Точні і природничі науки в античній Греції

Педагогіка і освіта » Точні і природничі науки в античній Греції

Деякі історики науки вважають, що природознавство виникло приблизно в V столітті до н. е. у Древній Греції, де на тлі розкладання міфологічного мислення виникають перші програми дослідження природи. Вже в Стародавньому Єгипті і Вавилоні були накопичені значні математичні знання, але тільки греки почали доводити теореми. Якщо науку трактувати як знання з його обґрунтуванням, то цілком справедливо вважати, що вона виникла приблизно в V столітті до н. е. у містах-полісах Греції – осередках майбутньої європейської культури.

Греція VI – IV віків до н. е. складалася з ряду дрібних рабовласницьких держав. Класики марксизму високо оцінили роль Древньої Греції в розвитку культури. Вона була посередником між древнішими країнами Азії і Африки і пізніше розвинутими країнами Південної і Західної Європи, в ній отримали широкий розвиток ремесла і торгівля.

Місце розташування країни сприяло розвитку морської торгівлі і колонізації греків. Греки жили не лише в Малій Азії, але мали численні колонії на берегах Чорного моря, в Південній Італії, в Африці. За час свого існування і розвитку Греція пережила глибокий соціальний переворот, перехід від первіснообщинного до класового, рабовласницького ладу. Первісну людину цікавить не природа в тій мірі, в якій вона вторгається в його життя і визначає її умови.

Перемога в тривалій боротьбі древніх греків за свободу і незалежність проти персидських завойовників, поразку рабовласницької аристократії і успіхи рабовласницької демократії викликали в V столітті до н. е. у Греції розквіт мистецтва, науки, філософії та культури.

Знання у древніх греків не були ще розчленовані на окремі науки і об'єднувалися загальним поняттям філософії. Старогрецьке природознавство характеризувалося обмеженим накопиченням точних знань і великою кількістю гіпотез і теорій; у багатьох випадках ці гіпотези передбачали пізніші наукові відкриття.

Наука «про природу» в Древній Греції включила три кардинальні напрями:

1) вивчення «природи» живого (і раніше усього людського) організму;

2) вивчення «природи» космосу в цілому;

3) вивчення «природи» (у сенсі внутрішньої структури) речей навколишнього світу.

Дослідження історії античної Греції привертало увагу вітчизняних та зарубіжних як істориків, так і культурологів, зокрема, це такі вчені як І.П. Крип’якевич в курсі історії Давнього світу, монографічні праці по історії античної Греції Пітера Коноллі та Єндрю Солвея, Роберта Пеннела, Андре Боннара, дослідження з історії точних наук – Т.С. Сорокіна, К.А. Рибников та праці культурологів – Л.О. Сандюк, Ф.Х. Кессіді та інші.

Актуальність теми реферату визначається тим, що розвиток точних та природничих наук в античній Греції зробив неабиякий вплив на сучасну науку. Розуміння історичного механізму розвитку знання у названому періоді дає можливість дослідити генезис наукового знання у світі взагалі.

Метою роботи є надання розгорнутої характеристики рівня розвитку наукового знання античної Греції в галузях точних та природничих наук.

Висловлена мета передбачає постановку та вирішення наступних задач:

виявити джерела розвитку наукового знання античної Греції;

окреслити роль філософії у становлення точних та природничих наук;

оцінити рівень розвитку точних наук в Древній Греції;

охарактеризувати стан природничого знання античної Греції.

Об’єктом вивчення є точні та природничі науки Давньої Греції.

Предметом виступає генезис розвитку наукового знання античної Греції в галузі точних та природничих наук.

Географічні рамки роботи визначені предметом та об’єктом вивчення і становлять територію давньогрецьких держав розташованих на півдні Балканського півострова, на узбережжі Егейського морі та його островах, узбережжі Фракії та західній береговій полосі материка Азії.

Хронологічні рамки визначається специфікою дослідження і складають період від приблизно XIII – XII ст. до н.е. до IV – V ст. н. е.

Нове про педагогіку:

Методи та засоби екологічного виховання молодших школярів у Глибоківській ЗОШ І-ІІІ ступенів
1)Основні методи екологічного виховання засобами природних традицій Народні традиції ставлення до природи широко використовуються як метод екологічного виховання особливо серед учнів молодших класів. ...

Принципи єдності навчання, виховання і розвитку
Принцип єдності навчання і самонавчання, виховання і самовихо­вання, розвитку і саморозвитку охоплює такі вимоги: Ніякої роботи ніколи не виконувати за учня, якщо він може ви­конати її сам. Ця вимога ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com