Особливості організації навчального процесу у малочисельній початковій школі

Педагогіка і освіта » Індивідуалізація навчального процесу в умовах малочисельної початкової школи » Особливості організації навчального процесу у малочисельній початковій школі

Сторінка 1

В сучасних умовах розвитку освіти в Україні особливої актуальності набуває проблема функціонування сільських малочисельних шкіл, для яких характерні особливості, зумовлені соціальними, територіальними, економічними, географічними та демографічними процесами. За статистичними даними, кількість учнів молодшого шкільного віку в сільській місцевості щорічно зменшується. Як свідчить практика, малочисельні школи суттєво ускладнюють здобуття якісної початкової освіти. Проте, на даному етапі ми не можемо відмовитись від таких шкіл, тим часом вони потребують пошуку нових шляхів удосконалення їх роботи. Протягом багатьох років організація навчально-виховного процесу в малочисельних школах здійснювалася за індивідуальною формою (за наявності менше 5 учнів у класі) або в класах-комплектах. Досвід роботи переконує, що ні оновлення змісту освіти, ні використання нових технологій не забезпечують оптимальну реалізацію освітніх завдань у малочисельній школі.

Досліджуючи стан функціонування сільських малокомплектних шкіл, В.В. Мелешко вказує на їх типові труднощі:

штатний розклад таких шкіл, як правило, не передбачає посад заступника директора з навчально-виховної роботи, помічника з господарчої частини, педагога-організатора, бібліотекаря, секретаря;

складно забезпечити системну методичну роботу в межах школи чи міжшкільних методичних об'єднаннях через віддаленість шкіл від районних методичних кабінетів, опорних шкіл, культурних центрів, а це, в свою чергу, не сприяє підвищенню кваліфікації вчителя, погіршує умови для самоосвітньої роботи педагога;

незначний виховний та розвивальний вплив здійснюють заклади культури, які в умовах малих сіл майже не працюють;

учителі недостатньо забезпечені навчально-методичною та довідковою літературою;

немічна матеріально-технічна база, складні соціально-побутові умови життєдіяльності педагогів.

Мала наповнюваність класів, на думку науковця, повинна б мати позитивні наслідки в якості знань учнів, в організації навчально-виховного процесу в цілому, проте на практиці маємо низку серйозних психолого-педагогічних проблем. Так, у малочисельних школах здебільшого використовуються ті ж методи навчання, які зорієнтовані на класно-урочну систему, розраховану на традиційний клас (25 - 30 учнів), а тому вони не завжди виявляються ефективними. На недоцільності перенесення вчителем методів і прийомів роботи з великим колективом у малочисельну школу акцентує увагу також О. Івлєва. Аналізуючи навчально-виховний процес у малочисельній школі, науковець визначає такі характерні для нього ознаки:

сповільнений темп роботи учнів і вчителя;

гіперопіка і гіперконтроль вчителя за діяльністю учнів;

слабка організація самостійної роботи учнів;

недостатнє спілкування та обмін інформацією між учнями, при цьому частину часу на уроці займає спілкування з учителем;

відсутність в учителя методик, які відображають специфіку роботи в класі та знижують негативні явища малочисельності;

надмірна психічна та емоційна напруженість учителя та учня.

Дослідники даної проблеми вважають, що малочисельність класів, у яких 2 - 5 учнів, мають як позитивні сторони, так і недоліки. Позитивним є те, що вчитель має змогу краще вивчити індивідуальні особливості учня, умови життя і на цій основі забезпечити індивідуальний підхід до кожного учня. Уроки в малочисельних класах менше заорганізовані. Проте мотивація до навчання та пізнавальні інтереси сільських школярів порівняно з міськими розвинені значно слабше, а також вони часто поступаються рівнем навчальних досягнень і якістю освіти. Ці проблеми зумовлені низкою причин: відсутністю змагальності між учнями, обмеженістю кола спілкування школярів, психологічною незахищеністю дітей, постійним тиском учителя на учнів; напруженістю від того, що вчитель поставить чергове запитання, обмеженою можливістю у виборі предметів, занять, педагога; одноманітністю обстановки, контактів, форм спілкування. На організацію навчального процесу в сільській малочисельній школі великий вплив має соціальне оточення.

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Нове про педагогіку:

Психологічні фактори спрямованості особистості соціального педагога
Сформованість професійно-ціннісних орієнтацій істотно впливає на ефективність творчого розвитку фахівців, продуктивність їхньої професійної праці. "Емоційно-ціннісне відношення до діяльності є о ...

Проектування кваліфікаційної характеристики
Слюсар по контрольно-вимірювальнім приладам і автоматиці завдяки своїй кваліфікації може займатися наступними видами діяльності: 1. технологічною в рамках вузла: експлуатацією; обслуговуванням; поточ ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com