Профілактика депривації підлітків в процесі позакласної туристсько-краєзнавчої діяльності

Педагогіка і освіта » Профілактика депривації підлітків в процесі позакласної туристсько-краєзнавчої діяльності

Початок третього тисячоліття співпав із становленням незалежної України. Цей процес характеризується не лише серйозними соціальними, економічними і політичними проблемами, а й духовними, що пов’язано з перебудовою свідомості та мислення громадян, в тому числі й учнівської та студентської молоді. За наявних умов така перебудова часто відбувається не на засадах моралі та духовності, а навпаки – аморальності й бездуховності. Нинішнє підростаюче покоління виховується в умовах систематичних політичних конфліктів, економічних і фінансових криз, соціальних потрясінь, переоцінки цінностей, різкого розшарування населення за матеріальним становищем (поділу людей на олігархів, багатих, бідних і дуже бідних) та ін. Така суспільна дійсність, безумовно, впливає на становлення і розвиток дітей та молоді. У цьому контексті виникає безліч проблем становлення і розвитку особистості. Одна із них полягає у виявленні різних видів незадоволення індивіда у позитивних емоціях, батьківському спілкуванні, родинному затишку, соціальних благах, соціальному статусі, роботі. Такий стан незадоволення базових і соціальних потреб називають депривацією.

Аналіз стану дослідження цієї проблеми свідчить про те, що наукова думка щодо питань психології депривації, її різних видів та впливу на поведінку молоді збагачена глибокими дослідженнями проблеми. У науковій літературі представлено психічні та фізіологічні особливості розвитку дітей в умовах депривації (І.В. Дубровіна, Є.І. Захарченко, Т.М. Землянухіна, Н.І. Карасьова, Й. Лангмейер, М. І. Лісіна, З. Матейчик, В. С. Мухіна, А. М. Прихожан, А. Г. Рузська, О. П. Тимошенко, Н. Н. Толстих та інші).

Найчастіше поняття “депривація” розглядається як вплив несприятливих факторів, які трапляються в життєвих ситуаціях і проявляється в уповільненні й дезорганізації розвитку психічних процесів, деформованості самосвідомості, особистісних “викривленнях” і відсутності довіри до людей, не сформованості довільних форм поведінки; зниженні комунікативної активності і труднощах встановлення контактів з широким соціумом, порушенні процесу соціального і професійного самовизначення; нерівномірності й ослабленні процесу психофізичного розвитку, зниженні функціональної активності внаслідок недостатньої сформованості адаптаційних механізмів, що може призвести до виснаження внутрішніх резервів особистості, а зрештою – до дезадаптації в школі, соціумі, тощо.

Дослідженнями соціально – педагогічних аспектів подолання депривації займались Боришевський М.Й., Просандєва Л.Ф., Татенко В.А., Усачова Г.М., Т.М.Яблонська та інші. Ними аналізуються філософські засади виховання особистості в контексті подолання депривації, шляхи задоволення потреб особистості як засіб подолання відхилень у поведінці, розвиток громадянської спрямованості в контексті задоволення соціальних і культурних потреб на основі активної адаптивної поведінки.

Разом з тим аналіз практики роботи навчальних закладів свідчить, що недостатньо дослідженні організаційно-педагогічні форми виховання підлітків з метою попередження (профілактики) депривації.

Дослідження Ю., Жданович В. Кірсанової, Л. Шелестової вказують на позитивну роль культурно - дозвіллєвої діяльності, у розв’язання означеної проблеми.

Значний потенціал у подоланні депривації має позакласна туристсько-краєзнавча робота, як складової дозвілля дітей.

Питання теорії туристсько-краєзнавчої діяльності школярів розробляли О. Т. Діброва, Я. І. Жупанський, В. П. Замковий, М. Ю. Костриця, М. П. Крачило, В. П. Круль, В. В. Обозний, М. П. Откаленко, Є. Й. Шипович, М. Т. Янко та інші. Різні аспекти виховання особистості засобами шкільного туризму і краєзнавства в сучасних умовах досліджували М. Горбенко, Ю.Грабовський А.Лисенко, Т.М.Міщенко, Б.Пангелов, Н.Пангелова, М.Соловей, В.Шульженко. Однак роль туристсько-краєзнавчої діяльності у попередженні (профілактиці ) депривації дітей та підлітків вивчено недостатньо.

