Використання українських традицій в родинній педагогіці

Педагогіка і освіта » Національні традиції і культура » Використання українських традицій в родинній педагогіці

Сторінка 1

Традиції, звичаї і обряди - це своєрідні віковічні духовні устої розвитку народу, нації, які втілюють у собі кращі досягнення в ідейному, моральному, трудовому і естетичному житті. Практично прилучаючись до традицій, звичаїв і обрядів народу, молодь вбирає в себе їх філософський, моральний, психологічний і естетичний зміст, поступово розширюючи і зміцнюючи зв'язок з рідним народом, нацією.

Виходячи з принципів народної педагогіки, сім'я несе відповідальність за виховання дітей, підготовку їх до самостійного життя і праці. Якщо молода людина є ледачою, односельчани засуджують не тільки її, але й однаковою мірою батьків. У народі ж говорять: «Та дитина лінива, яку мати не вчила». Того ж, хто працює швидко, добре і продуктивно, завжди ставлять за приклад. Тоді відгукуються з великою повагою і про сім'ю, яка виховала справжнього трудівника. Адже громадська думка - дуже важливий фактор виховання.

Батьківська, родинна педагогіка є серцевиною народної практики. Це перевірений віками досвід національного виховання дітей в родинному середовищі, в колі найближчих по крові і духу людей. Родинне виховання є могутнім джерелом народного світогляду, національного духу, вищої моральності, трудового гарту, громадянського змужніння. Родина - це природний осередок найглибших людських почуттів: тут народжуються і поглиблюються любов до Матері і Батька, Бабусі і Дідуся, Роду і Народу, формується шанобливе ставлення до рідної мови, історії, культури. Згідно з народними поглядами, дитина найглибше засвоює основи моралі серцем і душею, відтак народ прагне, насамперед, пробуджувати і розвивати в ній почуття доброти, чуйності, совісті, правдивості і любові до всього живого. У народі все відбувається природно, просто: з перших годин народження до дитини ставляться батьки, родичі, всі, хто її оточує, ласкаво й ніжно, задушевно й чуйно, і в дитячому серці зароджуються, вкорінюються відповідні моральні почуття.

Найкращі умови для розвитку особистості створюються в процесі поєднання родинних загальнонаціональних регіональних традицій, звичаїв і обрядів, які підтримуються, насамперед, батьками, силою громадської думки. Активне прилучення дітей до народних традицій та звичаїв, ритуалів та урочистостей (трудових, моральних, естетичних і т.п.) - могутній фактор впливу на особистість.

Усний підручник життя, яким є народна педагогіка, наголошує на тому, що найпершою умовою успішного виховання дітей є міцна, дружна, трудова сім'я, в якій панують злагода і повага між батьками, взаєморозуміння з дітьми («Міцна сім'я - горе плаче», «Де згода існує, там щастя панує», «Де згода, там і вигода»). Така зворушлива атмосфера має місце тоді, коли сім'я справді чудова, тобто, коли вона утримується на власні кошти, зароблені дорослими, а діти всіляко допомагають батькам. Важливо, щоб підростаюче покоління мало постійні обов'язки, спільно з батьками виконувало громадські роботи, залучалося до ведення сімейного бюджету. Всі ці реалії виховують у дітей почуття взаємоповаги і відповідальності, розвивають працьовитість. Для багатьох поколінь молоді класичний приклад всепереможної спільної праці - загальновідома казка «Ріпка».

Страницы: 1 2 3

Нове про педагогіку:

Психологічні особливості невербальної поведінки та комунікації
Поряд із словесними (вербальними) засобами спілкування велике значення в педагогічній діяльності мають і невербальні засоби. Вони доповнюють та підсилюють взаємодію спілкування. З огляду на це, їх не ...

Інтерактивне та кооперативне навчання
Все більш гострою стає проблема вдосконалення форм організації процесу навчання, знаходження відповіді на питання "як підвищити ефективність навчального процесу, досягти високого інтелектуальног ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com