Здоровий спосіб життя як соціально-педагогічна умова становлення особистості у підлітковому віці

Педагогіка і освіта » Здоровий спосіб життя як соціально-педагогічна умова становлення особистості у підлітковому віці

Сьогодні очевидною є залежність ефективності використання та самовикористання творчого потенціалу підростаючого покоління від його рівня здоров'я, від способу життя. Як здоров’я населення віддзеркалює минулий і сьогоденний добробут країни, так можна сказати, що й перспектива суспільного розвитку знаходиться в прямій залежності від здоров'я молоді.

Аналіз даних Міністерства охорони здоров’я України дозволив виявити, що сьогодні у більше, ніж 50% школярів спостерігаються функціональні відхилення в діяльності різних систем організму; дані інституту педіатрії, акушерства і гінекології засвідчують, що лише 7-10% немовлят народжуються здоровими; а Міністерство освіти і науки України виявило різні порушення статури дітей шкільного віку приблизно у 60% дітей, відхилення від норми у серцево-судинній системі - у 30-40%, неврози - у 30%. Результати вибіркових досліджень того ж міністерства показали, що 36% учнів загальноосвітніх шкіл України мають низький рівень фізичного здоров'я, 34% - нижче за середній, 23% - середній і лише 7% - вище за середній, а 1% - високий.

Особливо ці процеси простежуються у підлітковому віці, оскільки, як свого часу наголошував В.А. Сухомлинський, підлітковий вік – це друге народження особистості, адже "перший раз народжується жива істота, другий раз – громадянин, активна, мисляча, діюча особистість, яка бачить не тільки оточуючий світ, але й саму себе". І в цьому процесі усвідомлення та дотримання принципів здорового способу життя є одним із чинників, які впливають на становлення особистості в соціумі.

Формування здорового способу життя може проявлятися у сприйнятті ідеалу і норм здорового, багатогранного та щасливого життя кожного та усвідомлення незаперечності шкоди наркотичного, токсичного, алкогольного, нікотинового отруєння організму, психіки тощо.

Сьогодні на здоров’я підлітків більш помітно впливають чинники, дія яких раніше була значно меншою. Більшість із чинників ризику починають інтенсивно діяти саме у молодому віці. Урбанізація, автоматизація виробництва, зниження фізичного і підвищення нервово-психологічного навантаження, інформаційні перевантаження - всі ці складові нашої доби, звичайно, різною мірою, але відбиваються на здоров’ї молодих людей.

На жаль, особистісна роль молодих людей у підтримці та зміцненні свого здоров`я практично зведена до мінімуму. Поступово формується зовсім необґрунтована впевненість у тому, що здоров’я гарантоване само по собі молодим віком, що будь-які навантаження, грубі порушення харчування, режиму праці, відпочинку, стрес, гіподинамія, інші фактори ризику спроможний самостійно подолати молодий організм.

Тому досить гостро постає нагальна необхідність прийняття конкретних, практичних рішень і дій, що змінили б ситуацію на краще і дали б можливість управляти здоров’ям підлітків та молоді. Першочерговим за значущістю, на нашу думку, і одним з ефективних шляхів покращання стану здоров’я молоді є створення умов для формування її здорового способу життя. Проте тут недостатньо використовувати як пропагандистсько-просвітницькі заходи, так і економічні важелі впливу.

Постала потреба у розробці системи науково-обгрунтованих чинників, які випливають з основних форм життєдіяльності молоді, причому диференційованої системи стосовно різних вікових та соціальних груп молоді. В кінцевому результаті така система має виходити на створення комплексу вікових нормативів, які орієнтують молодь на здоровий спосіб життя.

Пропаганда здорового способу життя на науковому й практичному рівнях, що ведеться сьогодні, в основному не сприймається молоддю. Можна говорити про певний вакуум, який необхідно заповнити соціально і особистістно значущими орієнтирами. Одним із таких орієнтирів є організація засад здорового способу життя соціальними педагогами на різних рівнях професійної діяльності.