Усвідомлення важливості проблеми та її недостатня вивченість й зумовило нас обрати тему “Профілактика депривації підлітків в процесі позакласної туристсько-краєзнавчої діяльності” як дипломне дослідження.

Об’єктом дослідження є профілактика депривація підлітків.

Предметом дослідження є форми і методи позакласної туристично-краєзнавчої діяльності як засобу подолання депривації підлітків.

Мета дослідження — виявити та практично перевірити ефективність в позакласної туристсько-краєзнавчої діяльності як засобу подолання депривації підлітків

Гіпотеза дослідження — стан депривованості підлітків можна подолати або зменшити засобами системної та індивідуально зорієнтованої позакласної туристсько-краєзнавчої діяльності.

Завдання дослідження. Реалізація поставленої мети досягається шляхом постановки і розв'язання наступних дослідницьких завдань:

1. Проаналізувати сутність феномену депривації та туристсько-краєзнавчої діяльності як засобу подолання депривації.

2. Визначити стан дослідження даної проблеми у науково-педагогічній літературі.

3. З’ясувати можливості туристсько-краєзнавчої діяльності як засобу подолання підліткової депривації.

4. Обґрунтувати та експериментально перевірити соціально-педагогічні умови подолання депривації підлітків в процесі позакласної туристично-краєзнавчої діяльності.

5. Розробити методичні рекомендації для педагогічних працівників закладів освіти щодо подолання депривації підлітків в процесі позакласної туристсько-краєзнавчої діяльності.

Вирішення поставлених завдань має не лише теоретичний сенс, але й практичне виховне значення, оскільки визначає соціально-педагогічні засади, на основі яких можливе розв'язання конкретних проблем гуманістичного виховання підростаючого покоління.

Методи дослідження. У дослідженні використовувалися наступні методи:

1. Теоретичні: а) вивчення й аналіз психолого-педагогічної, медичної, філософської та методичної літератури з теми дослідження; б) теоретичне узагальнення педагогічного досвіду; в) компаративістика (порівняння наукових узагальнень вітчизняних та зарубіжних педагогічних досліджень).

2. Емпіричні ( спостереження; соціологічні методи анкетування, інтерв'ювання; визначення рівня депривації підлітків за допомогою методик)

База і джерела дослідження. Дослідження проводилось на базі Хмельницького обласного центру туризму і краєзнавства учнівської молоді та загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 29 м. Хмельницького. Експеримент проводився серед учнів підліткового віку (13-14 років) у кількості 60 чоловік у двох групах: контрольній та експериментальній.

Практичне значення. Результати дипломної роботи можуть бути використані при підготовці проектів і програм позакласної туристсько-краєзнавчої роботи і отримали позитивну оцінку.

Апробація роботи. Результати дослідження доповідались і обговорювались у Хмельницькому обласному центрі туризму і краєзнавства учнівської молоді.

Структура роботи. Робота складається зі вступу, двох розділів, загальних висновків,список використаної літератури і 46 джерел ( найменувань), додатків. Загальний обсяг дипломної роботи становить 132 сторінок.

Нове про педагогіку:

Нетрадиційні форми організації занять
Нестандартний урок — це імпровізоване навчальне заняття, що має не­традиційну структуру. Назви уроків дають деяке уявлення про цілі, завдання і методику проведення таких занять. Найпоширеніші серед н ...

Роль дитячої творчості на уроках української мови
Пізнаючи великий і складний світ навколо себе, маленька людина прагне самоутвердитися в ньому, виявити себе як особистість.Один із найдоступніших і найпривабливіших шляхів до цього – творчість. А оск ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com