Типи мовленнєвих помилок в учнівських переказах і творах та їх причини

Педагогіка і освіта » Типи мовленнєвих помилок в учнівських переказах і творах та їх причини

Оволодіння мовою як засобом спілкування, пізнання і впливу – необхідна складова становлення і розвитку духовно багатої, соціально активної особистості, здатної плідно і творчо працювати в різноманітних галузях суспільної діяльності. Саме тому на сучасному етапі розвитку загальноосвітньої школи одним із пріоритетних напрямів реформування змісту мовної освіти є посилення практичної спрямованості навчання мови і творчого розвитку дитини, забезпечення комунікативної компетентності учнів, що відображено в таких нормативних документах, як Державний стандарт і Програма з української мови для загальноосвітніх навчальних закладів.

У Програмі з української мови для загальноосвітніх навчальних закладів підкреслюється, що основна мета вивчення української мови в середній школі полягає не лише у засвоєнні доступного кола знань з мови, але й у мовленнєвому розвитку школярів – умінь висловлюватися в усіх доступних для них формах, типах і стилях мовлення. В основу курсу навчання української мови покладено практичне ознайомлення учнів з відомостями про текст, його ознаками та будовою, типами й стилями мовлення, що дає можливість вивчати мовні одиниці на текстовому матеріалі, а також створює умови для формування у школярів умінь сприймати, відтворювати, будувати і редагувати стилістично диференційовані висловлювання в усній і письмовій формах.

У методиці навчання української мови питання культури мовлення школярів розглядалися ще в дореволюційний період (Буслаєв Ф., Срезневський І., Ушинський К., Бунаков М. та ін.). Починаючи з 20-30 рр. ХХ ст. в українській методиці зазначену проблему досліджували І.Огієнко, С.Русова, В.Сухомлинський, М.Пентилюк, у російській методиці – Т.Ладиженська, М.Львов, Т.Чижова та ін. Не зменшується зацікавленість науковців проблемою розвитку мовлення учнів і в наш час (В.Бадер, Л.Варзацька, М.Вашуленко, К.Пономарьова та ін.), оскільки робота над удосконаленням усного і писемного мовлення учнів – процес складний і потребує науково-обґрунтованого підходу.

Таким чином, актуальність нашого дослідження зумовлена, по-перше, соціальною значущістю проблеми володіння мовою як засобом спілкування і необхідністю подальшого вдосконалення методики навчання школярів спілкуватися українською мовою і правильно висловлювати свої думки і почуття; по-друге, недостатньою розробленістю проблеми мовленнєвих помилок і недоліків у теоретичному і практичному аспектах. З огляду на зазначене був обраний об'єкт дослідження – писемне мовлення учнів, а предметом дослідження стали типові помилки учнів у писемному мовленні та причини їх виникнення. Отже, тема нашого дослідження – “Типи мовленнєвих помилок в учнівських переказах і творах та їх причини».

Мета дослідження полягає у класифікації мовленнєвих помилок в писемному мовленні учнів і з’ясуванні причин їх виникнення.

Відповідно до теми та мети було поставлено такі завдання:

1. Розглянути сучасні класифікації типових помилок і визначити сутність поняття «мовленнєва помилка» у сучасній науково-методичній літературі.

2. Проаналізувати типові мовленнєві помилки і причини їх виникнення в учнівських переказах і творах.

3. Визначити загальний зміст роботи з усунення мовленнєвих помилок в письмових переказах і творах учнів.

Гіпотеза дослідження: вміння класифікувати мовленнєві помилки в письмових роботах учнів допомагають вчителю з’ясувати причини їх виникнення і визначати зміст методично-коректувальної роботи над їх усуненням.

Для реалізації поставлених мети та завдань використовувалися теоретичні й емпіричні методи дослідження, а саме:

аналіз та узагальнення лінгвістичної, лінгводидактичної та методичної літератури з проблеми дослідження;

аналіз нормативних документів (Державного стандарту, Програми з української мови для загальноосвітніх навчальних закладів) і підручників з української мови щодо наявності в них орієнтації на формування мовленнєвих умінь у школярів;

аналіз педагогічного досвіду вчителів української мови і літератури з метою виявлення стану проблеми в шкільній практиці;

зіставлення різних підходів до класифікацій типових мовленнєвих помилок;

аналіз переказів і творів учнів з метою виявлення типових мовленнєвих помилок і причин їх появи у писемному мовленні учнів.

Нове про педагогіку:

Комунікативний підхід як основа професійного становлення іноземних студентів
Понятие «метод обучения» — одно из коренных в педагогике. В учебниках и пособиях по педагогике, дидактике, методикам преподавания отдельных предметов можно найти различные определения данного понятия ...

Отримання первісних показників сформованості творчості дітей старшого дошкільного віку
Під поняттям розвитку творчої активності дитини ми розуміємо якісні зміни в пізнавальній діяльності дітей, що відбуваються в наслідок розвитку умінь та навичок мистецької діяльності. Виходячи з полож ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com