За даними Комплексної медичної програми "Здоров`я" на 2008-2010 роки можна сказати, що модель здоров’я людини обумовлюється на 50-60% умовами та способом життя, на 20% - спадковістю, на 20% - станом навколишнього середовища і на 10% - станом медичної науки та практики охорони здоров’я. Хоча ми можемо стверджувати, що соціальна особистість молодої людини, а отже, і її спосіб життя та здоров’я залежать також і від наявності чи відсутності впевненості в хороших перспективах на майбутнє, наявності почуттів свободи, радості, гідності, приниження, страху, тривоги, соціального комфорту чи дискомфорту.

Отже, здоров’я, з одного боку – ідеальний стан організму, якого особистість мала б прагнути досягти з перших днів свого свідомого життя, а, з іншого – це одна з найважливіших характеристик, яка відображає якості життя, ресурс, що свідчить про можливість особистості впоратися з повсякденними труднощами життя, задовольнити свої потреби задля досягнення фізичного, психічного і соціального благополуччя.

Питання здоров'я та здорового способу життя, розвитку та становленню особистості дитини і підлітка розглядаються багатьма дослідниками: виховна робота в школі засобами фізичної культури (А.Д. Дубогай, С.О. Свириденко, Г.І. Власюк, А.Л. Турчак); психологічні, моральні особливості виховання особистості (Бех І.Д., Н.Ю.Максимова, С.К. Масгутова, І.В. Нікітіна, Р.Ф. Пасічняк, І.М. Романишин); формування ціннісних орієнтацій підлітків (С.В. Лапаєнко, О.Ф. Турянська); становлення соціальної активності підлітків (К.М. Власова, О.И. Карпухін, О.А. Кузьменко).

Особливу увагу привертає наукове дослідження Сущенко Л.П., в якому здоровий спосіб життя розглядається з філософської точки погляду як "об’єкт соціального пізнання”. В іншій науковій роботі цього ж автора – "Соціальні технології культивування здорового способу життя людини" – розкрито загальні підходи до соціальних технологій щодо здорового способу життя; визначено головні напрями оптимізації способу життя та деякі напрями соціальної дії; проведено аналіз сучасних оздоровчих систем та програм.

Науковцем Лапаєнко С.В. було розроблено критерії та показники рівня сформованості ціннісних орієнтацій старших підлітків на здоровий спосіб життя, а саме: когнітивний (розуміння важливості особистого способу життя в збереженні здоров'я, знання основних засад здорового способу життя), емоційно-мотиваційний (здатність орієнтуватися на загальнолюдські цінності, самооцінка та оцінка поведінки інших стосовно здоров'я), поведінково-діяльнісний (уміння та навички щодо здорового способу життя, запобігання шкідливим звичкам).

Питанням системи роботи педагогічного колективу школи по формуванню в учнів поняття здорового способу життя присвячено наукове дослідження Г.П.Голобородько, в якому автор наголосила на врахуванні поступовості формування понять здорового способу життя від загальних характеристик через деталізацію ознак до знаходження місця в системі інших понять і наукового світогляду в цілому, доцільність комплексного, інтегративного підходів шкільної освіти до цього питання.

Напрями формування здорового способу життя молодших школярів у позаурочний час визначила педагог-науковець С.О.Свириденко: прищеплення учням валеологічних знань, формування умінь і навичок здорового способу життя в процесі виховної діяльності, організація взаємодії вчителів, батьків і громадськості в оздоровчо-пропагандистській роботі.

Як бачимо, що на сьогодні питання здорового способу життя хвилюють багатьох учених у різних аспектах, проте на нашу думку, що ці праці не дають повного уявлення про конкретні соціальні дії щодо формування здорового способу життя, зокрема, у підлітків як найбільш складної категорії молодого покоління.

