Корекційна спрямованість процесу навчання учнів з особливими потребами на уроках природознавства

Педагогіка і освіта » Корекційна спрямованість процесу навчання учнів з особливими потребами на уроках природознавства

Сторінка 1

Основним завданням уроків природознавства у допоміжній школі є вивчення природи як цілісного явища, взаємозв'язків між окремими його елементами. Навчання природознавства створює умови не лише для формування в дітей уявлення про навколишнє середовище, а й сприяє загальному їх розвиткові. Природничий матеріал уможливлює виховання особистості дитини та становлення в неї порушеної пізнавальної діяльності - спостережливості, пам'яті, мислення.

На сучасному етапі розвитку педагогічної науки та практики, з огляду на необхідність стандартизації спеціальної освіти, потребує певного оновлення зміст навчання із природознавства, що передбачає удосконалення навчальної програми.

При вивченні природознавства в допоміжній школі мають розв'язуватися такі завдання:

надати учням знання про основні елементи неживої та живої природи, про будову і життя рослин, тварин, людини;

сформувати в учнів цілісне уявлення про живу та неживу природу, про місце в ній людини; розкрити в доступній формі зв'язки між природою та трудовою діяльністю людей;

сформувати в учнів правильне розуміння природних явищ і ставлення до них;

сприяти усвідомленню учнями необхідності охорони природи та раціонального використання її ресурсів;

сформувати практичне вміння з вирощування рослин та догляду за тваринами;

прищепити учням навички, необхідні для збереження та зміцнення особистого здоров'я, попередження захворювань;

7) сформувати зацікавлене ставлення до вивчення природи.

Вирішення означених завдань має забезпечуватись відповідними змістовими лініями побудови навчального матеріалу — як освітнього, так і корекційно-розвивального характеру. Так, освітня мета реалізується за допомогою таких змістових ліній:

- нежива природа;

жива природа (рослини, тварини);

людина як особистість.

Відповідно до корекційно-розвивальної мети матеріал має будуватися за такими змістовими лініями:

розвиток позитивного ставлення до природи і праці людей;

формування бережливого ставлення до об'єктів та предметів навколишнього середовища;

виховання працелюбності, любові та поваги до природи і людей праці;

формування усвідомленості навчальної діяльності як основи корекції психічного розвитку дитини з обмеженими розумовими можливостями.

Виходячи з цього, метою вивчення природознавства у допоміжній школі має бути:

1) здобуття учнями знань про природу шляхом спостережень окремих її об'єктів і взаємозв'язків;

2) формування в них уявлень та елементарних понять про конкретні об'єкти живої та неживої природи;

3) усвідомлення учнями належності людини до природи та суспільства, взаємозв'язку людини та навколишнього середовища;

4) створення передумов для бережливого ставлення до навколишнього середовища.

Важливо, щоб навчальний матеріал подавався таким чином, щоб кожне наступне уявлення та поняття виходило з попереднього, щоб повторення попереднього, засвоєного матеріалу завжди було у тісному зв'язку з новим. Викладання природничого матеріалу має сприяти формуванню в учнів уміння спостерігати, аналізувати, порівнювати й узагальнювати явища і предмети, виділяти в них головні ознаки, розуміти та пояснювати сезонні зміни та явища в природі.

Реалізація означених цілей, завдань вивчення природознавства у допоміжній школі, змістових ліній побудови навчального матеріалу має здійснюватися в процесі навчання за певними розділами:

1. Нежива природа: вода, повітря, ґрунт, корисні копалини.

Рослини: загальні відомості про квіткові рослини, квітково-декоративні рослини, овочеві культури, рослини поля, рослини лісу, кімнатні рослини.

Тварини: безхребетні (різні види), комахи, риби, земноводні, плазуни, птахи, ссавці.

Людина: опора і рух, кров і кровообіг, дихання, травлення, нирки, шкіра, статева система, нервова система, органи чуттів, екологія людини.

З огляду на зміст наведених розділів, в результаті вивчення природознавства розумово відсталі учні мають оволодіти такими знаннями: основні ознаки живої та неживої природи; властивості й ознаки твердих, рідких та газоподібних тіл; відмітні ознаки корисних копалин; типи ґрунтів за складом; зовнішня будова та особливості рослин; назви головних представників основних груп рослин; ознаки схожості та відмінності між групами (класами) тварин; особливості зовнішньої будови та спосіб життя найтиповіших представників груп тварин; місце тварин у природі, житті людей; умови утримання, догляду та годівлі деяких тварин, заходи з їх охорони; назва, будова, розміщення та функції основних органів людини; чинники збереження та погіршення здоров'я; вплив фізичного навантаження на організм та раціональне харчування; санітарно-гігієнічні правила попередження захворювань; єдність людини та навколишнього середовища, місце людини в природі.

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Нове про педагогіку:

Поєднання традицій та новаторства в Українській літературі ХVII – XVIII ст
Розвиток літератури протягом другої половини ХVII – першої половини ХVIIІ ст. ст. зумовлений передусім роботою Києво-Чернігівського кльтурного осередку, діяльність якого була пов’язана з друкарнею, з ...

Функціонування та роль лісових систем
Рекреаційна роль лісів тісно пов'язана з їх абіотичними і біотичними факторами (рис. 1.). Рис. 1. Корисні функції лісу Кліматопокращуючі функції лісу. Вплив на вітровий режим. Суттєвий трансформуючий ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com