Організація науково-дослідницької діяльності старшокласників у навчальному закладі нової формації

Педагогіка і освіта » Організація науково-дослідницької діяльності старшокласників у навчальному закладі нової формації

Сучасному суспільству з його швидкими змінами потрібні освічені, моральні, зацікавлені люди, які можуть самостійно приймати рішення в ситуації вибору, здатні до співпраці, відрізняються мобільністю, динамізмом, конструктивністю, готові до міжкультурної взаємодії, володіють почуттям відповідальності за долю країни, за її соціально-економічне процвітання, здатні оперативно сприймати й творчо працювати з інформацією, що постійно оновлюється. Відповідати цим високим вимогам сьогодні може лише людина, яка оволоділа навичками наукового мислення. Враховуючи те, що пріоритетні способи мислення формуються в ранньому підлітковому віці, стає зрозумілим, що навички науково-дослідницької діяльності необхідно формувати ще в загальноосвітньому навчальному закладі.

У часи швидких змін соціально-економічних умов змінюються і задачі в освітній сфері. Згідно з Національною стратегією розвитку освіти України на 2012-2021 роки основним із завдань декларується створення цілісної системи роботи з обдарованою молоддю, забезпечення умов для її розвитку, соціалізації та подальшого професійного зростання. Розвиток системи освіти у напрямку підтримки наукової та інноваційної діяльності ґрунтується на вивченні потреб і забезпеченні розвитку обдарованих дітей, розробленні індивідуальних методик організації їх навчання, проектуванні особистісно розвивального середовища. Крім того, ст.5 Закону України «Про загальну середню освіту» передбачено формування особистості учня, розвиток його здібностей і обдарувань, наукового світогляду.

Особливого значення організація наукової роботи набуває в школах нової формації – гімназіях, ліцеях, спеціалізованих школах, НВК, оскільки саме ці заклади посідають провідне місце у формуванні інтелектуального потенціалу України (за влучним висловом В. Кременя) – майбутньої еліти. Провідний напрямок їх діяльності – пошук, навчання й виховання здібних і обдарованих дітей, здатних діяти самостійно і приймати рішення у динамічних, нестандартних ситуаціях. Все це вимагає глибокого наукового осмислення філософії змісту шкіл нової формації, специфіки навчально-виховного процесу, постійного підвищення професійної майстерності педагогічних кадрів.

За радянських часів у школах певний період наукова та дослідницька робота у її сучасному розумінні існувала та розвивалася як одна зі складових навчального процесу. З появою у 80-90 роки мережі шкіл для обдарованих дітей (ліцеїв, гімназій, навчально-виховних комплексів) склався і викарбувався сучасний погляд на організацію такої роботи. У багатьох навчальних закладах з’явилася посадова позиція заступника директора, в обов'язки якої входили питання науково-дослідницької роботи як учителів, так і учнів, що, безумовно, не є одне й теж саме. Таким чином, сучасний навчальний заклад нової формації взяв на себе раніше не притаманні йому функції: допомогти учневі не тільки у здобутті базових знань для подальшого навчання, але й у його становленні як майбутнього науковця і дослідника. Наукова робота старшокласників у закладах такого типу стала розглядатися як окремий напрямок навчальної та позанавчальної діяльності.

Аналіз психолого-педагогічних досліджень, робіт з питань управління навчальним закладом показав, що питання організації науково-дослідницької роботи старшокласників висвітлено в роботах В. Лозової, О.Микитюка, В. Соловйова,С. Васильєвої, В. Редіної, В. Гнєдашева, В. Голобородька, Ю. Туранова, В. Уруського та інших. Практично розробкою даного питання займалися керівники майже всіх шкіл нової формації, в тому числі й харківських – Л. Безкаравайна, Н. Клименко,В. Гнєдашев, І. Бліох, С. Шепель, В. Рибальченко, О. Головченко, І. Дядченко, І. Івлева та інші. В сучасній літературі визначено сутність поняття “наукова робота учнів”, принципи науково-дослідницької діяльності, основні форми наукової роботи та методи їх реалізації. Науковці розглядають певні основні моменти історії формування науки, її роль у сучасному суспільстві. Також виокремленні головні напрями наукових досліджень старшокласників.

Дослідники А.Анцифорова, А. Ковальов, Ю. Орлов, Л. Рувинський, К. Абульканова-Славська, Е. Каган вказали окремі аспекти цієї проблеми стосовно умов сучасної школи і сучасного суспільства.

Значний вклад у теорію самореалізації взагалі і старшокласників зокрема внесли роботи Л. Рувинського, А. Ковальова, А. Кочетова, Л. Арістової, Ю. Орлова. Але й досі не існує єдиної програми чи рекомендацій щодо організації наукових пошуків у системі загальної середньої освіти.

Таким чином, виникає протиріччя:

між необхідністю в організації діяльності наукових товариств старшокласників та відсутністю норм організації цієї діяльності;

між наявним та необхідним рівнем підготовленості керівників і педагогічних працівників до організації науково-дослідницької роботи старшокласників;

між необхідністю підвищення рівня її організації в школах нової формації й незавершеністю теоретичної розробки відповідної процедури на основі програмно-цільового підходу.

