Точні і природничі науки в античній Греції

Педагогіка і освіта » Точні і природничі науки в античній Греції

Деякі історики науки вважають, що природознавство виникло приблизно в V столітті до н. е. у Древній Греції, де на тлі розкладання міфологічного мислення виникають перші програми дослідження природи. Вже в Стародавньому Єгипті і Вавилоні були накопичені значні математичні знання, але тільки греки почали доводити теореми. Якщо науку трактувати як знання з його обґрунтуванням, то цілком справедливо вважати, що вона виникла приблизно в V столітті до н. е. у містах-полісах Греції – осередках майбутньої європейської культури.

Греція VI – IV віків до н. е. складалася з ряду дрібних рабовласницьких держав. Класики марксизму високо оцінили роль Древньої Греції в розвитку культури. Вона була посередником між древнішими країнами Азії і Африки і пізніше розвинутими країнами Південної і Західної Європи, в ній отримали широкий розвиток ремесла і торгівля.

Місце розташування країни сприяло розвитку морської торгівлі і колонізації греків. Греки жили не лише в Малій Азії, але мали численні колонії на берегах Чорного моря, в Південній Італії, в Африці. За час свого існування і розвитку Греція пережила глибокий соціальний переворот, перехід від первіснообщинного до класового, рабовласницького ладу. Первісну людину цікавить не природа в тій мірі, в якій вона вторгається в його життя і визначає її умови.

Перемога в тривалій боротьбі древніх греків за свободу і незалежність проти персидських завойовників, поразку рабовласницької аристократії і успіхи рабовласницької демократії викликали в V столітті до н. е. у Греції розквіт мистецтва, науки, філософії та культури.

Знання у древніх греків не були ще розчленовані на окремі науки і об'єднувалися загальним поняттям філософії. Старогрецьке природознавство характеризувалося обмеженим накопиченням точних знань і великою кількістю гіпотез і теорій; у багатьох випадках ці гіпотези передбачали пізніші наукові відкриття.

Наука «про природу» в Древній Греції включила три кардинальні напрями:

1) вивчення «природи» живого (і раніше усього людського) організму;

2) вивчення «природи» космосу в цілому;

3) вивчення «природи» (у сенсі внутрішньої структури) речей навколишнього світу.

Дослідження історії античної Греції привертало увагу вітчизняних та зарубіжних як істориків, так і культурологів, зокрема, це такі вчені як І.П. Крип’якевич в курсі історії Давнього світу, монографічні праці по історії античної Греції Пітера Коноллі та Єндрю Солвея, Роберта Пеннела, Андре Боннара, дослідження з історії точних наук – Т.С. Сорокіна, К.А. Рибников та праці культурологів – Л.О. Сандюк, Ф.Х. Кессіді та інші.

Актуальність теми реферату визначається тим, що розвиток точних та природничих наук в античній Греції зробив неабиякий вплив на сучасну науку. Розуміння історичного механізму розвитку знання у названому періоді дає можливість дослідити генезис наукового знання у світі взагалі.

Метою роботи є надання розгорнутої характеристики рівня розвитку наукового знання античної Греції в галузях точних та природничих наук.

Висловлена мета передбачає постановку та вирішення наступних задач:

виявити джерела розвитку наукового знання античної Греції;

окреслити роль філософії у становлення точних та природничих наук;

оцінити рівень розвитку точних наук в Древній Греції;

охарактеризувати стан природничого знання античної Греції.

Об’єктом вивчення є точні та природничі науки Давньої Греції.

Предметом виступає генезис розвитку наукового знання античної Греції в галузі точних та природничих наук.

Географічні рамки роботи визначені предметом та об’єктом вивчення і становлять територію давньогрецьких держав розташованих на півдні Балканського півострова, на узбережжі Егейського морі та його островах, узбережжі Фракії та західній береговій полосі материка Азії.

Хронологічні рамки визначається специфікою дослідження і складають період від приблизно XIII – XII ст. до н.е. до IV – V ст. н. е.

Нове про педагогіку:

Авторські пропозиції та їх результативність
Вивчення та узагальнення теоретичних основ досліджуваної проблеми на констатувальному етапі дослідження дозволили сформувати робочу гіпотезу. Ефективність роботи забезпечувалася на основі вивчення та ...

Мета організації позаурочної роботи
У системі розвитку підростаючого покоління важлива роль належить різним формам позаурочної роботи. Резерв позаурочного часу може і повинен бути ефективно використаний для вирішення завдань різнобічно ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com