріалу, не вміють розчленовувати його на окремі значеннєві частини і не здійснюють самоконтроль за засвоєнням знань.

По-друге, недоліком домашньої роботи багатьох учнів є невміння організувати свій робочий час, відсутність твердо встановленого режиму, зв'язаного з виконанням домашніх завдань. Це приводить до поспішності в роботі і поверхневому засвоєнні досліджуваного матеріалу.

По-третє, виконання письмових завдань багатьма школярами здійснюється без попереднього засвоєння теоретичного матеріалу, на якому засновані ці завдання.

Унаслідок цього учні не тільки допускають істотні недоліки і помилки у виконуваних завданнях, але і не осмислюють того зв'язку, що існує між теоретичним матеріалом і практичними вправами. Негативно позначається і перевантаження учнів домашніми завданнями. Окремі вчителі, прагнучи до того, щоб учні більше працювали по їх предмету, дають занадто об'ємні або надмірно ускладнені завдання. Але перевантаження нерідко обумовлюється не тільки великим обсягом домашнього завдання, але і слабкою підготовкою учнів на уроці до його виконання.(6, 14)

Зазначені недоліки дозволяють зробити висновок про необхідність підвищення якості визначених занять, раціоналізації обсягу домашньої роботи учнів і більш пильної уваги вчителів до навчання, їх техніці домашнього навчання.

Якої ж проблеми в цьому зв'язку постають перед школою?

Перша полягає в тім, щоб і вчителі, і учні добре осмислили систему тих правил і вимог, що пред'являються до домашньої навчальної роботи. Друга відноситься до впровадження цих правил у практику виконання домашніх завдань школярами.

Форми індивідуальної домашньої творчості теж досить різноманітні. Серед них можуть бути:

підготовка до дебатів з різних тем;

критичний аналіз газетних або журнальних статей, телевізійних передач на визначену тему;

дайджест статей (передач);

порівняльний аналіз текстів;

створення генеалогічного древа родини в будь-якій формі (його можна намалювати або зробити з гілочок, пластиліну, глини, а потім приклеїти або прив'язати фотографії (малюнки), доповнити це афоризмами, підписами, побажаннями, спогадами). (1, 18)

Кожне з цих домашніх завдань відрізняється від загальноприйнятої форми і надає учням реальну можливість індивідуальної вільної творчості. Не менш цінним є створення умов для розвитку в учнів ключових компетентностей, визнаних сучасною культурою, наприклад, ініціативності, мобільності і, що важливо, компетентності в області ухвалення рішення.

За словами Л.С.Виготського, навчання завжди має йти попереду розвитку. На заняттях у початковій школі педагог повинен насамперед навчити ді­тей вчитися, тобто самостійно здобувати й засвоювати знання, а також уміти ними користуватися.

За словами доктора фізико-математичних наук, професора, одного із засновників «жанру» літера­тури для абітурієнтів (довідники, задачники тощо) Г.В.Дорофєєва, на сучасному етапі починається пере­орієнтація системи навчання на пріоритет розливальної функції навчання стосовно його освітньої та інформа­ційної функцій, перенесення акцентів зі збільшення обсягу інформації для засвоєння на формування вмінь використовувати інформацію.

Ось чому сьогодні багато вчителів надають перева­гу не пасивному, а активному засвоєнню знань дітьми. Його засобами при виконанні домашніх завдань можуть бути дослідницька діяль­ність, цікаві завдання на розвиток логіки, творча робота, яка є основою, джерелом творчості дітей.

Перехід від наочно-дієвого до наочно-образного і словесного мислення, як свідчать експериментальні дослідження О.В.Запорожця, М.М.Поддьякова, Л.А.Венгера та інших, відбувається на основі зміни характеру орієнтовно-дослідницької діяльності, вна­слідок зміни орієнтації на основі спроб і помилок більш цілеспрямованою руховою, потім зоровою, і, нарешті, розумовою орієнтацією.

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Нове про педагогіку:

Форми і методи професійного розвитку
Форми профорієнтаційної роботи залежать від кількості учнів. Розрізняють колективні та індивідуальні форми роботи, в свою чергу колективні поділяються на групові та ланкові . Пряжников Н. С. умовно в ...

Дослідження показників здоров'я молодших школярів
Аналізу піддалися учні, які мали захворювання грипу і ГРЗ, кількісна характеристика захворюваності і їх зміни на різних етапах початкового навчання. Одним з показників, що характеризують прояв опірно ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com