Корекційна спрямованість процесу навчання учнів з особливими потребами на уроках природознавства

Педагогіка і освіта » Корекційна спрямованість процесу навчання учнів з особливими потребами на уроках природознавства

Сторінка 1

Основним завданням уроків природознавства у допоміжній школі є вивчення природи як цілісного явища, взаємозв'язків між окремими його елементами. Навчання природознавства створює умови не лише для формування в дітей уявлення про навколишнє середовище, а й сприяє загальному їх розвиткові. Природничий матеріал уможливлює виховання особистості дитини та становлення в неї порушеної пізнавальної діяльності - спостережливості, пам'яті, мислення.

На сучасному етапі розвитку педагогічної науки та практики, з огляду на необхідність стандартизації спеціальної освіти, потребує певного оновлення зміст навчання із природознавства, що передбачає удосконалення навчальної програми.

При вивченні природознавства в допоміжній школі мають розв'язуватися такі завдання:

надати учням знання про основні елементи неживої та живої природи, про будову і життя рослин, тварин, людини;

сформувати в учнів цілісне уявлення про живу та неживу природу, про місце в ній людини; розкрити в доступній формі зв'язки між природою та трудовою діяльністю людей;

сформувати в учнів правильне розуміння природних явищ і ставлення до них;

сприяти усвідомленню учнями необхідності охорони природи та раціонального використання її ресурсів;

сформувати практичне вміння з вирощування рослин та догляду за тваринами;

прищепити учням навички, необхідні для збереження та зміцнення особистого здоров'я, попередження захворювань;

7) сформувати зацікавлене ставлення до вивчення природи.

Вирішення означених завдань має забезпечуватись відповідними змістовими лініями побудови навчального матеріалу — як освітнього, так і корекційно-розвивального характеру. Так, освітня мета реалізується за допомогою таких змістових ліній:

- нежива природа;

жива природа (рослини, тварини);

людина як особистість.

Відповідно до корекційно-розвивальної мети матеріал має будуватися за такими змістовими лініями:

розвиток позитивного ставлення до природи і праці людей;

формування бережливого ставлення до об'єктів та предметів навколишнього середовища;

виховання працелюбності, любові та поваги до природи і людей праці;

формування усвідомленості навчальної діяльності як основи корекції психічного розвитку дитини з обмеженими розумовими можливостями.

Виходячи з цього, метою вивчення природознавства у допоміжній школі має бути:

1) здобуття учнями знань про природу шляхом спостережень окремих її об'єктів і взаємозв'язків;

2) формування в них уявлень та елементарних понять про конкретні об'єкти живої та неживої природи;

3) усвідомлення учнями належності людини до природи та суспільства, взаємозв'язку людини та навколишнього середовища;

4) створення передумов для бережливого ставлення до навколишнього середовища.

Важливо, щоб навчальний матеріал подавався таким чином, щоб кожне наступне уявлення та поняття виходило з попереднього, щоб повторення попереднього, засвоєного матеріалу завжди було у тісному зв'язку з новим. Викладання природничого матеріалу має сприяти формуванню в учнів уміння спостерігати, аналізувати, порівнювати й узагальнювати явища і предмети, виділяти в них головні ознаки, розуміти та пояснювати сезонні зміни та явища в природі.

Реалізація означених цілей, завдань вивчення природознавства у допоміжній школі, змістових ліній побудови навчального матеріалу має здійснюватися в процесі навчання за певними розділами:

1. Нежива природа: вода, повітря, ґрунт, корисні копалини.

Рослини: загальні відомості про квіткові рослини, квітково-декоративні рослини, овочеві культури, рослини поля, рослини лісу, кімнатні рослини.

Тварини: безхребетні (різні види), комахи, риби, земноводні, плазуни, птахи, ссавці.

Людина: опора і рух, кров і кровообіг, дихання, травлення, нирки, шкіра, статева система, нервова система, органи чуттів, екологія людини.

З огляду на зміст наведених розділів, в результаті вивчення природознавства розумово відсталі учні мають оволодіти такими знаннями: основні ознаки живої та неживої природи; властивості й ознаки твердих, рідких та газоподібних тіл; відмітні ознаки корисних копалин; типи ґрунтів за складом; зовнішня будова та особливості рослин; назви головних представників основних груп рослин; ознаки схожості та відмінності між групами (класами) тварин; особливості зовнішньої будови та спосіб життя найтиповіших представників груп тварин; місце тварин у природі, житті людей; умови утримання, догляду та годівлі деяких тварин, заходи з їх охорони; назва, будова, розміщення та функції основних органів людини; чинники збереження та погіршення здоров'я; вплив фізичного навантаження на організм та раціональне харчування; санітарно-гігієнічні правила попередження захворювань; єдність людини та навколишнього середовища, місце людини в природі.

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Нове про педагогіку:

Методика аналізу художніх творів різних жанрів на уроках образотворчого мистецтва
Образотворче мистецтво має багато художніх творів різних жанрів, які аналізуються на уроках. Під час бесід аналітичний розбір творів не повинен ускладнювати процес постійного сприймання. Школярів слі ...

Мовленнєва компетенція, як складова іншомовної комунікативної компетенції
Основною метою навчання іноземної мови є оволодіння іншомовною комунікативною компетенцією. До компонентів іншомовної комунікативної компетенції належать мовна, мовленнєва та соціокультурна компетенц ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com