Національні традиції та їх роль у вихованні дітей

Педагогіка і освіта » Національні традиції і культура » Національні традиції та їх роль у вихованні дітей

Сторінка 3

Навесні пробуджується земля, оживає природа, а з нею - радісні надії та клопоти хлібороба. Після холодних коротких днів і довгих зимових вечорів, що минали у тісних хатах за роботою, молодь діставала нарешті можливість вийти на залиті сонячним світлом левади.

Кажуть, весну приносять на своїх крилах птахи. Коли природа вдягалася в буйну зелень, люди, починали готуватися до веснянок і гаївок. Справляли їх переважно в квітні або травні. Це залежало від того, якою була весна - ранньою чи пізньою. Тому в Україні здавна повелося випікати о цій порі з тіста жайворонків. Діти носили жайворонків по селу й закликали весну: «Весно, весно красна, прийди, весно, з радістю, з великою милістю!» Люди одягали святкове вбрання, збиралися на луці, бажали одне одному вчасно вибрати ниву, засіяти її та діждатися щедрого врожаю.

Хлопці виготовляли зиму-опудало із соломи, вдягали його в старе лахміття і вкопували посеред левади. Сюди ж сходилися дівчата у вишитих сорочках із віночками на голові; хлопці спалювали солом'яну ляльку, що означало: весна остаточно переборола зиму.

На розлогій луці дівчата водили хороводи, співали пісень. Серед найцікавіших дійств були забавні сценки „Кривого танцю”, «А ми просо сіяли», «Мак», «Занадився журавель до бабиних конопель» та ін. Учасниці веснянок не тільки співали, а й відтворювали сценки, як треба розпушувати землю, засівати її, прополювати сходи, збирати врожай.

Веснянки та гаївки починалися й закінчувалися масовими хороводами. Дівчата брались за руки і робили два великих кола. Посередині, заквітчана зеленню і першими весняними квітами, стояла Весняночка (в деяких місцевостях її називали Подоляночкою).

Сценарій весняного свята «Зустріч жайворонка» наведено в додатку А.

Згадуючи весняні свята, неможливо обійти увагою «Великдень - свято всіх святих». Одна з легенд оповідає, що коли Христос народився, сонце світило дуже сильно, один день тривав тиждень. А коли Христова розіп'яли - день поменшав.

На Великдень Христос воскресає. День знову стає великим. Великдень відзначається у першу неділю після весняного рівнодення й випадає в різні дні в період з 22 березня по 25 квітня за старим стилем.

У п'ятницю печуть паску, святять її у церкві, їсти несвячену - гріх. Навіть господиня, витягуючи паску з печі, не куштує її, щоб не порушити народної традиції.

У великодню суботу фарбують крашанки і розмальовують писанки - яйце в слов'ян було символом перемоги життя над смертю. Парубки дарують писанки і крашанки дівчатам, батьки роздають їх дітям.

Не прийняти від когось в дарунок писанку чи крашанку означає дуже образити того, хто дарує її. Писанка - це весняне свято доброзичливості.

Серед народних свят, які відзначаються влітку, найулюбленішими купальські. Вони здавна були в Україні не релігійним, а народним святом Природи, коли люди купалися, тобто збиралися докупи, купалися і запалювали вогнища, наче очищаючись вогнем і водою.

З самого ранку селом ходять дівчата-підлітки з оберемками польових і лісових квітів, плетуть з них вінки. Перед заходом сонця на вигонах, біля річок збираються дівчата з квітами та вінками в руках. Хлопці приносять зрубану розлогу вербу. Це Купайло. Дівчата обмітають навколо, верби галявину, Посипають її чебрецем, м'ятою та іншими квітами, а гілки заквітчують васильками, чорнобривцями, червоним маком. На самім вершечку - вінки з калини та барвінку. Подруги надівають вінки, стають навколо верби, беруться за руки і, повільно кружляючи в хороводі, співають купальські пісні. Неподалік хлопці бігають. Дівчата запалюють «гільце» - невеличке деревце й танцюють навколо нього, промовляючи діалог з Іваном Купайлом.

Страницы: 1 2 3 4

Нове про педагогіку:

Суть та об’єктно-предметна область соціальної педагогіки
Соціально – економічні та історичні передумови і провідні сучасні тенденції розвитку соціальної педагогіки дозволили обґрунтувати її композиційне „триєдинство” як науки, соціальної практики та соціал ...

Сутність методів самостійного набуття знань студентами
Проблема активності і самостійності студентів у навчанні має досить давнє коріння і розв'язувалась по-різному ще гербартизмом та прогресивізмом. Перша з цих систем позбавляла студентів ініціативи, на ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com