Організація науково-дослідницької діяльності старшокласників у навчальному закладі нової формації

Педагогіка і освіта » Організація науково-дослідницької діяльності старшокласників у навчальному закладі нової формації

Сучасному суспільству з його швидкими змінами потрібні освічені, моральні, зацікавлені люди, які можуть самостійно приймати рішення в ситуації вибору, здатні до співпраці, відрізняються мобільністю, динамізмом, конструктивністю, готові до міжкультурної взаємодії, володіють почуттям відповідальності за долю країни, за її соціально-економічне процвітання, здатні оперативно сприймати й творчо працювати з інформацією, що постійно оновлюється. Відповідати цим високим вимогам сьогодні може лише людина, яка оволоділа навичками наукового мислення. Враховуючи те, що пріоритетні способи мислення формуються в ранньому підлітковому віці, стає зрозумілим, що навички науково-дослідницької діяльності необхідно формувати ще в загальноосвітньому навчальному закладі.

У часи швидких змін соціально-економічних умов змінюються і задачі в освітній сфері. Згідно з Національною стратегією розвитку освіти України на 2012-2021 роки основним із завдань декларується створення цілісної системи роботи з обдарованою молоддю, забезпечення умов для її розвитку, соціалізації та подальшого професійного зростання. Розвиток системи освіти у напрямку підтримки наукової та інноваційної діяльності ґрунтується на вивченні потреб і забезпеченні розвитку обдарованих дітей, розробленні індивідуальних методик організації їх навчання, проектуванні особистісно розвивального середовища. Крім того, ст.5 Закону України «Про загальну середню освіту» передбачено формування особистості учня, розвиток його здібностей і обдарувань, наукового світогляду.

Особливого значення організація наукової роботи набуває в школах нової формації – гімназіях, ліцеях, спеціалізованих школах, НВК, оскільки саме ці заклади посідають провідне місце у формуванні інтелектуального потенціалу України (за влучним висловом В. Кременя) – майбутньої еліти. Провідний напрямок їх діяльності – пошук, навчання й виховання здібних і обдарованих дітей, здатних діяти самостійно і приймати рішення у динамічних, нестандартних ситуаціях. Все це вимагає глибокого наукового осмислення філософії змісту шкіл нової формації, специфіки навчально-виховного процесу, постійного підвищення професійної майстерності педагогічних кадрів.

За радянських часів у школах певний період наукова та дослідницька робота у її сучасному розумінні існувала та розвивалася як одна зі складових навчального процесу. З появою у 80-90 роки мережі шкіл для обдарованих дітей (ліцеїв, гімназій, навчально-виховних комплексів) склався і викарбувався сучасний погляд на організацію такої роботи. У багатьох навчальних закладах з’явилася посадова позиція заступника директора, в обов'язки якої входили питання науково-дослідницької роботи як учителів, так і учнів, що, безумовно, не є одне й теж саме. Таким чином, сучасний навчальний заклад нової формації взяв на себе раніше не притаманні йому функції: допомогти учневі не тільки у здобутті базових знань для подальшого навчання, але й у його становленні як майбутнього науковця і дослідника. Наукова робота старшокласників у закладах такого типу стала розглядатися як окремий напрямок навчальної та позанавчальної діяльності.

Аналіз психолого-педагогічних досліджень, робіт з питань управління навчальним закладом показав, що питання організації науково-дослідницької роботи старшокласників висвітлено в роботах В. Лозової, О.Микитюка, В. Соловйова,С. Васильєвої, В. Редіної, В. Гнєдашева, В. Голобородька, Ю. Туранова, В. Уруського та інших. Практично розробкою даного питання займалися керівники майже всіх шкіл нової формації, в тому числі й харківських – Л. Безкаравайна, Н. Клименко,В. Гнєдашев, І. Бліох, С. Шепель, В. Рибальченко, О. Головченко, І. Дядченко, І. Івлева та інші. В сучасній літературі визначено сутність поняття “наукова робота учнів”, принципи науково-дослідницької діяльності, основні форми наукової роботи та методи їх реалізації. Науковці розглядають певні основні моменти історії формування науки, її роль у сучасному суспільстві. Також виокремленні головні напрями наукових досліджень старшокласників.

Дослідники А.Анцифорова, А. Ковальов, Ю. Орлов, Л. Рувинський, К. Абульканова-Славська, Е. Каган вказали окремі аспекти цієї проблеми стосовно умов сучасної школи і сучасного суспільства.

Значний вклад у теорію самореалізації взагалі і старшокласників зокрема внесли роботи Л. Рувинського, А. Ковальова, А. Кочетова, Л. Арістової, Ю. Орлова. Але й досі не існує єдиної програми чи рекомендацій щодо організації наукових пошуків у системі загальної середньої освіти.

Таким чином, виникає протиріччя:

між необхідністю в організації діяльності наукових товариств старшокласників та відсутністю норм організації цієї діяльності;

між наявним та необхідним рівнем підготовленості керівників і педагогічних працівників до організації науково-дослідницької роботи старшокласників;

між необхідністю підвищення рівня її організації в школах нової формації й незавершеністю теоретичної розробки відповідної процедури на основі програмно-цільового підходу.

