Український фольклор як засіб виховання

Педагогіка і освіта » Національні традиції і культура » Український фольклор як засіб виховання

Сторінка 1

У попередні десятиліття у вихованні часто домінували однобічність, поверховість, втрачався комплексний підхід до формування цілісної особистості, зокрема засобами українського фольклору. Педагогів спрямовували розглядати фольклор в основному лише як одне з джерел пізнання соціальної боротьби народу в минулому і як один із видів мистецтва, хоч перше явно переважало останнє. Насправді ж фольклор є, крім згаданого, невичерпним джерелом пізнання історії рідного народу, скарбницею його духовності, національного характеру і світогляду, важливим засобом народної педагогіки, комплексного впливу на підростаючі покоління.

У фольклорних творах відображені всі етапи формування у підростаючих поколінь нашого народу національної свідомості і самосвідомості, патріотизму, глибоких гуманних якостей. Національні ідеї та цінності розвивалися віками і у високохудожній формі фіксувалися в численних жанрах і засобах усної народної творчості.

У поєднанні з етнографічними, календарно-обрядовими традиціями, звичаями фольклорні твори відображають самобутню систему духовності і практично-дійового досвіду народного життя. У казках, піснях, думах, баладах, прислів'ях, приказках та інших жанрах фольклору художньо відображені зразки, еталони національних духовних цінностей, самобутність української психології, які майже неможливо піддати математичним вимірам, статистичній обробці.

Для кожної дитини фольклор рідного народу - це висока і єдина школа національного світосприймання, яка починається з колисковими у перші місяці її життя і згодом сприяє усвідомленню нею себе як представника своєї нації. Це специфічна духовна школа, засоби впливу якої на емоції, почуття, розум дитини є незамінними. Фольклорні образи, ідеї, символи, відображені в них моральні згустки відіграють величезну роль у пробудженні і розвитку національної свідомості і самосвідомості.

У жанрах фольклору, в усій розмаїтості його змісту відображено українську ментальність, багатогранний і самобутній внутрішній світ українців. У фольклорних творах ми глибше пізнаємо самі себе, свою національну психологію. Кожна національне свідома людина, досягнувши зрілого віку і усвідомивши основні закони формування особистості, підростаючих поколінь, із вдячністю долі згадує своє дитинство і відчуває себе щасливою від того, що завдяки фольклору вона пройнялася національним духом, стала вірною донькою чи сином рідного народу. Фольклорні твори рясніють крилатими виразами, мудрими порадами, доречними жартами, довірливою усмішкою, створюючи в дітей психологічний комфорт, оптимістичний настрій, радість пізнання, енергію життєутвердження.

Кожному педагогу варто брати до уваги, що численні фольклорні жанри розвиваються не самі по собі, ізольовано один від одного, а в тісному взаємозв'язку і взаємовпливі. Вся сукупність жанрів фольклору становить усну народну творчість, яка відтворює систему національної духовності, свідомість і самосвідомість народу. Тому у вихованні не можна використовувати лише по 2-3 жанри фольклору і по стільки ж творів кожного жанру, як це ще має місце в багатьох школах. У такому разі не можна очікувати значного виховного впливу фольклорних творів на учнів. В умовах незалежної України у родинному і шкільному вихованні фольклор має пізнаватися кожною дитиною як багатожанрова і цілісна система. Тільки тоді буде забезпечуватися повноцінне використання потужного виховного потенціалу фольклору. Діти любитимуть фольклор як творчий спадок предків, як високе національне мистецтво, як скарбницю рідної духовності. У них поступово формуватимуться уміння застосовувати ідеї, засоби фольклорних творів у життєвих ситуаціях, готовність і здатність складати нові твори у стилі відомих їм фольклорних творів.

Український фольклор має чітко виражені дві великі групи творів. Першу групу творів становить календарний фольклор, який пов'язується з датами, віхами народного календаря, його обрядами, традиціями. До цієї групи фольклорних творів дослідники відносять колядки і щедрівки, веснянки, русальні, купальські і петрівочні пісні, обжинкові і зажинкові пісні, пастуші ладанки та інші.

Другу групу фольклорних творів становить позакалендарна творчість народу. Сюди відноситься родинно-обрядова і необрядова поезія. Перша з них пов'язана з колом людського життя від народження до смерті. До необрядової народної творчості належать казки, легенди, перекази, думи, історичні та ліричні пісні, балади, анекдоти тощо. До другої групи також входять малі фольклорні жанри: прислів'я, приказки, замовляння, небилиці, ситуативні пісні та вірші, прози-валки, скоромовки, різні звуконаслідування.

Лише в останні роки незалежності України діти і дорослі відчули всю красу, ідейно-емоційне, морально-духовне багатство колядок, щедрівок і віншувань. У них народ зичить усім добрим людям насамперед міцного здоров'я, всіляких гараздів, успіхів у господарстві, трудовій діяльності. У цих фольклорних жанрах звеличується пан господар-трудівник, хлібороб, мудрий володар становища, оспівується злагода в сім'ї, утверджується добро, щастя.

Страницы: 1 2 3

Нове про педагогіку:

Розширення словника учнів 4-го класу за допомогою дидактичних ігор на уроках української мови
З метою розширення словника учнів 4 - Б класу нами було розроблено комплекс уроків з граматики української мови, на яких використовуються різноманітні дидактичні ігри. Ці уроки проводилися в першому ...

Рухливі ігри для учнів молодших класів
Боротьба за м'яч Мета: вдосконалення спритності, швидкості реакції, бігу зі зміною напрямку. Гравці поділяються на дві команди (щонайменша кількість учасників - 4, в кожній команді - по 2) і розташов ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com