Формування пісенної творчості у дітей дошкільного віку

Педагогіка і освіта » Формування пісенної творчості у дітей дошкільного віку

Музика - такий вид мистецтва, залучити до якого і зрозуміти який без творчої уяви надто складно. Тому творчий підхід до сприйняття музики, самостійна творча діяльність повинні бути присутніми у всіх елементах музичних занять та інших форм музичної діяльності дітей.

Великі можливості для розкриття творчих можливостей дітей закладено в таких видах діяльності як спів, гра на музичних інструментах, диригування, крім власне музичної творчості дітей. Це обумовлено тим, що в їх реалізації беруть участь в своїй єдності як уява, так і засоби її втілення. Діти можуть відразу заграти, послухати чи виправити те, що вони створили, порадитись з музичним керівником. Тут вже підключаються і колективні форми творчої діяльності, яка характерна для дошкільного віку, в якій кожна дитина може розкритися, навіть тоді, коли індивідуально їй важко проявитися, бо це залежить як від творчих можливостей, так і типологічних особливостей, музичних здібностей.

Одна з головних проблем актуальності сьогодення - створити умови для своєчасного повноцінного фізичного, психічного та духовного розвитку кожної дитини. Під кутом цієї проблеми вихователь і повинен ставитися до програми музичного виховання дітей у дитячому садку.

Проте, найскладнішою проблемою сучасної дошкільної освіти є забезпечення художньо-творчого розвитку дітей. Вирішується вона поки що частково, оскільки далеко не завжди усвідомлюється вихователем музики, їхні зусилля нерідко спрямовуються на вирішення окремих завдань: навчити дітей співати, розвивати музичні здібності тощо. Замість того, щоб сприяти музичному розвитку, засвоєння знань і оволодіння навичками музичної діяльності, по суті, перетворюються на самоціль. Звичайно, талановитий вихователь, працюючи з дітьми ініціативно і творчо, навіть на основі таких підходів може досягти помітних результатів. Але чи стануть при цьому заняття музики заняттями формування духовності дитини. Переконливу відповідь на це запитання дала практика: якщо зміст і методи музично-виховної роботи не визначаються передбаченням наступного розвитку дітей, ясним розумінням того, яких якостей вони мають набувати у процесі музичного виховання, то така педагогічна діяльність виявляється неефективною.

Причиною багатьох дошкільних проблем є ігнорування деякими вихователями важливих положень сучасної педагогіки. Зокрема висновку про те, що в основі музичного виховання, усіх його ланок лежить активне сприймання музики. Це найприродніший шлях залучення дитини до художнього світу твору, невід'ємний компонент будь-якого виду музичної діяльності. У такий спосіб забезпечується глибинна спільність усіх видів музичної діяльності. Методика музичного виховання з перших кроків має орієнтувати дітей на осмислення інтонаційно-пластичних витоків музики, самостійну інтерпретацію художнього світу твору.

Особливого значення в діяльності сучасного вихователя набуває здатність до використання в повсякденній практиці новітніх технологій навчання. Пошук нових ідей, нових шляхів спонукає звернути увагу на використання в практиці викладання музики інноваційних технологій.

Нове осмислення соціальної мети дошкільної музичної освіти в Україні вимагатиме розробки нових педагогічних концепцій на основі творчого використання здобутків національної і світової педагогіки.

У перспективі заняття музики стануть центром цілісної педагогічної системи, в якій залучення дітей до музичного мистецтва здійснюватиметься на тлі їх широкого художньо-естетичного розвитку. Одним із головних критеріїв ефективності - повноцінний розвиток музичного сприймання і активної музично-творчої діяльності дітей.

Зважаючи на актуальність даної проблеми, ми обрали наступну тему курсового дослідження: "Формування пісенної творчості у дітей дошкільного віку".

Об’єкт дослідження - виховний процес (заняття музики) в дошкільному закладі.

Предмет дослідження - формування пісенної творчості у дітей дошкільного віку.

Мета дослідження - розкрити роль і значення формування пісенної творчості у дітей дошкільного віку.

Проте, основна мета дослідження - формувати світогляд дитини на музичних заняттях, її соціальну і психологічну культуру, емоційно-вольову сферу.

Треба пам'ятати, що головна мета музичного виховання дитини - це розвиток її здібностей, творчої обдарованості, культурного рівня. Етап розучення та закріплення пісні можна збагатити ігровими, прийомами, отже, музичний керівник повинен добре знати особливості розвитку дітей, професійно орієнтувати в педагогічних методах виховання на всіх етапах роботи.

Згідно з метою і предметом дослідження було визначено такі завдання:

вивчити теоретичні основи дослідження пісенної творчості;

проаналізувати формування пісенної творчості у працях вітчизняних та зарубіжних вчених;

охарактеризувати дитячий фольклор як один з видів пісенної творчості;

дослідити формування пісенної творчості у дітей дошкільного віку.

Гармонійний розвиток вихованців у дитячому садку неможливий без досконалого знання кожним педагогом законів розвитку психіки і психічного життя дитини. Науковою основою практичної діяльності музичного керівника на музичних заняттях і мають стати розумінням психічного розвитку дитини, знання вікових особливостей, її індивідуальної своєрідності.

пісенна творчість фольклор дитячий

Методи дослідження. Для розв’язування поставлених завдань використано такі методи наукового дослідження: теоретичний аналіз наукових літературних джерел, синтез, узагальнення, спостереження, бесіда.

Методи дослідження та шляхів їх реалізації залежить від логіки будови всієї педагогічної роботи в конкретному дитячому садку. На музичних заняттях закладено два основних напрями музичного виховання - фольклорний та класично-традиційний. Відповідною точкою фольклорного напрямку є підбір певного матеріалу, що містить народні пісні, поспівки, ігри, обробки народних пісень як українських, так і пісень інших народів. До класично-традиційного належать авторські твори композиторів минулого та сучасності.

Музичний матеріал складається з кращих зразків народного фольклору різних регіонів України, творів композиторів-класиків і представників різних напрямів сучасного музичного мистецтва. Це дає змогу музичному керівнику добирати такий репертуар, що відповідає національно-регіональним особливостям даної місцевості. При доборі музичного матеріалу слід також враховувати вікові, психолого-фізіологічні та мовленнєві можливості дітей, що підвищуватиме емоційний вплив музики на них.

Кожен дитячий навчальних заклад вирішує, якому репертуару надавати перевагу, тобто який напрям роботи вибрати головним. Але це не означає, що треба обмежуватися лише репертуаром вибраного напряму, його можна збагачувати й іншим музичним матеріалом. В основу програми з музики покладено концепцію, яка грунтується на тому, що українська музична культура має самобутні національні особливості і водночас є частиною вітчизняної та європейської культури.

Певна свобода надається музичному керівнику в доборі шляхів реалізації музичного виховання.

Нове про педагогіку:

Проблема суспільного сприйняття розумово неповносправних осіб
Процес становлення особистості, засвоєння індивідом цінностей, норм, установок, зразків поведінки, притаманних даному суспільству, соціальній групі, тій або іншій спільноті людей називається соціаліз ...

Психолого-педагогічні особливості молодших школярів у використанні нових інформаційних технологій
Використання ІКТ у навчальному процесі початкових класів загальноосвітньої школи має широкий спектр, від використання як засобу, що дозволяє вчителю впливати на організацію педагогічної праці, викори ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com