Корекційна спрямованість процесу навчання учнів з особливими потребами на уроках природознавства

Педагогіка і освіта » Корекційна спрямованість процесу навчання учнів з особливими потребами на уроках природознавства

Сторінка 4

г) вчити розрізняти головні органи рослин: корінь, стебло, листок, квітку (елементарно ознайомлювати з їх функціями);

д) у процесі вивчення рослин давати учням можливість переконатися в тому, що рослина жива, що вона росте, розвивається, живиться, розмножується й гине, як і всякий організм;

е) розкривати роль рослин у житті людини, розповідати про те, як вчені змінюють їх з певною метою, керують їх розвитком;

є) виробляти в учнів навички догляду за культурними рослинами, прищеплювати любов до природи.

Під час вивчення рослин, що ростуть на городі, в полі, в саду, учитель повинен звернути увагу учнів на загальну будову, деякі біологічні особливості, способи вирощування і використання цих рослин. Учні при цьому мають бути обізнані з морфологічними ознаками (будовою кожного органа) рослини, функціональною значимістю її органів, зовнішніми ознаками (кольором, формою, величиною), розташуванням окремих органів (всередині, знизу, на стеблі .).

Особливу увагу вчитель повинен звертати на проведення практичних робіт у класі, шукаючи більш досконалі способи збагачення чуттєво-практичного досвіду, корекції, дальшого розвитку таких прийомів розумової діяльності, як порівняння, зіставлення, систематизація, узагальнення на основі практичної діяльності учнів.

Для прикладу наводиться урок на тему «Пшениця», на якому уміло застосовувались практичні методи навчання, що спонукали учнів до логічного мислення.

Мета уроку: Повторити матеріал про органи рослини, дати загальне поняття про пшеницю, її будову та використання в народному господарстві.

Оскільки тему «Пшениця» учні вивчали в молодших класах на предметних уроках, вчителька на початку уроку з'ясувала, які уявлення мають про неї учні. Через те, що учні не знали будови пшениці, вчителька провела практичну роботу такого характеру: 1. Вибрати пшеницю з гербаріїв різних злаків. 2. Розчленити її на органи. 3. Полити водою на стебло в міжвузля, подивитись, як проходить вода.

Потім запропонувала, користуючись гербарієм, розповісти про корінь, листки, стебло, квітки пшениці.

Наступне завдання було таке: визначити кожний орган пшениці і з'ясувати значення її в народному господарстві. При цьому вчителька організувала самостійну діяльність учнів (зерно змололи на борошно). Потім вона запропонувала учням зробити висновки про значення пшениці в народному господарстві. Відповіді учнів учителька уточнила й узагальнила, доповнивши розповіддю про передовий досвід селекціонерів. З'ясувавши, що учні мало знають про народногосподарське значення пшениці, учителька запропонувала такі завдання:

Відібрати від відомих, продуктів (хліб житній, бублик, манні крупи тощо) те, що виготовляється з пшениці.

З карток, на яких намальовано навколишні предмети (у тому числі і продукти харчування), вибрати й закріпити на дошці картки, де зображено продукти, виготовлені з пшениці.

Далі вчителька використовує усні відповіді учнів, порівнює вибрані й закріплені на дошці картки із заздалегідь виготовленою таблицею, а також демонструє натуральні продукти.

Отже, хоч пізнавальна діяльність для учнів була дещо складною, процес пізнання для них був значно полегшений організацією практичних робіт. Відгадування загадок на тему уроку змінювалось розповіддю вчителя, відповіді на запитання змінювались практичною роботою з використанням гербарного матеріалу, що був на кожній парті. На кожному етапі пізнавального процесу вчитель підбирав спеціальні завдання, місце яких визначалось логічною послідовністю уроку, змістом навчального матеріалу і певними навчально-виховними завданнями, поставленими, перед уроком.

Матеріал про свійських і диких тварин у допоміжній школі вивчається в VІІІ кл. Вивчаючи будову тварин, учні повинні запам'ятати назви головних частин їх тіла і вміти їх показувати. Учитель ознайомлює з умовами життя тварин, розповідає, яку користь, чи шкоду вони приносять та як охороняють корисних тварин. Учням треба дати уявлення про зв'язок тварин із середовищем, в якому вони живуть, про найпростішу класифікацію тварин і навчити на основі певних ознак відносити до тієї чи іншої групи. Учитель повинен прищеплювати учням найпростіші навички спостереження і догляду за тваринами.

Зміст курсу природознавства для VІІІ кл. дає вчителеві великі можливості для активізації навчально-пізнавального процесу. Серед методів навчання особливо корисні спостереження, досліди, а також практичні роботи, завдяки яким учні вчаться самостійно здобувати потрібні знання.

Щоб успішно провести урок, слід підбирати потрібні таблиці, роздавальний матеріал (колекції комах, чучела, мумії тварин). Ставлячи перед учнями проблему, учитель повинен добиватись, щоб вони самі за допомогою таблиці, попередніх спостережень, роздавального матеріалу відповідали на поставлені завдання. Отже, основна мета проблемної постановки теми чи навіть окремих питань зводиться до того, щоб учні самостійно здобували нові знання, набували вмінь учитись.

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Нове про педагогіку:

Процес навчання та його структура
Викладання – це діяльність того, хто навчає, спрямована на забезпечення умов пізнання, тобто успішне здіснення учіння. На відміну від учіння, викладання є різновидом трудової, професійної діяльності. ...

Функції і основні види уваги
При вивченні уваги необхідно розрізняти два основних рівні або види, ряд її властивостей або сторін. Основними видами уваги є мимовільна й так звана довільна увага. Мимовільна увага пов'язана з рефле ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com