Типи мовленнєвих помилок в учнівських переказах і творах та їх причини

Педагогіка і освіта » Типи мовленнєвих помилок в учнівських переказах і творах та їх причини

Оволодіння мовою як засобом спілкування, пізнання і впливу – необхідна складова становлення і розвитку духовно багатої, соціально активної особистості, здатної плідно і творчо працювати в різноманітних галузях суспільної діяльності. Саме тому на сучасному етапі розвитку загальноосвітньої школи одним із пріоритетних напрямів реформування змісту мовної освіти є посилення практичної спрямованості навчання мови і творчого розвитку дитини, забезпечення комунікативної компетентності учнів, що відображено в таких нормативних документах, як Державний стандарт і Програма з української мови для загальноосвітніх навчальних закладів.

У Програмі з української мови для загальноосвітніх навчальних закладів підкреслюється, що основна мета вивчення української мови в середній школі полягає не лише у засвоєнні доступного кола знань з мови, але й у мовленнєвому розвитку школярів – умінь висловлюватися в усіх доступних для них формах, типах і стилях мовлення. В основу курсу навчання української мови покладено практичне ознайомлення учнів з відомостями про текст, його ознаками та будовою, типами й стилями мовлення, що дає можливість вивчати мовні одиниці на текстовому матеріалі, а також створює умови для формування у школярів умінь сприймати, відтворювати, будувати і редагувати стилістично диференційовані висловлювання в усній і письмовій формах.

У методиці навчання української мови питання культури мовлення школярів розглядалися ще в дореволюційний період (Буслаєв Ф., Срезневський І., Ушинський К., Бунаков М. та ін.). Починаючи з 20-30 рр. ХХ ст. в українській методиці зазначену проблему досліджували І.Огієнко, С.Русова, В.Сухомлинський, М.Пентилюк, у російській методиці – Т.Ладиженська, М.Львов, Т.Чижова та ін. Не зменшується зацікавленість науковців проблемою розвитку мовлення учнів і в наш час (В.Бадер, Л.Варзацька, М.Вашуленко, К.Пономарьова та ін.), оскільки робота над удосконаленням усного і писемного мовлення учнів – процес складний і потребує науково-обґрунтованого підходу.

Таким чином, актуальність нашого дослідження зумовлена, по-перше, соціальною значущістю проблеми володіння мовою як засобом спілкування і необхідністю подальшого вдосконалення методики навчання школярів спілкуватися українською мовою і правильно висловлювати свої думки і почуття; по-друге, недостатньою розробленістю проблеми мовленнєвих помилок і недоліків у теоретичному і практичному аспектах. З огляду на зазначене був обраний об'єкт дослідження – писемне мовлення учнів, а предметом дослідження стали типові помилки учнів у писемному мовленні та причини їх виникнення. Отже, тема нашого дослідження – “Типи мовленнєвих помилок в учнівських переказах і творах та їх причини».

Мета дослідження полягає у класифікації мовленнєвих помилок в писемному мовленні учнів і з’ясуванні причин їх виникнення.

Відповідно до теми та мети було поставлено такі завдання:

1. Розглянути сучасні класифікації типових помилок і визначити сутність поняття «мовленнєва помилка» у сучасній науково-методичній літературі.

2. Проаналізувати типові мовленнєві помилки і причини їх виникнення в учнівських переказах і творах.

3. Визначити загальний зміст роботи з усунення мовленнєвих помилок в письмових переказах і творах учнів.

Гіпотеза дослідження: вміння класифікувати мовленнєві помилки в письмових роботах учнів допомагають вчителю з’ясувати причини їх виникнення і визначати зміст методично-коректувальної роботи над їх усуненням.

Для реалізації поставлених мети та завдань використовувалися теоретичні й емпіричні методи дослідження, а саме:

аналіз та узагальнення лінгвістичної, лінгводидактичної та методичної літератури з проблеми дослідження;

аналіз нормативних документів (Державного стандарту, Програми з української мови для загальноосвітніх навчальних закладів) і підручників з української мови щодо наявності в них орієнтації на формування мовленнєвих умінь у школярів;

аналіз педагогічного досвіду вчителів української мови і літератури з метою виявлення стану проблеми в шкільній практиці;

зіставлення різних підходів до класифікацій типових мовленнєвих помилок;

аналіз переказів і творів учнів з метою виявлення типових мовленнєвих помилок і причин їх появи у писемному мовленні учнів.

Нове про педагогіку:

Аналіз літературних джерел з питання використання рухливих ігор для дітей дошкільного віку
Як звернутись до історії людської світової культури, то видно буде, що усі народні ігри виникли зовсім не тільки заради розваги, а зв’язані були з вимогами життя. Колись для народів, що не знали куль ...

Психолого–педагогічні проблеми забезпечення оптимізації учбової діяльності
У пошуках ефективних шляхів у розв'язанні проблеми оптимізації навчального процесу, шляхів розв'язання проблеми оптимізації навчального процесу Л. Арістова наголошує на вимогах до сучасного уроку: 1. ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com