Вищезазначені протиріччя зумовили необхідність вирішення наступних проблем: розробка механізму забезпечення педагогічних працівників якісною своєчасною інформацією, необхідною для організації науково-дослідної роботи в школах нової формації; розробка відповідного інструментарію оцінювання стану організації науково-дослідницької роботи старшокласників з урахуванням принципу об’єктивності; з’ясування технології розробки комплексно-цільової програми щодо вдосконалення організації науково-дослідницької роботи учнів та вчителів у школах нової формації; удосконалення управлінської майстерності керівників та педагогічної майстерності вчителів з означеної проблеми.

Отже, актуальність дослідження й вирішення даних проблем в умовах модернізації освітньої сфери, необхідність підвищення якості організації науково-дослідницької роботи в школах нової формації й удосконалення управління цим процесом з боку керівників та педагогів обумовили вибір теми дипломної роботи – “Організація науково-дослідницької діяльності старшокласників у навчальному закладі нової формації ”.

Мета дослідження: теоретично обґрунтувати і практично дослідити умови організації науково-дослідницької діяльності старшокласників у навчальному закладі нової формації та шляхом впровадження комплексно-цільової програми забезпечити вдосконалення цього процесу.

Мета дослідження обумовила вибір наступних завдань:

Здійснити аналіз наукової літератури з означеної проблеми та схарактеризувати організаційні заходи впровадження науково-дослідницької роботи старшокласників у навчальному закладі нової формації.

Практично дослідити проблеми організації науково-дослідницької роботи старшокласників у Харківській гімназії № 23 Харківської міської ради Харківської області та розробити на діагностичній основі комплексно-цільову програму щодо вдосконалення цього процесу.

Розробити методичні рекомендації та здійснити фінансово-економічне обґрунтування процесу впровадження комплексно-цільової програми в практику роботи навчального закладу нової формації.

Об’єкт дослідження: науково-дослідницька діяльність старшокласників у навчальному закладі нової формації.

Предмет дослідження: організація науково-дослідницької діяльності старшокласників у навчальному закладі нової формації.

Відповідно до мети дипломної роботи, її об’єкту та предмету нами висунуто таку гіпотезу: якість організації науково-дослідницької діяльності учнів ймовірно підвищиться, якщо впровадити комплексно-цільову програму, яка розроблена на діагностичній основі, отримала позитивну експертну оцінку та належне ресурсне забезпечення.

Для досягнення мети і перевірки гіпотези нами використано такі методи дослідження:

теоретичні: аналіз психолого-педагогічної літератури, наукових робіт з проблем управління школою, порівняльний аналіз, синтез, узагальнення, кваліметричний підхід до розробки критеріїв і показників стану організації науково-дослідницької діяльності старшокласників;

емпіричні: метод експертних оцінок, спостереження, бесіда, анкетування, вивчення практичного досвіду роботи керівників і педагогів.

Практичне значення дипломної роботи полягає в тому, що розроблена комплексно-цільова програма та надані методичні рекомендації щодо її впровадження можуть бути використані в загальноосвітніх навчальних закладах нової формації з метою підвищення якості організації науково-дослідницької діяльності старшокласників.

Матеріали дослідження оприлюднювались на науково-практичній конференції в ІПО ХНПУ ім. Г.С. Сковороди «Науково-методичне забезпечення якості освіти та його психологічний супровід» та викладені у статті «Організація науково-дослідницької діяльності старшокласників у навчальному закладі нової формації»

База дослідження: Харківська гімназія № 23 Харківської міської ради Харківської області.

Структура роботи зумовлена логікою дослідження, відповідає поставленим меті та завданням; складається із вступу, двох розділів, висновків до розділів та загальних висновків, списку використаної літератури на 8 сторінках із 100 найменувань, 5 додатків.

Основний зміст роботи викладено на 92 сторінках комп’ютерного тексту. Робота містить 10 таблиць, 10 рисунків. Додатки складають 16 сторінок.

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, проведено аналіз літературних джерел, визначено апарат дослідження: мету, завдання роботи, об’єкт, предмет, гіпотезу; описано методи та базу дослідження, з’ясовано його практичну значимість.

У розділі 1 «Теоретичні основи організації науково-дослідницької діяльності старшокласників у навчальному закладі нової формації» розкрито організаційні засади урочної та позаурочної науково-дослідницької роботи старшокласників; визначено організаційну структуру та основні етапи творчої самореалізації учнів, розроблено модель комплексної педагогічної підтримки їх у науково-дослідницькій практиці.

У розділі 2 «Практика вдосконалення організації науково-дослідницької діяльності старшокласників» здійснено аналіз стану досліджуваної проблеми, розроблено комплексно-цільову програму щодо вдосконалення організації науково-дослідницької діяльності старшокласників у навчальному закладі нової формації, проведено її експертизу, здійснено фінансово-економічне обґрунтування та надано методичні рекомендації щодо практичного впровадження.

Основним висновком дослідження є підтвердження гіпотези про те, що якість організації науково-дослідницької діяльності учнів ймовірно підвищиться, якщо впровадити комплексно-цільову програму, яка розроблена на діагностичній основі, отримала позитивну експертну оцінку та належне ресурсне забезпечення.

Нове про педагогіку:

Вплив процесу інформатизації на розвиток освіти
У сучасному інформаційному суспільстві основою розвитку цивілізації виступають інформаційні процеси, в яких широке застосування знаходять інформаційно-комунікаційні технології. Впровадження інформаці ...

Методи формування суспільної поведінки
Ці методи передбачають організацію діяльності вихованців та формування досвіду суспільної поведінки. До них належать вимога, громадська думка, вправляння, привчання, доручення, створення виховуючих с ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com