Літературна освіта школярів на уроках читання у початковій школі

Педагогіка і освіта » Літературна освіта школярів на уроках читання у початковій школі

Сучасне інформаційне суспільство рухається шляхом розвитку творчого мислення людини. Творча людина може успішно адаптуватися в суспільстві, протистояти негативним обставинам, знаходити позитивні виходи зі складних життєвих ситуацій, вона здатна до самореалізації своїх можливостей, саморозвитку. Але суспільна потреба у вихованні людини, яка творчо мислить, не знаходить повного відображення у шкільній практиці. Тому виховання творчої особистості, людини з творчим мисленням має особливу актуальність.

Я обрала цю тему тому, що літературна освіта школярів яку вони здобувають на уроках читання у початковій школі відіграє надзвичайну роль у формуванні особистості дітей. Головна мета шкільної літературної освіти - навчити учнів самостійно поціновувати твори, визначати в літературному потоці ті з них, що є вартісними в естетичному плані. Опираючись на свій досвід, я можу сказати що виховне та навчальне значення художнє слово матиме тільки тоді, коли педагогічно правильно буде організовано сам урок читання, дібрані ефективні засоби, методи та прийоми навчання і виховання. При цьому учитель завжди повинен прагнути до поглиблення своїх знань, удосконалення умінь та навичок, до самоосвіти. Отже, ще й бажання більш детально поглибити свої знання, удосконалити уміння спонукало мене до вибору даної теми курсової роботи.

У процесі модернізації початкової освіти, запровадження в ній компетентнісного підходу відбувається методологічна перебудова навчального процесу на принципах гуманізації та демократизації, спрямування його на особистісний розвиток молодших школярів, формування в них основних компетенцій.

Вагома роль у розвитку і вихованні особистості молодшого школяра належить навчальному предмету "Читання”, який є складовою освітньої галузі "Мови і літератури”. Сутність початкової літературної освіти полягає в розвитку повноцінних навичок читання, ознайомленні школярів із дитячою літературою в поєднанні жанрових форм, авторської та тематичної різноманітності, у художньо-естетичному освоєнні тексту і дитячої книжки, у формуванні творчих здібностей, що передбачає формування у молодших школярів літературознавчої компетенції як основи літературного розвитку

Навчальні дисципліни, що забезпечують літературну освіту в школі, покликані на кращих зразках красного письменства сформувати особистість творчу, вільну, духовно багату, самостійно мислячу, із широким світоглядом, зі стійкими моральними принципами.

Основне завдання сучасної літературної освіти - це формування уважного читача з розвинутими творчими, розумовими, пізнавальними здібностями, який у процесі роботи над твором, максимально наближаючись до авторського задуму, готовий до критичної, виваженої оцінки, обстоювання власної думки, при цьому врівноваживши у своїй свідомості інші точки зору на предмет обговорення.

Читання - один із основних компонентів розвитку мовленнєвої діяльності школярів, важливий засіб формування творчої особистості.

Навчальний предмет "Читання" - потужний засіб виховного і розвивального впливу на особистість дитини. Він залучає молодших школярів до скарбниці духовності: культури, літературних надбань українського народу та народів світу, сприяє моральному, етичному та естетичному розвитку. Поряд із цим на всіх уроках читання відбувається систематична, комплексна робота з формування в учнів усіх складових повноцінної читацької навички, уміння працювати з текстом, з розвитку зв'язного мовлення.

Відповідно до мети і завдань курсу "Читання" виокремлено змістові лінії Державного стандарту з читання: коло читання, розвиток навички читання, літературознавча пропедевтика, розвиток умінь аналізувати та розуміти зміст літературного твору (практично), розвиток навичок самостійно працювати з книжкою, розвиток творчої діяльності школярів на основі прочитаного, що здійснюється завдяки умінню вносити доповнення і зміни до тексту, створювати свої варіанти розвитку сюжету твору, різні види творчого переказу, відтворювати в уяві картини життя, художні образи, зображені письменником; стимулювання самовираження особистості дитини у літературній творчості реалізується умінням складати твори-мініатюри, художні описи за спостереженнями в природі, на основі побаченого, загадки, лічилки, казки, вірші, художні оповідання тощо, колективно та індивідуально інсценізувати художні твори, життєві ситуації.

Методична реалізація змісту курсу "Читання" потребує гнучкого підходу до визначення мети, структури уроків, добору методів і прийомів організації читацької діяльності молодших школярів. Урізноманітнення змісту та форм навчального матеріалу підвищує ефективність навчання, а також сприяє вихованню творчої особистості. Учень щоденно повинен спостерігати творче ставлення з боку вчителя. За цієї умови він буде постійно навчатися творчості, в нього сформується особисте ставлення до знань, він прагнутиме самостійності в оцінюванні фактів життя й морально-етичних цінностей, вчитиметься відстоювати свою позицію.