Вищезазначені протиріччя зумовили необхідність вирішення наступних проблем: розробка механізму забезпечення педагогічних працівників якісною своєчасною інформацією, необхідною для організації науково-дослідної роботи в школах нової формації; розробка відповідного інструментарію оцінювання стану організації науково-дослідницької роботи старшокласників з урахуванням принципу об’єктивності; з’ясування технології розробки комплексно-цільової програми щодо вдосконалення організації науково-дослідницької роботи учнів та вчителів у школах нової формації; удосконалення управлінської майстерності керівників та педагогічної майстерності вчителів з означеної проблеми.

Отже, актуальність дослідження й вирішення даних проблем в умовах модернізації освітньої сфери, необхідність підвищення якості організації науково-дослідницької роботи в школах нової формації й удосконалення управління цим процесом з боку керівників та педагогів обумовили вибір теми дипломної роботи – “Організація науково-дослідницької діяльності старшокласників у навчальному закладі нової формації ”.

Мета дослідження: теоретично обґрунтувати і практично дослідити умови організації науково-дослідницької діяльності старшокласників у навчальному закладі нової формації та шляхом впровадження комплексно-цільової програми забезпечити вдосконалення цього процесу.

Мета дослідження обумовила вибір наступних завдань:

Здійснити аналіз наукової літератури з означеної проблеми та схарактеризувати організаційні заходи впровадження науково-дослідницької роботи старшокласників у навчальному закладі нової формації.

Практично дослідити проблеми організації науково-дослідницької роботи старшокласників у Харківській гімназії № 23 Харківської міської ради Харківської області та розробити на діагностичній основі комплексно-цільову програму щодо вдосконалення цього процесу.

Розробити методичні рекомендації та здійснити фінансово-економічне обґрунтування процесу впровадження комплексно-цільової програми в практику роботи навчального закладу нової формації.

Об’єкт дослідження: науково-дослідницька діяльність старшокласників у навчальному закладі нової формації.

Предмет дослідження: організація науково-дослідницької діяльності старшокласників у навчальному закладі нової формації.

Відповідно до мети дипломної роботи, її об’єкту та предмету нами висунуто таку гіпотезу: якість організації науково-дослідницької діяльності учнів ймовірно підвищиться, якщо впровадити комплексно-цільову програму, яка розроблена на діагностичній основі, отримала позитивну експертну оцінку та належне ресурсне забезпечення.

Для досягнення мети і перевірки гіпотези нами використано такі методи дослідження:

теоретичні: аналіз психолого-педагогічної літератури, наукових робіт з проблем управління школою, порівняльний аналіз, синтез, узагальнення, кваліметричний підхід до розробки критеріїв і показників стану організації науково-дослідницької діяльності старшокласників;

емпіричні: метод експертних оцінок, спостереження, бесіда, анкетування, вивчення практичного досвіду роботи керівників і педагогів.

Практичне значення дипломної роботи полягає в тому, що розроблена комплексно-цільова програма та надані методичні рекомендації щодо її впровадження можуть бути використані в загальноосвітніх навчальних закладах нової формації з метою підвищення якості організації науково-дослідницької діяльності старшокласників.

Матеріали дослідження оприлюднювались на науково-практичній конференції в ІПО ХНПУ ім. Г.С. Сковороди «Науково-методичне забезпечення якості освіти та його психологічний супровід» та викладені у статті «Організація науково-дослідницької діяльності старшокласників у навчальному закладі нової формації»

База дослідження: Харківська гімназія № 23 Харківської міської ради Харківської області.

Структура роботи зумовлена логікою дослідження, відповідає поставленим меті та завданням; складається із вступу, двох розділів, висновків до розділів та загальних висновків, списку використаної літератури на 8 сторінках із 100 найменувань, 5 додатків.

Основний зміст роботи викладено на 92 сторінках комп’ютерного тексту. Робота містить 10 таблиць, 10 рисунків. Додатки складають 16 сторінок.

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, проведено аналіз літературних джерел, визначено апарат дослідження: мету, завдання роботи, об’єкт, предмет, гіпотезу; описано методи та базу дослідження, з’ясовано його практичну значимість.

У розділі 1 «Теоретичні основи організації науково-дослідницької діяльності старшокласників у навчальному закладі нової формації» розкрито організаційні засади урочної та позаурочної науково-дослідницької роботи старшокласників; визначено організаційну структуру та основні етапи творчої самореалізації учнів, розроблено модель комплексної педагогічної підтримки їх у науково-дослідницькій практиці.

У розділі 2 «Практика вдосконалення організації науково-дослідницької діяльності старшокласників» здійснено аналіз стану досліджуваної проблеми, розроблено комплексно-цільову програму щодо вдосконалення організації науково-дослідницької діяльності старшокласників у навчальному закладі нової формації, проведено її експертизу, здійснено фінансово-економічне обґрунтування та надано методичні рекомендації щодо практичного впровадження.

Основним висновком дослідження є підтвердження гіпотези про те, що якість організації науково-дослідницької діяльності учнів ймовірно підвищиться, якщо впровадити комплексно-цільову програму, яка розроблена на діагностичній основі, отримала позитивну експертну оцінку та належне ресурсне забезпечення.

Нове про педагогіку:

Формування особистості в сучасному світі
Сучасна психолого-педагогічна наука і виховна практика свої прагнення щодо вдосконалення процесу формування і розвитку підростаючої особистості пов'язують із особистісно орієнтованим підходом до дити ...

Методика проведення рухливих ігор та керівництво в різних вікових групах
На думку вченого Е.С. Вільчковського - проведення рухливих ігор з дітьми різних вікових груп має свою специфіку, яка залежить від анатомо-фізіологічних і психологічних особливостей дошкільнят. Для ді ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com