Як підкреслює Л.П.Сущенко, шкільна педагогіка, поза всякими сумнівами, має величезне значення для прищеплення цінностей здорового способу життя особистості, що перебуває у процесі становлення, але до неї не зводиться вся багатоманітність виховних засобів, що є в арсеналі соціальної педагогіки. За своєю суттю саме соціально-педагогічна складова соціальної технології є головною ланкою. Це дозволяє сказати, що діяльність соціальних педагогів посідає своє, окреме місце в системі формування здорового способу життя підлітків.

Висловлене вище дозволило нам сформулювати тему дипломної роботи: "Здоровий спосіб життя як соціально-педагогічна умова становлення особистості у підлітковому віці".

Об’єкт дослідження – формування здорового способу життя людини у різних сферах її життєдіяльності.

Предмет дослідження – формування здорового способу життя як одна із соціально-педагогічних умов становлення особистості у підлітковому віці.

Мета дослідження – теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити ефективність виявлення особливостей процесу формування здорового способу життя як передумови соціального становлення особистості підлітка

Відповідно до мети були поставлені такі завдання дослідження:

– обґрунтувати і виявити особливості процесу формування здорового способу життя як передумови соціального становлення особистості;

– обгрунтувати соціально-педагогічні механізми впливу на формування навичок здорового способу життя;

– визначити оптимальні шляхи впровадження соціальних проектів щодо здорового способу життя.

Методологічною та теоретичною основою дослідження є теорія цілісного соціально-педагогічного підходу до становлення особистості (І.С. Кон, Л.І. Міщик, Х. Ремшмидт ), теорія та практика виховання, навчання дітей та підлітків відповідно засад здорового способу життя (Т.Є Бойченко, Г.І. Власюк, А.П. Голобородько, С.О. Свириденко); методи формування ціннісних орієнтацій у підлітковому віці (С.В. Лапаєнко, Ж.О. Омельченко); визначення психолого-педагогічних особливостей розвитку і формування особистості підліткового віку (І.Д. Бех, О.Д. Дубогай, Л.С. Виготський, А.С. Макаренко, Н.Ю. Максимова, В.О. Сухомлинський), наукові роботи з питань філософського походження формування свідомості здорового способу життя (Л.П. Сущенко, І.А. Федь), соціально-медичних аспектів процесу формування здорового способу життя (М.М. Амосов, І.І. Брехман, Ю.П. Лисицин, В.А. Ліщук, З.А. Шкірняк-Нижник); положення основних державних документів, що стосуються формування здорового способу життя молодого покоління України тощо.

Виходячи з мети і поставлених завдань дослідження, використано комплекс методів:

теоретичні методи – аналіз, порівняння, узагальнення педагогічних, психологічних, медичних, соціологічних основ досліджуваної теми; аналіз документів, які регламентують процес формування здорового способу життя; навчально-методичної літератури щодо професійної орієнтації в оздоровчому процесі підлітків;

емпіричні методи – вивчення соціально-педагогічного досвіду, роботи фокус-групи, інтерв’ю, анкетування, статистичні методи обробки матеріалів.

Практичне значення дослідження полягає в обгрунтуванні загальної моделі соціально-педагогічної діяльності соціального педагога з формування здорового способу життя підлітків.

База дослідження: Гелетинецька ЗОШ I-III ступеня.

Апробація дослідження: про результати дослідження доповідали на засіданні кафедри соціальної роботи і соціальної педагогіки та отримали позитивні відгуки.

Нове про педагогіку:

Методи навчання та їх основні групи
Методами навчання називають способи, з допомогою яких викладач домагається засвоєння студентами знань, вмінь і навичок. Слово "метод" походить від грецького слова і означає шлях досягнення, ...

Історія та перспективи екологічної освіти
Проблеми екологічної освіти знаходяться в центрі уваги міжнародного співтовариства. Стратегічним напрямком рішення екологічних проблем ЮНЕСКО вважає створення мережі освіти, що передбачає постановку ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com