Актуальність і нагальна потреба в розробленні ефективної літературної освіти на уроках читання у початковій школі зумовили вибір теми: "Літературна освіта на уроках читання у початковій школі”.

Об’єкт дослідження - уроки читання у початковій школі.

Предмет - педагогічні умови здійснення літературної освіти на уроках читання у початковій школі.

Мета дослідження - дослідити педагогічні умови здійснення літературної освіти на уроках читання у початковій школі.

Виходячи з визначення мети даної роботи, ставимо перед собою завдання дослідження, які необхідно виконати:

здійснити наукове обґрунтування літературної освіти на уроках читання у початковій школі;

літературна освіта початкова школа

вивчити закономірності формування дитини-читача в сучасній початковій школі;

визначити педагогічні умови літературної освіти на пропедевтичному етапі;

проаналізувати методичну реалізацію змістового компонента літературної освіти молодших школярів;

з’ясувати умови формування читацького кругозору учнів початкових класів.

Методи дослідження: теоретичні: теоретичний аналіз проблеми на підставі вивчення педагогічної літератури, директивних матеріалів органів освіти, навчальних планів і програм, досвіду роботи вчителів шкіл; емпіричні: моделювання комплексу умов, форм і методів підвищення ефективності літературної освіти на уроках читання у початковій школі.

Для того, щоб обґрунтувати актуальність обраної теми, було проаналізовано державні нормативні документи, у яких йде мова про літературну освіту у такій послідовності:

Конституція України;

Закон України "Про освіту”;

Національна доктрина розвитку освіти (Указ Президента України).

Державний стандарт початкової загальної освіти (затверджено постановою Кабінету Міністрів України);

Концепція літературної освіти (затверджено Наказом Міністерства освіти і науки України);

Актуальність обраної теми полягає у тому, що за новою структурою народної освіти, навчання здійснюється з 6 років й відпрацьована методика у трирічній початковій школі не є ефективною і тому важливим є модернізація початкової освіти, зокрема, літературної освіти на уроках читання у початковій школі.

Конституція України

У статті 10. зазначається: "Державною мовою в Україні є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України”.

У статті 11. сказано: "Держава сприяє консолідації та розвиткові української нації, її історичної свідомості, традицій і культури, а також розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів і національних меншин України”.

У статті 12. стверджується: "Україна дбає про задоволення національно-культурних і мовних потреб українців, які проживають за межами держави”.

У ІІ розділі Конституції України про "Права, свободи та обов’язки людини і громадянина”, а саме в ст.23 сказано "Кожна людина має право на вільний розвиток своєї особистості, якщо при цьому не порушуються права і свободи інших людей та має обов’язки перед суспільством, в якому забезпечується вільний і всебічний розвиток її особистості”.

Закон України "Про освіту”

У Преамбулі Закону України "Про освіту” зазначається:

Метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових і фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей, формування громадян, здатних до свідомого суспільного вибору, збагачення на цій основі інтелектуального, творчого, культурного потенціалу народу, підвищення освітнього рівня народу, забезпечення народного господарства кваліфікованими фахівцями. Освіта в Україні ґрунтується на засадах гуманізму, демократії, національної свідомості, взаємоповаги між націями і народами.

У Статті 6. сказано, що основними принципами освіти в Україні серед інших є: рівність умов кожної людини для повної реалізації її здібностей, таланту, всебічного розвитку; гуманізм, демократизм, пріоритетність загальнолюдських духовних цінностей; органічний зв'язок із світовою та національною історією, культурою, традиціями.

Національна доктрина розвитку освіти

Національна доктрина розвитку освіти (далі - Національна доктрина) визначає систему концептуальних ідей та поглядів на стратегію і основні напрями розвитку освіти у першій чверті XXI століття.

Таким чином, "мета державної політики щодо розвитку освіти полягає у створенні умов для розвитку особистості і творчої самореалізації кожного громадянина України, вихованні покоління людей, здатних ефективно працювати і навчатися протягом життя, оберігати й примножувати цінності національної культури та громадянського суспільства, розвивати і зміцнювати суверенну, незалежну, демократичну, соціальну та правову державу як невід'ємну складову європейської та світової спільноти”.

Пріоритетними напрямами державної політики щодо розвитку освіти є: особистісна орієнтація освіти; формування національних і загальнолюдських цінностей; розширення україномовного освітнього простору;

Держава повинна забезпечувати:

виховання особистості, яка усвідомлює свою належність до Українського народу, сучасної європейської цивілізації, орієнтується в реаліях і перспективах соціокультурної динаміки, підготовлена до життя і праці у світі, що змінюється;

збереження та збагачення українських культурно-історичних традицій, виховання шанобливого ставлення до національних святинь, української мови, а також до історії та культури всіх корінних народів і національних меншин, які проживають в Україні, формування культури міжетнічних і міжособистісних відносин;

виховання людини демократичного світогляду, яка дотримується громадянських прав і свобод, з повагою ставиться до традицій, культури, віросповідання та мови спілкування народів світу.

