Корекційна спрямованість процесу навчання учнів з особливими потребами на уроках природознавства

Педагогіка і освіта » Корекційна спрямованість процесу навчання учнів з особливими потребами на уроках природознавства

Сторінка 2

При цьому є важливим, щоб зміст навчання давав можливість учителеві сформувати в дітей систему понять про рослинний і тваринний світ, про вплив на нього, про цінність природи для життя людини.

Важливим напрямом удосконалення змісту предмета «Природознавство» має бути забезпечення між предметних зв'язків. Особливо це стосується зв'язків із трудовим навчанням. Так, викладання столярної, слюсарної, швейної справ базується на знаннях, які учні отримують на уроках природознавства. Зокрема, при вивченні столярної та слюсарної справ учні вивчають основні властивості деревини, металу; під час вивчення швейної справи вони знайомляться з процесами виготовлення тканини, особливостями рослинних волокон (льону, бавовни, натурального шовку).

Навчальний матеріал із природознавства дає основи для вивчення і сільськогосподарської справи, таких її тем, як рослинництво, тваринництво, обробіток ґрунту, збирання урожаю, властивості та застосування основних мінеральних добрив. Квітникарство й декоративне садівництво спираються також на знання з природознавства, а саме на знання про будову квітки, догляд за нею, профілактику та попередження хвороб, які можуть бути викликані роботою з землею.

На уроках природознавства вчитель в поєднанні з іншими методичними прийомами може використовувати різноманітні загадки, цікаві завдання, кросворди, вірші, казки, оповідання про звірів; проводити ігри, ігри-подорожі, вікторини, хвилинки цікавого тощо, залежно від мети уроку, змісту навчального матеріалу, знань учнів та ін.

Все це дуже зацікавлює дітей, дає їм більш поширені знання, вони краще і швидше запам'ятовують матеріал.

В іграх діти виконують різноманітні пізнавальні завдання.

Пізнавальні завдання в іграх на матеріалі природи можуть бути найрізноманітнішими і передбачати закріплення уявлень про предмети і явища природи розвиток умінь, порівнювати предмети, виділяти їх основні і другорядні ознаки, здійснювати класифікацію предметів, встановлювати логічну послідовність подій та ін.

При повторенні іноді пропонується гра, коли вчитель називає предмети, серед яких треба визначити ті, які поставлені за умовою.

Наприклад, вчитель називає звірів, серед них треба виділити тих звірів, які впадають в зимову сплячку. Подібні ігри допомагають не тільки виявити знання, а й виробляють уважність.

Дуже цікавими є ігри-подорожі. Наприклад, вивчаючи тему "Звірі весною", можна провести цікаву "подорож" в весняний ліс. Під час подорожі використовують настінні таблиці і картини, фрагменти фільмів, натуральні об'єкти, які допомагають конкретизувати уявлення. Подача матеріалу у вигляді подорожі збуджує емоції дітей, розширює кругозір. Отже, гра і світ цікавого не перестають впливати на розвиток дитини в навчальному процесі школи. Гра допомагає активізувати навчальний процес, розвиває спостережливість дітей, увагу, пам'ять, мислення, збуджує інтерес до навчання. Урізноманітнення видів роботи із застосуванням гри або використанням цікавого матеріалу знімає втому, гальмівні процеси мозку, загострює пам'ять.

Для розвитку кмітливості дітей широко використовують загадки. Вони дають не повний, але досить точний опис предметів або явищ природи. Навколишній світ дає великі можливості для створення різних загадок про рослин, тварин, явища природи. Загадки можна використати на різних етапах уроку. Для цього вчитель заздалегідь підбирає їх відповідно до теми і мети вивченого матеріалу і визначає на якому етапі доцільніше їх використати. Можна використовувати загадки на початку викладання нового матеріалу, як цікаве введення в світ того предмета або явища, про які йтимуться на уроці, загадки доцільно включати у різноманітні форми роботи.

На почуття, мислення дитини впливає краса опису процесів, явищ природи і предметів навколишнього світу. Корисно включати в розповідь учителя або під час бесіди уривки з художніх творів, віршів, пісень і навіть казок.

За допомогою різноманітних форм роботи, які здійснюються на уроках природознавства, учні ознайомлюються із звичками, поведінкою, способом життя звірів, їхню взаємодію з природою, навколишнім світом, бачать, яку користь приносять звірі, як люди ставляться до них. У дітей розвивається мислення, увага, спостережливість, любов до природи, до наших чотириногих друзів.

У процесі вивчення природознавства необхідно приділити велику увагу дослідно-практичній роботі учнів. Саме в цих умовах є можливість виховувати у дітей дослідницький підхід до здобування знань, збуджувати в них інтерес по природи.

Учні вчаться самі одержувати знання, обґрунтовувати свої відповіді, набувати умінь і навичок користуватися нескладними лабораторними обладнаннями, а головне спостерігати явища, розкривати причини, що зумовлюють їхню зміну. Мислення учнів спрямовується на аналіз і синтез. Під керівництвом вчителя вони вчаться виділяти в предметах істотні ознаки, встановлювати між ними подібність, узагальнювати, робити висновки. Дослідно-практична робота сприяє вихованню в учнів довільної уваги, спостережливості, розвитку мислення.

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Нове про педагогіку:

Характеристика розумової працездатності
На відміну від фізичної роботи розумова працездатність людини характеризується більшою інтенсивністю. У зв’язку з цим надмірний вид розумової праці впливає на функціональний стан організму людини. Ос ...

Методи логічно дидактичних ігор на уроках геометрії
У сучасній дидактиці існують різні класифікації уроків, залежно від взятих за основу ознак: 1. За способами їх проведення виділяють: уроклекція, кіноурок, урокбесіда, урокпрактичне заняття, урокекску ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com