Корекційна спрямованість процесу навчання учнів з особливими потребами на уроках природознавства

Педагогіка і освіта » Корекційна спрямованість процесу навчання учнів з особливими потребами на уроках природознавства

Сторінка 5

Практичні роботи на уроках у VIII кл. з природознавства сприяють усвідомленню учнями закономірностей життя і розвитку тварин, а також набуванню практичних умінь і навичок сільськогосподарської праці. Вони пов'язані із спостереженнями і дослідами в куточку живої природи. Наприклад, під час спостереження за рибами рекомендується звернути увагу учнів на умови їх утримання, температуру, рослини, рівень води в акваріумі, корм, ґрунт, поведінку залежно від освітлення, температуру води. Після таких практичних робіт учні з охотою доглядатимуть тварин у куточку живої природи.

За програмою ІХ кл. учні вивчають будову і життєдіяльність основних органів і в цілому всього організму людини. Їм треба дати відомості про те, як правильно дихати, харчуватись, як запобігти інфекційним захворюванням, розповісти, якої шкоди завдає куріння, вживання спиртних напоїв, та про значення фізичної культури і спорту для загартування організму, навчити учнів показувати на собі розташування основних органів (серця, легенів, нирок, печінки), подавати першу допомогу при кровотечах, опіках, обморожуванні.

Проведення фізіологічних дослідів — справа складна. Іноді ми виділяємо із складного ланцюга якесь явище і відтворюємо його в максимально наближених до організму умовах. Наприклад, діємо в пробірці шлунковим соком на білок або слиною на крохмаль. При цьому підтримується в пробірці температура тіла людини.

Форму, будову органа можна визначити за схемою, муляжем, препаратом, а динаміку процесу, функції слід вивчати тільки під час спостережень, дослідів.

Щоб провести експеримент, треба скласти план, визначити мету, показати необхідне обладнання, ознайомити учнів з планом роботи, формою обліку. Учитель повинен привчати розумово відсталих учнів до спостережливості, до вміння пояснювати явище (Чому ми відчуваємо пульс? та ін.), робити висновки. Здатність учнів аналізувати, розчленовувати складний фізіологічний процес на складові частини з тим, щоб на основі аналізу зробити узагальнення, перейти до висновків — результат копіткої праці вчителя. Без аналізу явищ неможливо знайти потрібні фактори, виявити причинно-наслідкові зв'язки між окремими ланками ланцюгового процесу — реакції організму.

Для проведення такої роботи з природознавства треба мати природничий кабінет. Організація кабінету, придбання різноманітного обладнання — справа досить копітка, зате це допоможе розв'язати освітні й виховні завдання, які стоять перед допоміжною школою.

У процесі вивчення природознавства вчитель допоміжної школи повинен сформувати в учнів цілісне уявлення про природу, розкрити зв'язки і причини поширених природних явищ, а також показати, як людина використовує природу в процесі трудової діяльності.

Діти весь час перебувають у тісному контакті з навколишньою природою. Тому вчитель повинен підтримувати й розвивати інтерес учнів до неї. Для цього треба заохочувати учнів до запитань, проводити передбачені навчальною програмою екскурсії в природу, зоопарк. Для розвитку спостережливості слід навчити дітей виділяти істотне, розвивати уміння розрізняти явища природи, різні групи тварин, рослин. Вивчаючи окремі об'єкти природи, учитель дає нескладні описи рослин, тварин, тим самим керує процесом мислення, стимулює цей процес, уточнює вимову окремих назв об'єктів, вчить правильно складати речення. Видатний педагог К.Д. Ушинський писав, що він вважає предмети природничої історії найзручнішими для того, щоб привчити дитячий розум до логічності. Логіка природи – найдоступніша і найкорисніша логіка для дітей.

Привітання

Привітанням лелек вона пробуджує поля

Небеса і ручаї та заквітчує гаї.

Відгадали хто вона, ця красуня чарівна?

Ось прийшла уже весна,

Світло й радість принесла.

Вже травичка зеленіє,

Вітерець тепленько віє.

На галявинці квітки

Водять танець залюбки.

А в весняному гайку

Чути пісеньку дзвінку.

То не ти співаєш і не я,

То є пісня солов’я.

Чи знаєте ви?

Коли в наші широти приходить весна, на півночі Сибіру ще тріщать морози, а в сонячній Туркменії вже цвітуть мигдаль і фруктові дерева.

Тому початком весни вважають час стійкого переходу середньодобової температури повітря вище від 00. Цей весняний поріг настає: в Сімферополі – 12 лютого, Одесі – 3 березня, Полтаві – 21 березня, Києві – 27 березня.

21 березня день дорівнює ночі – весняне рівнодення. Після цього день починає збільшуватись, а ніч зменшується.

Прикмети весни

Ластівка прилетіла – скоро грім загримить.

Рясна роса – на ясний день.

Перед негодою гусениця не залишає своїх гнізд.

Перший весняний грім – на тепло.

Багато хрущів весною – на засуху.

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Нове про педагогіку:

Еволюція поглядів на проблему престижу та характеру педагогічної праці
Аналіз науково-дослідних робіт вітчизняних та закордонних вчених, дав змогу прослідкувати еволюцію та нинішній стан розробки проблеми престижу та характеру педагогічної праці. В результаті чого варто ...

Народна педагогіка про виховання підростаючого покоління
Світовий досвід розвитку педагогічної теорії і практики переконливо свідчить, що кожен народ має свою власну систему виховання і освіти, яка склалася упродовж довгого історичного шляху розвитку. Одні ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com