У розділі ІІІ про національний характер освіти і національне виховання стверджується, що освіта має гуманістичний характер і грунтується на культурно-історичних цінностях Українського народу, його традиціях і духовності. Освіта утверджує національну ідею, сприяє національній самоідентифікації, розвитку культури Українського народу, оволодінню цінностями світової культури, загальнолюдськими надбаннями.

Державний стандарт початкової загальної освіти (затверджено постановою Кабінету Міністрів України)

Державний стандарт ґрунтується на засадах особистісно зорієнтованого і компетентнісного підходів, що зумовлює чітке визначення результативної складової засвоєння змісту початкової загальної освіти.

Метою освітньої галузі "Мови і літератури” є розвиток особистості учня, формування його комунікативної компетентності та загальних уявлень про мову як систему і літературу як вид мистецтва. Зазначена освітня галузь складається з мовного і літературного компонентів.

Метою літературного читання є формування читацької компетентності учнів, яка є базовою складовою комунікативної і пізнавальної компетентності, ознайомлення учнів з дитячою літературою як мистецтвом слова, підготовка їх до систематичного вивчення літератури в основній школі.

У процесі навчання відбувається становлення читача, що здатний до самостійної читацької, творчої діяльності, здійснюється його мовленнєвий, літературний, інтелектуальний розвиток, формуються морально-естетичні уявлення і поняття, збагачуються почуття, виховується потреба у систематичному читанні.

Для досягнення зазначеної мети передбачається виконання таких завдань:

формування в учнів навички читання як виду мовленнєвої діяльності;

ознайомлення учнів з дитячою літературою в авторській, жанровій, тематичній різноманітності; формування в учнів соціальних, морально-етичних цінностей за допомогою художніх образів літературних творів;

формування умінь сприймати, розуміти, аналізувати різні види літературних і навчальних текстів з використанням елементарних літературознавчих понять;

розвиток мовлення учнів, формування умінь створювати власні висловлювання за змістом прочитаного (прослуханого);

формування в учнів прийомів самостійної роботи з різними типами і видами дитячих книжок; умінь здійснювати пошук, відбір інформації для виконання навчально-пізнавальних завдань;

розвиток творчої літературної діяльності школярів;

виховання потреби у систематичному читанні як засобі пізнання світу, самопізнання та загальнокультурного розвитку.

З урахуванням зазначеної мети і завдань мовного компонента освітньої галузі виділяються такі змістові лінії: коло читання, навичка читання, досвід читацької діяльності і літературна діяльність.

Концепція літературної освіти (затверджено Наказом Міністерства освіти і науки України)

Вивчення літератури в 11-річній школі має забезпечити розв’язання таких завдань:

прилучення учнів до найкращих здобутків українського, російського, світового письменства та представників інших національностей, що проживають в Україні;

підвищення рівня загальної культури школярів;

формування у дітей стійкого інтересу до читання, естетичного смаку учнів, здатності розрізняти й оцінювати художні явища, протистояти низьковартісній масовій культурі;

розкриття учням різноманітних функцій літератури - пізнавальної, естетичної, виховної, гедоністичної;

оволодіння змістом художніх творів, усвідомлення їх місця в літературному процесі й розвитку національних культур;

засвоєння учнями ключових літературних фактів, основних тенденцій розвитку літератури в Україні та в інших країнах;

розуміння школярами літератури як мистецтва слова і як складової духовної культури людства;

формування в учнів творчих здібностей, уяви, самостійного мислення;

розвиток естетичних емоцій та почуттів, зв’язного мовлення, вміння аргументовано, розлого й образно висловлювати свої думки, судження, оцінки;

сприяння моральному самовизначенню молодої людини, виробленню в неї активної життєвої позиції на основі гуманістичних цінностей та ідеалів, прагнення до самостійного пошуку, духовного самовдосконалення.

Структура літературної освіти відзначається послідовністю, наступністю й поступовим збагаченням знань, розвитком умінь і навичок дітей: пропедевтичний етап літературної освіти: (дитячий садок) - початкова школа (1-4 класи).

Нове про педагогіку:

Активізація пізнавальної діяльності студентів в процесі вивчення дисципліни Лісництво
У вирішенні проблеми підвищення якості підготовки спеціалістів для лісового господарства велике значення набуває подальше удосконалення форм та методів навчання в напрямку активізації пізнавальної ді ...

Започаткування Болонського процесу
25 травня 1998 року в Парижі міністри освіти Великобританії, Німеччини, Італії і Франції прийняли Спільну декларацію (Сорбонська декларація), якою і був започаткований Болонський процес. Сама Болонсь ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com