Основним завданням уроків природознавства у допоміжній школі є вивчення природи як цілісного явища, взаємозв'язків між окремими його елементами. Навчання природознавства створює умови не лише для формування в дітей уявлення про навколишнє середовище, а й сприяє загальному їх розвиткові. Природничий матеріал уможливлює виховання особистості дитини та становлення в неї порушеної пізнавальної діяльності - спостережливості, пам'яті, мислення.
На сучасному етапі розвитку педагогічної науки та практики, з огляду на необхідність стандартизації спеціальної освіти, потребує певного оновлення зміст навчання із природознавства, що передбачає удосконалення навчальної програми.
При вивченні природознавства в допоміжній школі мають розв'язуватися такі завдання:
надати учням знання про основні елементи неживої та живої природи, про будову і життя рослин, тварин, людини;
сформувати в учнів цілісне уявлення про живу та неживу природу, про місце в ній людини; розкрити в доступній формі зв'язки між природою та трудовою діяльністю людей;
сформувати в учнів правильне розуміння природних явищ і ставлення до них;
сприяти усвідомленню учнями необхідності охорони природи та раціонального використання її ресурсів;
сформувати практичне вміння з вирощування рослин та догляду за тваринами;
прищепити учням навички, необхідні для збереження та зміцнення особистого здоров'я, попередження захворювань;
7) сформувати зацікавлене ставлення до вивчення природи.
Вирішення означених завдань має забезпечуватись відповідними змістовими лініями побудови навчального матеріалу — як освітнього, так і корекційно-розвивального характеру. Так, освітня мета реалізується за допомогою таких змістових ліній:
- нежива природа;
жива природа (рослини, тварини);
людина як особистість.
Відповідно до корекційно-розвивальної мети матеріал має будуватися за такими змістовими лініями:
розвиток позитивного ставлення до природи і праці людей;
формування бережливого ставлення до об'єктів та предметів навколишнього середовища;
виховання працелюбності, любові та поваги до природи і людей праці;
формування усвідомленості навчальної діяльності як основи корекції психічного розвитку дитини з обмеженими розумовими можливостями.
Виходячи з цього, метою вивчення природознавства у допоміжній школі має бути:
1) здобуття учнями знань про природу шляхом спостережень окремих її об'єктів і взаємозв'язків;
2) формування в них уявлень та елементарних понять про конкретні об'єкти живої та неживої природи;
3) усвідомлення учнями належності людини до природи та суспільства, взаємозв'язку людини та навколишнього середовища;
4) створення передумов для бережливого ставлення до навколишнього середовища.
Важливо, щоб навчальний матеріал подавався таким чином, щоб кожне наступне уявлення та поняття виходило з попереднього, щоб повторення попереднього, засвоєного матеріалу завжди було у тісному зв'язку з новим. Викладання природничого матеріалу має сприяти формуванню в учнів уміння спостерігати, аналізувати, порівнювати й узагальнювати явища і предмети, виділяти в них головні ознаки, розуміти та пояснювати сезонні зміни та явища в природі.
Реалізація означених цілей, завдань вивчення природознавства у допоміжній школі, змістових ліній побудови навчального матеріалу має здійснюватися в процесі навчання за певними розділами:
1. Нежива природа: вода, повітря, ґрунт, корисні копалини.
Рослини: загальні відомості про квіткові рослини, квітково-декоративні рослини, овочеві культури, рослини поля, рослини лісу, кімнатні рослини.
Тварини: безхребетні (різні види), комахи, риби, земноводні, плазуни, птахи, ссавці.
Людина: опора і рух, кров і кровообіг, дихання, травлення, нирки, шкіра, статева система, нервова система, органи чуттів, екологія людини.
З огляду на зміст наведених розділів, в результаті вивчення природознавства розумово відсталі учні мають оволодіти такими знаннями: основні ознаки живої та неживої природи; властивості й ознаки твердих, рідких та газоподібних тіл; відмітні ознаки корисних копалин; типи ґрунтів за складом; зовнішня будова та особливості рослин; назви головних представників основних груп рослин; ознаки схожості та відмінності між групами (класами) тварин; особливості зовнішньої будови та спосіб життя найтиповіших представників груп тварин; місце тварин у природі, житті людей; умови утримання, догляду та годівлі деяких тварин, заходи з їх охорони; назва, будова, розміщення та функції основних органів людини; чинники збереження та погіршення здоров'я; вплив фізичного навантаження на організм та раціональне харчування; санітарно-гігієнічні правила попередження захворювань; єдність людини та навколишнього середовища, місце людини в природі.
Нове про педагогіку:
Урок як форма організації навчання
Основним підходом до організації системи навчання в сучасній школі залишається класно-урочна система, за якої провідною формою організації навчальної роботи є урок. У дидактиці під уроком розуміють о ...
Критерії педагогічної майстерності і передумови підвищення
ефективності діяльності тренера
Тренер зможе виконувати свої функції в педагогічній системі, тільки володіючи професійними знаннями, уміннями і навичками, а також визначеними властивостями особистості. Загальними ознаками професіон ...